Міністерство оборони відправило тисячі повісток через “Укрпошту”

Червоний буряк із давніх часів вважають одним із найцінніших овочів для зміцнення здоров’я. Його насичений склад робить цей коренеплід корисним як у щоденному раціоні, так і в період відновлення після хвороб. Особливу увагу фахівці приділяють буряковому соку, який активно застосовують у профілактичних цілях та як допоміжний засіб при різних порушеннях роботи організму.

Буряк містить вітаміни групи B, вітамін C, залізо, магній, калій та природні антиоксиданти. Завдяки цьому він сприяє очищенню крові, підтримує роботу серцево-судинної системи та допомагає організму краще протистояти запальним процесам. Регулярне вживання бурякового соку позитивно впливає на функції печінки та жовчного міхура, а також допомагає нормалізувати травлення.

Буряковий сік також корисний при анемії (недокрів’ї), артеріальній гіпертензії та атеросклерозі. У таких випадках ефективною є суміш бурякового і морквяного соків у пропорції 1:4, яку слід пити по пів склянки 3–4 рази на день.

При наявності каміння в нирках або сечовому міхурі допоможе суміш бурякового, морквяного та огіркового соків у пропорції 1:2:2. Її рекомендують пити по пів склянки за 30 хвилин до їди двічі-тричі на день.

Жінкам із порушеннями менструального циклу або під час клімаксу корисна суміш бурякового та чорної редьки у пропорції 1:1, яку слід вживати тричі на день між прийомами їжі.

Важливо пам’ятати: буряковий сік не рекомендують при пієлонефриті, виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки, а також при гломерулонефриті. Перед початком терапії бажано порадитися з сімейним лікарем.

Детективи Територіального управління Бюро економічної безпеки у Чернівецькій області проводять досудове розслідування за фактом можливого ухилення від сплати податків через так зване «дроблення бізнесу». За даними БЕБ, схема стосувалася власника мережі з понад 100 продуктових магазинів, які функціонували у Чернівецькій, Тернопільській та Хмельницькій областях.

Слідство встановило, що фізична особа-підприємець разом із посадовими особами підприємства та підконтрольними ФОПами організували механізм мінімізації податкових зобов’язань. Для реалізації схеми були задіяні окремі працівники, які вели «чорну» бухгалтерію та формально розподіляли доходи між декількома юридичними особами, щоб приховати реальні обсяги прибутку та зменшити податкове навантаження.

Як повідомляють у БЕБ, бізнес працював за схемою «дроблення», коли реальних працівників не оформлювали в штат, а реєстрували як ФОПів другої групи. Фактично ці особи виконували обов’язки звичайних найманих працівників, підпорядковувалися одному власнику та працювали в єдиній торговельній мережі, однак формально вважалися окремими підприємцями.

Така модель дозволяла розділити один бізнес на десятки ФОПів і уникати сплати податку на прибуток та податку на додану вартість, які мали б сплачуватися у разі офіційного ведення діяльності в межах одного підприємства.

У БЕБ зазначають, що внаслідок роботи детективів мережа магазинів відмовилася від схеми «дроблення бізнесу» та почала працювати прозоро. Це дало змогу вивести діяльність з тіньового сектору та забезпечити додаткові надходження до державного бюджету.

Станом на зараз держава вже отримала понад 10 мільйонів гривень відшкодованих збитків. Робота з повного повернення коштів триває.

Досудове розслідування здійснюється за ч. 2 ст. 212 Кримінального кодексу України — ухилення від сплати податків. Оперативний супровід у справі забезпечує Служба безпеки України в Чернівецькій області, процесуальне керівництво здійснює Чернівецька обласна прокуратура.

Колишньому президентові Української асоціації футболу Андрію Павелку висунули нове звинувачення в рамках кримінального розслідування щодо корупційних схем у футболі. За даними слідства, він разом із групою інших високопосадовців футбольної федерації заволодів коштами, що надійшли від УЄФА у 2015–2016 роках. Мова йде про суму 9,32 млн євро, які мали бути використані на розвиток українського футболу, однак були незаконно присвоєні.

Ця справа стала новим етапом у розслідуваннях, що стосуються фінансових порушень на найвищому рівні спортивного керівництва в Україні. Окрім Андрія Павелка, серед фігурантів знаходяться інші колишні функціонери, зокрема Володимир Генінсон, колишній президент Української Прем’єр-Ліги, а також екс-фінансовий директор УАФ Євгенія Сагайдак та колишній генеральний секретар УАФ Юрій Запісоцький. Крім того, до справи залучена Катерина Краснокутська, яка під час депутатської діяльності Павелка у Верховній Раді працювала його помічницею.

За даними ЗМІ, ще у 2024 році Павелко, маючи підозру у корупції під час будівництва заводу з виготовлення штучної трави для футбольних полів, виїхав за кордон, пред’явивши довідку про інвалідність. У першому кримінальному провадженні він провів у СІЗО понад вісім місяців, але у лютому 2024 року Львівський апеляційний суд випустив його на свободу. Незабаром на посаді президента УАФ його замінив відомий футболіст Андрій Шевченко.

Спершу переслідування Павелка у політичних колах сприймали як тиск з Банкової, щоб змусити його поступитися місцем Шевченку. Після цього, коли він вийшов на свободу, з’явилася думка, що проблеми в Україні для нього вирішені. Однак нове кримінальне провадження свідчить, що ситуація залишається складною для колишнього очільника УАФ.