Мерц виступає за статус “асоційованого члена” ЄС для України

3 жовтня на Львівщині сталося затримання 45-річного чоловіка, який незаконно зберігав гранату з підривачем. Інцидент був викритий завдяки повідомленню від небайдужих громадян, які помітили підозрілий предмет у руках чоловіка, що заходив до продуктового магазину. За свідченнями очевидців, предмет нагадував гранату, що і стало підставою для термінового реагування правоохоронців.

Відразу після отримання сигналу, на місце події прибули працівники поліції, а також спецпризначенці, які займалися перемовинами з чоловіком. За допомогою досвідчених психологів та переговорників, поліцейським вдалося переконати підозрюваного вийти з приміщення та передати гранату. Виявлений боєприпас був вилучений і скерований на експертне дослідження, щоб визначити всі його характеристики та наявність інших можливих небезпечних компонентів.

Фігурант затриманий відповідно до ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України. Слідчі повідомили йому про підозру за ч. 1 ст. 263 КК України — незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Досудове розслідування триває, правоохоронці з’ясовують походження гранати та обставини її незаконного зберігання.

У медіапросторі поширилася інформація про можливі приховані активи заступника керівника Слідчого управління Нацполіції Києва Якова Мельника. Журналісти вказують, що посадовець може опосередковано володіти шістьма квартирами, оформленими на підставних осіб, криптовалютним гаманцем із сумами, що вимірюються сотнями тисяч доларів, кількома банківськими скриньками, заповненими готівкою, а також домоволодінням преміумкласу. Аналітичний проєкт «Антикор» простежив можливі схеми появи цих активів і спробував з’ясувати, які впливові покровителі можуть допомагати Мельнику утримувати керівну посаду, попри очевидні розбіжності між його офіційними доходами та ймовірним реальним майновим становищем.

У поданих деклараціях правоохоронець демонструє доволі скромний рівень статків: дві квартири, записані на дружину та дітей, кілька автомобілів, оформлених на батьків, офіційні заробітні плати та мінімальні заощадження. Проте журналістські розслідування вказують на наявність активів, які важко пояснити в межах задекларованих доходів. Зокрема, окремі об’єкти нерухомості пов’язані з Мельником через коло близьких знайомих або ж осіб, чиї доходи не дають змоги придбати подібне майно, що породжує підозри щодо номінального володіння.

5 грудня Яків Мельник взяв участь у KYIV CRIMINAL LAW FORUM, де генеральним партнером виступало адвокатське об’єднання «EQUITY». Керуючий партнер фірми Олег Маліновський відомий як адвокат бізнесмена, пов’язаного з Грановським, у справі щодо ТРЦ «Sky Mall». Його колишній партнер Віктор Барсук також належав до кола наближених до Грановського юристів. Згодом Барсук одружився зі скандально відомою суддею Мариною Барсук, на весілля якої приїхав підсанкційний олігарх Павло Фукс.

Участь Мельника у заході могла би виглядати пересічною, проте слід веде набагато глибше. З’ясувалося, що мати його дружини – Олена Купчук – у 2012–2013 роках керувала ТОВ «Санхаусінвест», зареєстрованим у будівлі на вулиці Богомольця, 7/14, буквально через дорогу від МВС. Саме ця будівля, за словами джерел, була відома як місце роботи конвертаційного центру, прикритого депутатською приймальнею колишнього «регіонала» Ельбруса Тедеєва. Приміщення з таким статусом фактично було недоторканним для правоохоронців.

В офісі часто бував адвокат Олексій Кучер — виходець із Харкова, юрист із сумнівною репутацією, який захищав учасників справи «рюкзаків Авакова». У 2019 році Кучер став депутатом від «Слуги народу», згодом очолив Харківську ОДА, а нині керує Державною регуляторною службою. Він задекларував 77 біткоїнів, вартість яких на сьогодні перевищує 7 мільйонів доларів. Не виключено, що саме Кучер міг підштовхнути Мельника до інвестицій у криптовалюту, адже, за даними ЗМІ, у поліцейського є криптогаманець на близько 400 тисяч доларів.

В офісі на Богомольця працювали також підприємства, пов’язані з переробкою пластику та фінансовими операціями. За словами співрозмовників, саме з цих структур формувався конвертаційний фонд, частково зав’язаний на банк «Південний», який вважали «кишеньковим» для бізнес-партнерів Грановського.

Усе це переплітається з робочою діяльністю Оксани Мельник, яка нині працює адвокатом та представляє інтереси чиновниці з екологічної сфери, що має понад півсотні протоколів про корупцію.

Джерела переконують, що реальні статки родини Мельників набагато масштабніші, ніж це видно в деклараціях, але закритість реєстрів не дозволяє перевірити цю інформацію. Водночас збіг інтересів та зв’язків між Мельником, його родичами, адвокатами з оточення Грановського та фірмами, що працювали в будівлі на Богомольця, свідчить про складну схему, яка могла десятиліттями ховати активи та прибутки.

За результатами судового розгляду, військовослужбовця визнано винним у вчиненні умисного вбивства цивільної особи та засуджено до 9 років позбавлення волі. Ця справа викликала широкий резонанс та дискусії в суспільстві щодо відповідальності військових у складних умовах служби.

За версією слідства ситуація була така: солдат ніс службу в сірій зоні та проживав в одному з будинків села. У цей будинок на прохання командира взводу прибув місцевий житель напідпитку для проведення ремонтних робіт, він забивав вікна та двері в будинку. Після ремонту селянин почав розповідати солдату про те, що підтримує Росію і не поважає ЗСУ.

Як стверджується в матеріалах справи, солдат зробив двічі постріли в повітря з автомата АК-74, щоб налякати селянина і змусити піти. Однак, той продовжив говорити. Після чого солдат застрелив чоловіка прямим пострілом у голову.

«Солдат, діючи умисно, переслідуючи умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їхні наслідки та бажаючи їх, з мотивів особистих неприязних відносин,…. здійснив постріл з короткої дистанції в голову персони», – йдеться в матеріалах справи. У підсумку суд визнав солдата винним в умисному вбивстві цивільної особи, і засудив до 9 років тюремного ув’язнення.