Міністерство юстиції України підтвердило наявність виконавчих проваджень проти агропідприємств, що проводили фіктивні фінансові операції

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Чи потрібне Україні своє вугілля, або куди рухається “зелений перехід”.

А почну я не з вугілля, а з прогнозу щодо споживання нафти, оскільки саме цей вуглеводень є ключовим енергетичним ресурсом, а ціна на нього та обсяг споживання — енергетичним бенчмарком.

Отже, прогноз щодо нафти від ОПЕК World Oil Outlook:

Загальний світовий попит на первинні енергоносії в умовному нафтовому еквіваленті збільшиться до 2050-го року на 24% або з тогорічних 301 млн умовних барелів на добу до більш ніж 374 млн.

Йдеться не тільки про нафту, а й про всі первинні енергоносії. Тобто споживання первинної енергії у світі продовжить зростати, попри технології.

Водночас нафта залишиться ключовим енергоносієм, попри зниження питомої ваги у світовому енергетичному балансі з 31% до 29,3%. Як бачимо, зниження дійсно суто умовне.

А глобальний попит на нафту до середини століття зросте в середньому на майже 18 млн бар. на добу з нинішніх базових 100-103 млн до більш ніж 120 млн бар. на добу.

У цьому контексті, важливим залишається питання впливу “зеленого переходу” на споживання первинних енергоресурсів у світі.

Зараз є два непримиренні табори: одні вважають, що “зелений курс” різко обвалить попит на викопне паливо, інші сміються з цієї гіпотези.

Моє ставлення до “зеленого курсу” приблизно таке.

Перехід на альтернативні джерела енергії, наприклад, на електромобілі, безсумнівно, скорочує попит на викопне паливо. Але лише в рамках загального всебільшого тренду попиту на енергію.

Тобто попит на енергетичні ресурси у світі збільшується швидше за технологічний прогрес “зеленого курсу” і, тим паче, швидше за реальну технічну готовність і масмаркет.

Другий золотий мільярд, який з’являється в Китаї, формує цей довгостроковий тренд зростання попиту на енергію.

Одна річ, коли на сім’ю з десяти осіб одна лампочка, а засіб пересування — велосипед, і зовсім інша, коли середній клас у Китаї (а це вже 400 млн осіб) прагне до західного стандарту споживання: квартира, дім, побутова техніка, кондиціонери, дві-три автівки на сім’ю, перельоти на відпочинок, масове споживання товарів та послуг, для виробництва яких знову ж таки потрібна енергія, і багато.

А в найближчому майбутньому в таких країнах, як Індія, Індонезія, В’єтнам, Малайзія та інших, з’явиться третій золотий мільярд.

Саме це і призводить до того, що споживання вугілля у світі, загалом, збільшується. Насамперед за рахунок Китаю: зростання з 12 ексаджоулів 1965 року до 136 у 2023-му. Тобто — більш ніж в 11 разів. Зараз Китай — це 56% світового споживання вугілля.

І це компенсувало зниження споживання вугілля в Європі, США та інших країнах світу від 40 до 25 ексаджоулів, тобто споживання вугілля у світі впало на 15 ексаджоулів.

Тобто сумарно, крім Китаю, світ скоротив споживання приблизно на 15 ексаджоулів, а Китай — збільшив на 124. У підсумку споживання не впало, а, навпаки, різко зросло.

І така ситуація зберігатиметься доти, доки у світовій економіці між основними економічними кластерами не вирівняється рівень життя.

Зелена енергія — дорога і її можуть дозволити багаті країни, а викопне паливо, особливо таке, як вугілля — дешеве і воно має попит у бідних.

Тобто, поки Азія не наблизиться до Європи за рівнем життя (здебільшого в особі своїх ключових кластерів, таких як Китай, Індія, Індокитай), попит на викопні види палива буде лише збільшуватися, а “зелений курс” буде лише виконувати роль “гальма” цього зростання.

Тому Україні, як бідній країні, (давайте називати речі своїми іменами) дуже небезпечно копіювати моделі поведінки розвинених країн, особливо в частині “зеленого курсу”.

І наше вугілля, як і наша нафта, природний газ і навіть торф, нам ще знадобляться. Хоча є ризик втрати наших вугленосних басейнів на сході країни, але вони ще залишаються на заході.

На території Вовчанська, яка перебуває під контролем російських окупантів, залишається близько ста мирних жителів, яких загарбники тримають у заручниках, не надаючи можливості врятуватися. Таку інформацію повідомив Олег Синєгубов, голова Харківської обласної військово-цивільної адміністрації, у ході телемарафону. Він зазначив: "Ми продовжуємо проводити евакуаційні операції, загалом вже успішно врятували 10 700 осіб з Липецького та Вовчанського напрямків, включаючи місто Вовчанськ. Проте, за нашою інформацією, ще близько ста осіб перебувають у заручниках російських силовиків і перебувають у великій небезпеці, оскільки їх утримують під загрозою розстрілів і не дозволяють виїхати на евакуацію". Голова ОВА також наголосив, що на окупованій території міста перебуває від 50 до 100 мирних мешканців, проте точна кількість їх важко визначити через постійні бойові дії. "Лінія фронту проходить через річку Вовча, розділяючи практично місто навпіл. Але навіть намагатися зрозуміти точне співвідношення буде марно, оскільки ситуація там змінюється з кожною хвилиною, і наші військові ведуть боротьбу за визволення кожного будинку окремо", — додав голова ОВА.

Висновки до цієї статті надзвичайно важливі. Вони підкреслюють не лише серйозність ситуації в Вовчанську, де мирні мешканці перебувають у полоні російських окупантів, але й важливість подальших дій для їх врятування. Надзвичайно важливою є евакуація цих людей з місць конфлікту та надання їм захисту. Також висновки підкреслюють величезні зусилля влади та військових у проведенні евакуаційних операцій та рятуванні мирного населення. Однак, важливо продовжувати міжнародний тиск на окупантів для негайного припинення порушень прав людини та ведення активних дій з визволення всіх заручників.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

За даними Укргідрометцентру, опади у вигляді снігу очікуються 5-6 листопада, у цю годину температура в різних регіонах суттєво варіюється: нічні показники досягають -5°С, а вдень підвищуються до +13°С.

За прогнозом синоптиків, у наступні три доби без опадів, лише у східних областях 5-6 листопада (6 листопада місцями й у північних та центральних) невеликий мокрий сніг.

5 листопада вночі та вранці у західних областях подекуди туман.

Вітер західний, північно-західний, 5-10 м/с, найближчої ночі на сході та південному сході місцями пориви 15-18 м/с.

Температура вночі від 2° тепла до 5° морозу; вдень 3-10° тепла, на сході 0-5° тепла, 6-7 листопада на півдні та південному заході країни 8-13°.

Сфера військових закупівель в Україні стала об'єктом значних розмірів корупції, яка відбувається в межах Міністерства оборони. Звістки про розповсюдження корупційних схем у цій галузі викликають серйозне занепокоєння, особливо коли йдеться про неправомірне використання великих сум грошей, які мають бути призначені на забезпечення потреб Збройних Сил. Корупційна складова в закупівлях для Збройних Сил України може досягати 25-30%. Загальний оборот доходить майже до 50 мільярдів гривень, вказується у розслідуванні видання Kyiv Post.

Журналіст-розслідувач Юрій Ніколов, спілкуючись з колегами, зауважив, що щонайменше 10 мільярдів гривень (250 мільйонів доларів) було витрачено неправомірно або переплачено через завищені ціни. Згідно з розслідуванням, оптова ціна м'яса у плані закупівель Міноборони удвічі перевищувала ціни на ринках та в супермаркетах, а ціни на овочі піднімались на 20%.

Автори розслідування виокремлюють три аспекти, які створюють умови для корупції в Міноборони України:

• Добова норма харчування: Вона на сьогодні становить 109 гривень на одного військовослужбовця, проте немає контролю за тим, як саме ці кошти витрачаються.

• Відсутність контролю: Реальні потреби військових підрозділів відомі тільки працівникам відділу постачання компанії-постачальника, а контролюючі органи не мають доступу до відповідних списків.

• Обмежений доступ до інформації: Журналістів та інших сторонніх осіб не допускають до військових частин, що ускладнює здійснення контролю з боку громадськості.

Ці проблеми у сфері військових закупівель потребують негайного уваги та вирішення для забезпечення ефективного та чесного використання коштів, виділених на потреби Збройних Сил України.

Джерела видання розповіли про те, що "відкат" на один кілограм продуктів може сягати до 5 гривень, а обсяги споживання продуктів у Збройних Силах України вимірюються сотнями тонн щодня. Відсутність чітко визначених вимог стає причиною занепокоєння серед ритейлерів і зводить на ніс тендери. Представник однієї з великих мереж супермаркетів зазначив, що багато запитань виникає через незрозумілість того, що, кому і куди поставляється. Він підкреслив, що поки система не стане прозорішою, ризик корупції залишатиметься. Видання вказує на три ключові аспекти, які створюють умови для корупційних схем у сфері військових закупівель:

• Добова норма харчування: Зараз ця норма становить 109 гривень на одного військовослужбовця, але немає чіткого контролю за тим, як саме ці кошти витрачаються.

• Відсутність контролю: Реальні потреби військових підрозділів відомі лише працівникам відділу постачання компаній-постачальників, що ускладнює контроль за витратами.

• Обмежений доступ до інформації: Забороняється доступ журналістів та інших сторонніх осіб до військових частин, що ускладнює здійснення контролю з боку громадськості.

Такі проблеми потребують негайного вирішення для забезпечення ефективного та чесного використання виділених коштів для потреб Збройних Сил України.

У результаті аналізу статті стає очевидним, що сфера військових закупівель в Україні стикається з серйозними проблемами, пов'язаними з корупцією. Недостатня прозорість та контроль над процесом закупівель створюють умови для виникнення корупційних схем, що може призвести до неправомірного витрачання значних коштів, які мають бути призначені на потреби Збройних Сил. Важливою проблемою є також обмежений доступ до інформації та відсутність чітко визначених вимог, що сприяє розповсюдженню корупційних практик у цій сфері. Для ефективного вирішення цих проблем необхідно вжити заходів, спрямованих на покращення прозорості та контролю у сфері військових закупівель, що забезпечить ефективне використання виділених коштів та збереження безпеки країни.