П’ятниця, 6 Червня, 2025

Мільйонні заощадження і поїздки на Мальдіви: чим живе посадовиця ДМС Чернігівщини

Важливі новини

Що насправді руйнує українську енергетику – Андріан Прокіп

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА З ДУШКОМ КОМУНІЗМУ

В української енергетичної політики є одна хронічна хвороба протягом десятиліть — прагнення щось урівняти, дозволити комусь не платити, перекласти платежі на інших. Постійно відбуваються намагання залатати боргові дірки, перекладаючи відповідальність з одних гравців на інших. Мотиви при цьому можуть бути різними: чи то популізм і удавана турбота про споживача, чи то прагнення покращити становище компанії, яка ближча до душі тим, хто приймає рішення.

Протягувати такі рішення вдавалось відносно легко до початку повномасштабної війни. Попри те, що справи в енергетиці були далекими від ідеалу, все ж завжди можна було нашкребти фінансового ресурсу, щоб протягнути такого плану рішення. Проте повномасштабна війна і пов’язане з нею економічне падіння, скорочення споживання енергоносіїв, втрата енергетичних активів як через окупацію, так і через постійні обстріли значно скоротили ліквідність і грошові потоки в енергосекторі. В результаті, протягом повномасштабної війни уряд двічі вдавався до підвищення тарифу на електроенергію для населення. Такого радикального підвищення тарифів годі було уявити до 2022 року. І вже навіть здавалось, що здорова економічна логіка почне перемагати логіку комунізму: поділити, урівняти, не заплатити. Але “ніт”…

Всередині липня в енергетичному регуляторі почали поговорювати про зрівнювання ставок тарифу на розподіл, незалежно від обсягів споживання та підключеної напруги — це рішення збентежило як енергетиків, так і ключових споживачів електроенергії.

Про це тоді я написав окремий текст, роз’яснюючи, чому це рішення неправильне і навіть шкідливе. Зокрема, це повернення до крос-субсидування, коли одна категорія споживачів не повністю покриває витрати й втрати, а компенсація відбувається за рахунок інших. Окрім цього, такий підхід суперечить принципам європейського енергетичного регулювання, а також може суттєво вдарити по стимулах розвитку великих підприємств, які споживають значні обсяги електроенергії, а відтак, це прямий удар по економіці країни. Тут вже навіть не варто згадувати, що великі промислові споживачі і без того страждають від зростання цін, то їм хочуть бонусом ще трішки підвищити.

Тоді ж я писав, що ключовими бенефіціарами стануть ті компанії, які дотують нижчий тариф електроенергії для населення (механізм ПСО) — “Укргідроенерго”, а передусім — “Енергоатом”. У цих компаніях залишиться більше коштів: в середньому 38 коп. на кожну 1 кВт·год. Отак з миру по нитці — гіганту капітал. І це на додачу до того, що ці компанії акумулюватимуть більший ресурс після підвищення тарифу з 2,64 до 4,32 грн/кВт·год.

І от коли, здавалось, регулятор відмовився від цієї ідеї після хвилі критики, в медіа з’явилась інформація, що оновлений склад регулятора збирається повернутись до цього питання. Зрівняйлівка. Але у нашому колгоспі хоч всі й рівні, є деякі рівніші за інших.

От “Енергоатом” став об’єктом новин і минулого тижня. І знову ж таки про економіку в енергетиці. Так, у мережі з’явилась фотокопія наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, яким компанії буде дозволено не сплачувати за боргами. Цікаво, як можна збудувати нормальну енергетику, дозволяючи не платити за боргами? Які компанії будуть готові працювати зі стратегічним підприємством енергосектору, якщо вони розумітимуть, що їм цілком можуть законно не сплачувати за виконані роботи та надані послуги? Як це підвищить платіжну дисципліну в умовах того, що борги є однією із найбільших загроз для української енергетики у переддень дуже складної зими?

Минулого тижня з’явилась ще одна ідея такого ж штибу — було озвучено пропозиції залучити газові компанії до механізму ПСО на ринку електроенергії. Тобто газовики мають заплатити за електроенергію, бо в енергетиків вже грошей немає. Зрозуміло, що мотив — благородний: якщо електроенергетичні компанії не мають ресурсу для закупівлі імпортної електроенергії для покриття соціальних цілей, то є бажання знайти інших донорів для таких операцій. Але все ж виникає запитання: є ж компанії, які отримали додатковий фінансовий ресурс після підвищення тарифу для населення, чому не вони виступлять донором? А хто буде кінцевим бенефіціаром операцій після того, як газовики оплатять імпорт електроенергії, споживачі її отримають і за цю електроенергію розрахуються, оплачуючи електроенергетичним компаніям?

Ну і вишенька на торті — хабар у пів мільйона доларів, на отриманні якого затримали одного із заступників міністра. А хабар, як повідомляють медіа, дали за сприяння передачі обладнання з одного державного підприємства до іншого. От вона, ефективність державної власності в наших умовах і тої моделі економіки, яка стала невіддільним елементом енергетичної політики України в останні десятиліття.

Сили оборони стримують наступ на 12 напрямках

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Про це повідомив Генштаб ЗСУ у ранковому зведенні.

Ворог завдав 78 авіаударів по позиціях українських підрозділів і мирних населених пунктах, зокрема скинувши 134 керовані авіабомби. Крім цього, дві ракети вразили цілі на підконтрольних Україні територіях. Російські війська задіяли понад 1600 дронів-камікадзе для ураження об’єктів, а також провели 112 обстрілів із реактивних систем залпового вогню.

Атаки завдали значної шкоди в Харківській, Луганській, Донецькій та Запорізькій областях. Найбільше постраждали населені пункти в районах Харкова, Куп’янська, Торецька та Покровська, де російські війська атакували як житлові квартали, так і позиції українських захисників.

Сили оборони відбили атаки російських військ на 12 напрямках. На Куп’янському напрямку противник двічі проводив наступальні дії в районі Вовчанська. Збройні сили України зупинили дев’ять спроб окупантів просунутися в районах Кучерівки, Кругляківки та Лозового.

На Лиманському напрямку українські воїни відбили 15 атак, зосереджених поблизу Греківки, Невського та Білогорівки. На Сіверському напрямку наші підрозділи успішно зупинили ворожу атаку біля Верхньокам’янського.

На Торецькому напрямку російські війська за підтримки бомбардувальної авіації дев’ять разів намагалися просунутися вперед у районах Торецька, Щербинівки та Неліпівки. Сили оборони на Покровському напрямку відбили 39 атак ворога, найбільше атак було зосереджено поблизу Променя, Лисівки та Григорівки.

На Курахівському напрямку ситуація залишалася вкрай напруженою: окупанти здійснили 40 спроб прорвати оборону України в районах Іллінки, Новоселидівки, Новодмитрівки та Антонівки.

На Времівському напрямку українські захисники відбили п’ять атак біля Богоявленки та Максимівки. На Оріхівському напрямку зафіксовано один штурм в напрямку Новоандріївки, а на Придніпровському напрямку противник тричі намагався прорвати позиції ЗСУ.

На північних кордонах, зокрема у Чернігівській області, російські війська зберігають присутність та ведуть розвідку, здійснюючи обстріли українських прикордонних позицій.

Ситуація на Волинському та Поліському напрямках залишається стабільною, без ознак формування ударних угруповань противника.

Авіація та ракетні війська ЗСУ продовжують завдавати ударів по ворогу. За минулу добу українські військові завдали п’ять ударів по місцях скупчення особового складу російських військ, а також уразили станцію радіоелектронної боротьби та інші об’єкти окупантів.

Законопроєкт про зниження призовного віку до 18 років, готовий до схвалення: депутати спростовують цю інформацію

В Україні розроблений законопроєкт, який призводить до зниження призовного віку до 18 років. Документ уже готовий і чекає на схвалення, повідомляє інтернет-видання «Полтавщина» з посиланням на представника 17 Полтавської бригади Сергія Лунича. Він розповів, що бригада готується прийняти незабаром велике поповнення, при тому здебільшого саме хлопців приблизно 20 років. «Сергій Лунич неохоче зізнався, що проєкт […]

The post Законопроєкт про зниження призовного віку до 18 років, готовий до схвалення: депутати спростовують цю інформацію first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

«Укрзалізниця» вилучила російську мову з квітів у рамках євроінтеграції

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Про це заявив депутат міністра громад і територій Тимур Ткаченко: «На залізничних квітках більше немає дубляжу російською мовою. Тепер інформація на проїзних документах дублюватиметься українською та англійською мовами».

Він вважає, що «це важливий крок у рамках євроінтеграції».

«Відмова від дубляжу російською мовою є не тільки символічним, а й практичним кроком для утвердження української мови як єдиної державної. Використання англійської сприяє інтеграції в міжнародний простір, покращує зручність іноземних пасажирів і демонструє європейські стандарти обслуговування. Це не фінальний зовнішній вигляд квитка, він буде дещо вдосконалений, проте головне зараз – відсутність на ньому російської», – додав Ткаченко.

Він також опублікував зразок такого квитка, який надрукували до майбутнього сьогодні вночі боксу між Олександром Усиком і Тайсоном Ф’юрі.

Штрафи і суди. Що очікує українців після 16 липня?

Проте багато громадян стикаються з певними труднощами під час цього процесу. Серед основних проблем — технічні збої в електронних системах, довгі черги у відповідних установах та недостатня поінформованість про необхідні документи та процедури.

Згідно з новим законодавством, всі військовозобов’язані повинні оновити свої дані в зазначений термін. Штрафи за порушення можуть становити від 17 000 до 25 500 гривень. Також повістки, надіслані після 16 липня, вважатимуться врученими, навіть якщо особа відсутня. Це означає, що ті, хто проігнорує виклик до ТЦК, можуть бути оголошені в розшук.

Військовий адвокат Віталій Савко зазначив, що якщо виникають труднощі з оновленням даних, можна звернутися до суду. Для цього необхідно зібрати докази про невдалі спроби актуалізації. Достатньо зафіксувати одну спробу, наприклад, через проблеми з додатком “Резерв+” або з чергами в установах.

Савко наводить приклади: якщо особа намагається скористатися додатком, але він не працює, потрібно зробити скриншоти чи запис екрана. Також можна зняти відео про спроби потрапити до ЦНАПу чи ТЦК. Це може стати підставою для оскарження штрафу.

Але звернення до суду не гарантує успіху, і в разі програшу особа має 15 днів для сплати штрафу, інакше справа може перейти до виконавчого провадження. Незважаючи на це, Савко вважає, що наявність доказів може сприяти скасуванню штрафів.

Також він припускає, що вимога про актуалізацію даних може бути частково пов’язана з потребою поповнити бюджет через штрафи, оскільки утримання військовослужбовців обходиться державі недешево.

За інформацією представника Міністерства оборони Марка Андрусяка, станом на 14 липня близько 3 мільйонів громадян оновили свої дані. Однак з 17 липня очікується збільшення кількості викликів до ТЦК для тих, хто не встиг вчасно актуалізувати інформацію. Це може призвести до зростання спорів щодо оскарження штрафів.

В.о. начальника управління Державної міграційної служби в Чернігівській області Юлія Кран у своїй декларації за 2024 рік не вказала користування двома квартирами у Києві, які оформлені на її матір Миненурію Кран — безробітну пенсіонерку без задекларованих джерел доходу.

Попри те, що офіційно Кран зареєстрована в Софіївській Борщагівці на Київщині, фактично вона проживає в Чернігові. Однак журналістські розслідування у 2024 році виявили, що чиновниця активно користується житлом у Києві, зокрема:

  • квартирою у ЖК «Софія» (вул. Боголюбова, 24), площею 69 кв. м, оформленою на матір у 2019 році. Вартість такого житла становить близько 70 тис. доларів;

  • квартирою на бульварі Чоколівському, 11, площею до 50 кв. м, придбаною у 2018 році.

У декларації Кран зазначена лише оренда квартири в Чернігові (52 кв. м у ЖК «Шевченківський») у власниці Тетяни Лейнової. Вартість оренди з комунальними послугами складає близько 20 тис. грн на місяць — більше половини її офіційної зарплати в ДМС (близько 37 тис. грн щомісяця).

Ще один підозрілий актив — автомобіль BMW X1 2013 року випуску, зареєстрований на ту ж матір Кран. Чиновниця вказала право користування цим авто, однак вартість покупки такого автомобіля могла сягати до 30 тис. доларів — без підтверджених доходів у власниці.

Кран також задекларувала заощадження у розмірі 880 тис. грн готівкою. При цьому її офіційний дохід за 2024 рік склав 700 тис. грн, а за 2019–2023 роки — 1,33 млн грн. З урахуванням рівня витрат та стилю життя, такі накопичення виглядають невиправданими.

Водночас у 2021–2023 роках Юлія Кран здійснила низку дорогих подорожей, зокрема до Мальдівів, Ісландії, Фінляндії, Польщі, Казахстану та країн Балтії. Поїздка лише на Мальдіви могла коштувати до 15 тис. доларів — це річна зарплата чиновниці у 2019 році.

Фінансові і майнові невідповідності, а також приховане користування нерухомістю, оформленою на близьких родичів без доходів, можуть свідчити про намагання уникнути декларування реальних активів. Це питання вже викликає суспільний резонанс і потребує уваги з боку НАЗК та правоохоронних органів.

Останні новини