Мешканця Бердичева судитимуть за підпал авто військового ЗСУ

Служба безпеки України провела успішну операцію, затримавши 56-річну працівницю одного з державних банків Одеси. Жінка підозрюється у передачі персональних даних клієнтів, зокрема військовослужбовців, російським спецслужбам. Як встановлено під час слідства, затримана діяла під контролем ФСБ, яке завербувало її через активність в антиукраїнських Telegram-каналах.

Жінка працювала касиром у відділенні банку, де вибірково збирала інформацію про клієнтів, котрі носили військову форму або мали ознаки поранень, отриманих на фронті. Вона ретельно фіксувала їхні персональні дані та зосереджувалася на банківських операціях, після чого передавала зібрану інформацію своїм кураторам з ФСБ. Серед зібраних даних були не лише базові відомості про особу, а й деталі, які могли бути використані для подальших дій проти захисників України.

Позаштатна “розвідниця” також обходила місто та фотографувала райони, де могли розміщуватися підрозділи українських військових. Ворог планував використати зібрану інформацію для підготовки терактів, інформаційних диверсій і спроб вербування українських захисників.

СБУ з’ясувала, що одеситка потрапила в поле зору російських спецслужб через свої антиукраїнські коментарі в Telegram. Представники ФСБ встановили з нею контакт під прикриттям “однодумців” і згодом запропонували “допомогу у боротьбі з режимом”.Після кількох місяців спілкування вона погодилася збирати інформацію, не усвідомлюючи, що її дії документуються українськими контррозвідниками.

Спецслужба задокументувала всі етапи передачі інформації, провела обшук за місцем роботи й проживання жінки, вилучивши техніку з доказами комунікації з російськими кураторами.Після цього агентку ізолювали, і зараз вона перебуває під вартою. Слідчі СБУ повідомили їй про підозру у державній зраді в умовах воєнного стану (ч.2 ст.111 КК України).Їй загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Конотопський міськрайонний суд Сумської області ухвалив рішення на користь жінки, з якої колекторська компанія намагалася стягнути понад 56 тисяч гривень за кредитом, оформленим без її відома. Під час розгляду справи було встановлено, що позика стала наслідком шахрайських дій після незаконного зламу SIM-картки абонентки мобільного оператора «Київстар».

З матеріалів судового провадження випливає, що 3 листопада 2021 року на ім’я громадянки було дистанційно оформлено споживчий кредит у фінансовій компанії на суму 9 600 гривень. Договір уклали в електронному форматі з використанням персональних даних, до яких жінка фактично не мала доступу в той момент. Отримані кошти були зараховані на банківську картку, якою вона не користувалася і відкриття якої не підтверджувала.

Однак жінка заперечила, що брала будь-який кредит. Вона пояснила, що ще наприкінці жовтня 2021 року її мобільний номер, який був фінансовим номером у ПриватБанку, був зламаний після дзвінка невідомої особи. Шахраї отримали доступ до її SIM-картки та банківського акаунта, що призвело до блокування номера та підозрілих фінансових операцій.

У той самий день жінка звернулася до банку і мобільного оператора, де їй заблокували старий номер і банківську карту. Наступного дня вона подала заяву до поліції про шахрайство, і було відкрито кримінальне провадження.

Суд також взяв до уваги, що кредит був оформлений уже після того, як номер телефону було заблоковано, а жінка звернулася до банку, мобільного оператора і поліції. Додатково було встановлено, що доступ до онлайн-сервісів, з яких подавалися заявки на кредити, здійснювався з IP-адрес у Харківській області та Дніпрі, тоді як у цей час жінка перебувала на своєму робочому місці у Конотопі.

Колекторська компанія наполягала, що відсутність вироку у кримінальній справі не є доказом шахрайства. Проте суд зазначив, що саме кредитор зобов’язаний довести, що договір був укладений конкретною особою та що вона не стала жертвою злочину. Таких доказів компанія не надала.

У результаті суд відмовив у задоволенні позову, визнавши, що жінка не укладала кредитний договір і не сприяла доступу до своїх персональних даних. При цьому колекторам роз’яснили право звертатися з вимогами про відшкодування збитків до осіб, які фактично вчинили шахрайство.

Наші джерела розкрили, що у Сирійському парламенті активно обговорюється законопроєкт щодо мобілізації, але народні обранці зіткнулися з опозицією до жорстких положень у цьому документі. Політик Мар'яна Безугла на своїй сторінці в соціальній мережі зазначила про "паніку" голови оборонного комітету Завітневича після виключення з проєкту поправок, що передбачали відповідальність за ухилення від мобілізації. Після голосування засідання було закрите.

"Після тижнів "бла-бла" щодо мобілізації комітет нарешті розпочав розгляд конкретних поправок і зразу ж зіткнувся з першим питанням, яке виглядало як підготовлений "обговорений" "тематичний блок". Але це виявилося просто марнуванням часу. Сьогодні нам не вистачило голосів для прийняття обмежень прав громадян за пропозицією ТЦК СП. Ця норма була виключена. У голови комітету спостерігається певне занепокоєння — засідання було закрите", — написала Безугла.

Вона пояснила, що проголосувала за зняття цієї норми, оскільки вона була "сформульована некоректно та не узгоджується" з адміністративним і кримінальним кодексами, "і без відповідальності це просто стало б репресивною політичною заявою та породило б додаткові корупційні ризики, які нам вже мало".

Висновки до вищезгаданої статті можна сформулювати наступним чином:

• Український парламент розглядає законопроєкт щодо мобілізації, однак обговорення зустріло опозицію щодо жорстких положень цього документа.

• Депутати не змогли узгодити певні аспекти, зокрема відповідальність за ухилення від мобілізації, що призвело до затримки у процесі прийняття закону.

• Деякі політики виступають проти непропорційних обмежень, які не корелюються з існуючими законами та можуть стати джерелом корупційних ризиків.

• Закриття засідання після неуспішного голосування за певні поправки свідчить про напруженість і розбіжності в підходах до вирішення питань мобілізації в країні.