Мікропластик у нашому житті: як його уникати та зменшити вплив на здоров’я

На Закарпатті правоохоронці регулярно фіксують нелегальні схеми переправлення чоловіків мобілізаційного віку через державний кордон до країн Європейського Союзу. Лише за поточний тиждень були зірвані три таких маршрути, оголошено підозри шістьом організаторам та попереджено ще шістьох ухилянтів від мобілізації. За оцінками слідства, зловмисники намагалися отримати за свої послуги 33 тисячі доларів США, повідомляє Закарпатська обласна прокуратура.

Правоохоронці наголошують на високій ризикованості цих дій. Перетин гірських схилів, лісових масивів та річки Тиса у зимовий період несе реальну загрозу для життя і здоров’я. Можливе переохолодження, травми, втрата орієнтації на місцевості та навіть летальні наслідки роблять такі спроби надзвичайно небезпечними. Крім того, незаконні переправлення порушують державний порядок та створюють ризики для безпеки кордону.

Зокрема, на Мукачівщині 41-річний чоловік намагався організувати втечу киянина за 11 тисяч доларів. На Ужгородщині 42-річний мешканець Перечина з сином і двома спільниками проводили ухилянтів через гори за суму від 7 до 12,5 тисяч доларів. На Берегівщині 45-річний чоловік перевозив двох осіб до кордону з Румунією за 1 тисячу доларів.

Крім того, прокурори направили до суду два епізоди: 23-річного чоловіка, який за 500 доларів супроводжував ухилянтів лісовими маршрутами, та 31-річного організатора і лікаря-інфекціоніста, які готували фіктивні медичні довідки для перетину КПП «Тиса».

Прокуратура закликає громадян не шукати легких шляхів через кордон і не платити зловмисникам, адже це ставить під загрозу життя і свободу.

12 лютого в Україні не належить до переліку державних свят і залишається звичайним робочим днем. Проте ця дата має глибше наповнення — історичне, духовне й культурне. Вона поєднує в собі події минулого, церковні традиції та міжнародні вшанування, що формують ширший контекст сприйняття цього дня як важливої частини національної та світової спадщини.

В історичному вимірі 12 лютого позначене подіями, які вплинули на розвиток суспільства в різні епохи. Хоча вони не завжди мають статусу офіційних пам’ятних дат, саме такі календарні дні нагадують про безперервність історичного процесу. Історія складається не лише з гучних свят чи визначних річниць, а й із менш помітних, проте значущих кроків, що змінювали політичний, культурний та науковий ландшафт.

За новим церковним календарем православні вшановують митрополита всієї Русі Олексія, якого вважають святим із даром зцілення, а також святого Мелетія Харківського. Цього дня проводять богослужіння і на честь Іверської ікони Божої Матері, оригінал якої зберігається на Афоні.

За старим стилем 12 лютого згадують трьох великих учителів Церкви — Григорія Богослова, Іоанна Златоуста та Василія Великого.

У світі 12 лютого відзначають День Чарльза Дарвіна — англійського натураліста, автора теорії еволюції, яка стала однією з найвпливовіших наукових концепцій в історії. Дата приурочена до дня народження вченого і покликана популяризувати науку та знання.

Крім того, цього дня проводять соціальну акцію — День протесту проти використання дітей у війні. Вона покликана привернути увагу до проблеми залучення неповнолітніх до збройних конфліктів у різних країнах світу.

Серед інших неофіційних міжнародних дат — День шлюбних агентств, День репродуктивного здоров’я, День бюстгальтера та День печива біскотті.

У народному календарі 12 лютого пов’язане з прикметами та спостереженнями за погодою. Вважалося, що червонуватий місяць уночі віщує сильний вітер. Сніжна хуртовина обіцяє дощову весну, ясне небо — заморозки, а танення снігу на дахах — ранню весну.

Наші предки молилися Іверській іконі про зцілення, захист від пожеж і негараздів. Образ часто розміщували над входом до оселі як оберіг. Також день вважався вдалим для риболовлі та приготування рибних страв — вірили, що це принесе здоров’я на весь рік.

За народними віруваннями, 12 лютого не слід ділитися своїми планами навіть із близькими, адже це може завадити їх здійсненню. Також не рекомендується розпочинати нові справи та вести необережні розмови, щоб не накликати неприємностей.

Державне бюро розслідувань повідомило про затримання військовослужбовця, який намагався покинути навчальний центр на Кіровоградщині, пропонуючи хабар командиру батальйону. За інформацією пресслужби ДБР, інцидент стався в понеділок, 3 листопада.

Слідство встановило, що чоловік проходив підготовку у навчальному взводі і намагався самовільно залишити територію частини. Після того як спроба втечі через охорону не увінчалася успіхом, він звернувся до командира з пропозицією хабара в розмірі 4 тисяч доларів, розраховуючи на сприяння у виїзді за межі навчального центру.

Командир батальйону одразу повідомив правоохоронців. ДБР затримало військового після передачі частини грошей. Йому оголосили підозру за пропозицію та надання неправомірної вигоди, а також за закінчений замах на ухилення від несення військової служби в умовах воєнного стану (ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 409 КК України). Підозрюваному загрожує до 10 років позбавлення волі.

Цей випадок нагадує аналогічну ситуацію, яка сталася у вересні 2025 року на Львівщині, де курсант пропонував 3000 доларів сержанту, щоб допомогти йому уникнути служби.

Телеведуча Олена-Христина Лебідь та блогерка Аліна Ліпницька стали героями обговорень у соціальних мережах після публікації відео, на якому вони разом танцюють. Відеоролик привернув увагу не лише завдяки яскравим та відвертим образам жінок — Лебідь з'явилася у короткій спідниці та майці, а Ліпницька — у мінішортах і топі. Однак те, що стало головною темою обговорень серед користувачів, це не танець, а зовнішній вигляд обох учасниць.

Вигляд жінок у відео став об'єктом численних коментарів, де користувачі акцентували увагу на їхній екстремальній худобі. Дехто з підписників навіть припустив, що вага Олени-Христини Лебідь не перевищує 40 кілограмів, а Аліна Ліпницька виглядає ще стрункішою. Ситуацію ще більше загострили самі авторки відео, коли в підписі до ролика зазначили цифри, що викликали шок: нібито вага Лебідь складає 31 кілограм при зрості 175 см, а Ліпницька важить всього 23 кілограми.

У соцмережах користувачі закликали ведучу та блогерку не пропагувати анорексію, адже їхні відео дивляться підлітки. «Лікуйтесь… до психіатра пора», — пишуть одні. «Боже, війна йде, люди гинуть, а ці дві анорексички випендрюються», — додають інші.

Олена-Христина Лебідь раніше розповідала, що не обмежує себе у харчуванні, окрім м’яса, і пов’язувала свою стрункість із «дуже активним метаболізмом», посилаючись на темперамент. Наукового підтвердження такої теорії немає.

Натомість Аліна Ліпницька в інтерв’ю зізнавалася, що колись мріяла «бути скелетом» і свідомо худнула. Це зізнання викликало нову хвилю критики та занепокоєння серед підписників.