Четвер, 10 Вересня, 2026

Міф про доброту бідних: як соціальний статус впливає на поведінку людини

Важливі новини

Мільярдні махінації в аптечному бізнесі: в Україні викрили масштабну схему відмивання коштів

В Україні правоохоронні органи припинили дію багаторічної фінансової схеми, через яку з державного бюджету виводилися колосальні суми грошей. До незаконної діяльності, за даними слідства, були залучені аптечні мережі, що працювали в різних регіонах країни. Йдеться про системне заниження податку на прибуток, унаслідок чого понад 2 мільярди гривень опинилися в тіньовому обігу.

Про викриття протиправного механізму публічно повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко. За його словами, схема діяла роками та охоплювала велику кількість суб’єктів господарювання, які формально працювали в межах закону, але фактично використовували фінансові інструменти для мінімізації податкових зобов’язань.

За даними слідства, організатор схеми ще у 2021 році створив в Україні іноземне представництво, на яке були зареєстровані патенти на дезінфекцію приміщень і боротьбу з гризунами за допомогою ультразвукового випромінювання. Надалі ці патенти стали ключовим елементом податкових маніпуляцій.

Упродовж 2022–2025 років до схеми залучили близько десяти аптечних мереж, які об’єднують 183 підприємства по всій території України. Компанії системно перераховували кошти на користь іноземного представництва під виглядом сплати роялті за користування патентами.

У прокуратурі наголошують, що такі платежі не мали жодного реального економічного змісту. Йшлося про фіктивні послуги, зокрема інструкції з дезінфекції приміщень у спосіб, який фактично не існує. Жодних реальних господарських операцій або наданих послуг слідство не встановило.

Для легалізації фіктивних операцій організатор залучив підконтрольних осіб, призначив лояльних директора та головного бухгалтера, укладав фіктивні ліцензійні договори і підписував акти «наданих послуг», достеменно знаючи, що ці послуги не виконувалися.

За результатами досудового розслідування та податкових досліджень правоохоронці встановили, що лише у 2022–2025 роках завдяки цій схемі в тіньовий обіг було виведено понад 2 мільярди гривень.

Директору та головному бухгалтеру підконтрольних структур повідомлено про підозру у службовому підробленні. Вони вже надали покази слідству. Організатору схеми оголошено підозру за фактами службового підроблення та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Досудове розслідування триває.

Ольга Фреймут у Лісабоні: рідкісна фотосесія з молодшою сестрою

Телеведуча Ольга Фреймут знову стала центром уваги, опублікувавши серію атмосферних світлин разом із молодшою сестрою Юлією. Ця фотосесія виявилася справжньою несподіванкою для шанувальників, адже Юлія майже не з’являється у публічному просторі, а спільні знімки родини Фреймут завжди викликають особливий інтерес.

За геолокацією можна зрозуміти, що фотозйомка проходила у Лісабоні, що додало кадрам особливого колориту та романтичної атмосфери. Ольга постала перед камерою у стильних образах, гармонійно поєднуючи елегантність і невимушеність. Її сестра Юлія, хоч і залишалася більш стриманою на фоні яскравої публічної особистості, виглядала природно та світло, що підкреслило гармонію між сестрами.

Один з найбільш помітних образів — довга чорна сукня на тонких бретельках, яка акцентує мініатюрну фігуру Фреймут. На інших кадрах вона з’являється у більш відвертому вбранні з глибоким вирізом на спині, демонструючи витончену жіночність без надмірної провокативності.

Окрему увагу привернула молодша сестра ведучої — Юлія Фреймут. Вона надзвичайно схожа на Ольгу, але веде значно більш закритий спосіб життя. У фотосесії Юлія постає в елегантній довгій сукні, доповнюючи загальну стилістику зйомки. Спільні кадри сестер створюють відчуття інтимності та тепла, підкреслюючи їхню близькість.

Серед опублікованих знімків також є фото, де сестри сидять за столом і дивляться одна на одну, що додає серії не лише глянцевої, а й емоційної глибини. Шанувальники в коментарях відзначили природність образів, схожість сестер і витончену подачу без зайвого пафосу.

Перевірка небезпечних підприємств після трагедії у Вишневому: наказ Зеленського

Президент України Володимир Зеленський дав доручення Службі безпеки України...

Зустріч щодо України зірвалася через вимогу визнати Крим частиною РФ

Очікувана зустріч у Лондоні 23 квітня, на якій мали обговорюватися шляхи до припинення вогню в Україні, зірвалася через позицію США щодо статусу Криму. Як повідомляє CNN, держсекретар США Марко Рубіо відмовився брати участь у перемовинах після того, як президент Володимир Зеленський категорично відкинув вимогу визнати Крим російським. За інформацією джерел CNN, на столі був проєкт […]

Прозорість та Оптимізація Фінансування Суспільного Мовлення в Україні: Шляхи до Ефективності

Депутатка Верховної Ради України, Мар’яна Безугла, на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook викликала глибокі роздуми стосовно фінансування та ефективності Суспільного мовлення України. В її оприлюдненні вказується, що річний бюджет на ці потреби складає 2 мільярди гривень, однак кількість глядачів ток-шоу Суспільного складає лише 1000 осіб на 90-хвилинний виступ. Ці дані викликали обґрунтовані сумніви щодо ефективності витрачання бюджетних коштів на підтримку та розвиток публічного мовлення в Україні.

У своїй публікації Безугла також висловила здивування стосовно дивовижної різниці у популярності відео контенту: тоді як ток-шоу Суспільного має низьку кількість переглядів, її звичайні ролики на платформі Reels набирають понад 50 тисяч переглядів. Це породжує ряд питань щодо значення та ролі Суспільного мовлення в сучасному медіа просторі, а також процесу розподілу фінансових ресурсів для цілей громадського мовлення.

Безугла звернула увагу на структуру Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ), до складу якої входить Суспільне мовлення, та зазначила, що у 2024 році на ці медіа відділи було виділено понад 2 мільярди гривень, а ще 1,5 мільярда — на Телемарафон окремо. При цьому, за словами депутатки, в НСТУ працює понад 4 тисячі співробітників, а зарплати керівництва є надто високими, що ставить під сумнів їхню обґрунтованість у контексті суспільного мовлення.

Варто відзначити, що за даними досліджень, Телемарафон користується популярністю лише серед 37% населення. Ці факти стимулюють серйозне обговорення щодо необхідності перегляду та оптимізації фінансових вкладень у суспільне мовлення України з метою підвищення його ефективності та відповідності сучасним вимогам та потребам аудиторії.

У висновках можна зазначити наступне:

• Необхідно провести глибокий аналіз ефективності використання державних коштів, спрямованих на фінансування Суспільного мовлення України.

• Важливо переглянути механізми розподілу бюджетних асигнувань між різними медіа відділами Національної суспільної телерадіокомпанії України з метою максимізації їхньої ефективності.

• Потрібно активізувати діалог між управлінцями Суспільного мовлення та законодавчим органом щодо оптимізації діяльності та використання ресурсів цієї установи.

• Важливо забезпечити більшу відкритість та прозорість у використанні бюджетних коштів, а також залучити громадськість до обговорення та контролю над фінансовими процесами в Суспільному мовленні.

• Потрібно розвивати та впроваджувати нові підходи до залучення аудиторії та підвищення інтересу до контенту Суспільного мовлення з метою збільшення його впливу та значущості в суспільстві.

Довгі роки в психології існувала думка, що люди з низьким рівнем доходу є більш добрими, щедрими та співчутливими до оточуючих. Однак, нещодавнє глобальне дослідження, яке охоплює понад 2,3 млн осіб з 60 країн світу, показало, що це припущення не відповідає реальності. Вчені, що працювали над дослідженням, встановили, що насправді люди з нижчим доходом виявляють меншу доброту та щедрість по відношенню до інших.

За словами дослідників, у соціальних ситуаціях, де ресурси обмежені, людям важче виявляти доброту або співчуття до інших. Коли у людини є обмежений доступ до фінансових чи інших ресурсів, її інтереси часто зосереджуються на власному виживанні. Це може знижувати здатність думати про потреби інших людей, що є основою для прояву доброти та щедрості.

Вчені з Нідерландів, Китаю та Німеччини аналізували дані з 471 незалежного дослідження, що охоплювали період з 1968 року. Усього було проаналізовано понад 2,3 млн осіб — дітей, підлітків і дорослих — з різних країн, таких як Китай, США, Німеччина, Іспанія, Італія, Канада, Швеція та Австралія.

Дослідження фокусувалося на впливі соціального класу (дохід та освіта) на “просоціальну” поведінку, тобто на дії, що спрямовані на допомогу іншим, такі як пожертви, волонтерство чи піклування про тварин. І хоча результати показали, що люди з вищим доходом мають трохи вищий рівень емпатії та доброти до інших, ця різниця була статистично значущою, але не надзвичайно великою.

Це спростовує традиційну думку, що менш заможні люди автоматично є більш добрими або готовими до самопожертви. Проте, дослідники зазначають, що не можна прямо порівнювати різні країни та соціокультурні контексти, оскільки в кожному суспільстві соціальні фактори можуть по-різному впливати на поведінку.

Це дослідження наголошує на тому, що соціальні та економічні умови значно впливають на поведінку людини. Зокрема, високий рівень добробуту та освіченості може сприяти вищому рівню емпатії, що підтверджується результатами дослідження. Вищі доходи дають людині більше можливостей для соціальних контактів, участі в благодійних ініціативах та допомоги іншим, що може бути однією з причин підвищеної доброти.

Результати цього дослідження показують, що соціальні стереотипи щодо доброти та щедрості людей з низьким доходом не завжди є правильними. Виявляється, що поведінка людини залежить не тільки від її матеріального становища, але й від багатьох інших факторів, таких як виховання, культурні норми та рівень освіти. Отже, не можна робити загальні висновки на основі рівня доходу однієї особи або групи.

Останні новини