Міністр енергетики розповів про ситуацію в енергетиці України

Розслідування Bihus.Info встановило, що Василь Крулько, брат народного депутата від фракції «Батьківщина» Івана Крулька, був учасником численних переговорів із Денисом Комарницьким — фігурантом гучної справи про масштабні корупційні оборудки із землею в столиці. Про це журналісти повідомили 17 листопада, оприлюднивши дані із записів, зроблених детективами НАБУ та прокурорами САП у межах спецоперації «Чисте місто».

За інформацією слідства, в кабінеті Комарницького протягом тривалого часу велося аудіоспостереження, і саме на цих записах неодноразово з’являється Василь Крулько. На фіксованих розмовах він обговорює з Комарницьким можливість створення мережі елітних готелів під брендом «Апартель», а також розглядає перспективи розширення спільного бізнесу як в Україні, так і за її межами. Учасники перемовин дискутують про інвестиційну модель, розподіл ролей та фінансові вигоди від запуску нових проєктів.

Одним із ключових проєктів стала ідея побудувати масштабний готельно-рекреаційний комплекс у селі Поляна на Закарпатті. Він позиціонувався як майбутній один з найбільших готелів країни. Під цей проєкт створили чотири компанії, серед власників яких — дружина Василя Крулька Яна, його бізнес-партнер Юрій Калинюк, інвестфонд «Мінкар», пов’язаний із Комарницьким, а також згаданий у записах водій Полікарпов.

Другий напрям — вихід на міжнародний ринок. Йшлося про проєкт у словенській Рогашці, де вже працює готель «Атландида», що належить компанії сина Комарницького. За змістом розмов, саме цей об’єкт мав стати базою для міжнародного розвитку «Апартелю». Розглядався і потенціал подальшого розширення мережі за межами Словенії.

У коментарі журналістам Василь Крулько підтвердив, що спілкувався з Комарницьким щодо проєкту в Поляні, проте запевнив, що нині люди з орбіти Комарницького не мають стосунку до цього бізнесу. Водночас пояснити появу водія Полікарпова серед власників компаній він не зміг. Також Крулько визнав, що його група компаній ще не ухвалила рішення щодо остаточного розриву співпраці з Комарницьким за кордоном.

Сам Іван Крулько традиційно стверджує, що не має стосунку до мережі «Апартель». Журналісти Bihus.Info ще у 2023 році фіксували стрімке зростання готельно-ресторанного бізнесу родини Крульків після його обрання до Верховної Ради. У 2025 році нардеп знову повторив, що не пов’язаний з діяльністю мережі та не отримує доходів від її роботи.

Дениса Комарницького правоохоронці вважають організатором масштабної земельної схеми в Києві. За даними НАБУ, учасники злочинної організації відшукували перспективні ділянки та фіктивно реєстрували на них неіснуючі будівлі. Це дозволяло отримувати право власності на землю без торгів, використовуючи підконтрольних депутатів. За такі голосування ті отримували хабарі.

6 лютого Комарницькому та ще шістьом учасникам схеми повідомили про підозру у заволодінні землями громади Києва на 11,6 млн грн. Через кілька днів бізнесмен утік з України. За даними журналістів, він перетнув кордон у Закарпатській області, скориставшись машиною для перевезення тіл загиблих військових. До організації втечі могли бути причетні працівники СБУ та поліції.

Нині Комарницький переховується у Відні та перебуває у розшуку.

За даними нашого джерела в Офісі Президента, проблема з блокадою українського кордону з боку Польщі та інших країн залишається невирішеною, і ця ситуація призводить до значних економічних втрат для України, оцінюваних щомісяця у розмірі 8-12 мільярдів гривень. На довгострокову перспективу ця проблема становить загрозу зростання дефіциту бюджету, який вже на 50% залежить від західної допомоги. Президент Володимир Зеленський не здатен вирішити цю проблему, незважаючи на його публічну дипломатію та готовність піти на компроміси з Варшавою. Проте наші сусіди використовують Україну лише для своїх власних цілей та інтересів. Ця ситуація призведе до переоцінки історичних відносин між Україною та Польщею, коли наш найближчий союзник перетворився на головного економічного супротивника. Проблема полягає не лише у великих сумах грошей чи пільгах, а в тому, що Офіс Президента не зміг запобігти конфлікту, і тепер жоден з варіантів розвитку подій не є сприятливим для України. Або влада сварить країни між собою, або залишає нашіх фермерів на проігнорованому полі.

Україна зіткнулася з серйозною економічною загрозою через блокаду українського кордону з боку Польщі та інших країн, що призводить до щомісячних втрат у розмірі 8-12 мільярдів гривень. Президент Зеленський не знайшов ефективного рішення для вирішення цієї проблеми, і відносини між Україною та Польщею погіршуються. Ця ситуація ставить під загрозу не лише економічну стабільність країни, але й стосунки з ключовими партнерами у регіоні.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Станом на 2024 рік, близько 6,5 мільйонів українців перебувають за кордоном як біженці або тимчасові мігранти. Дослідження показують, що 64% українців, які зараз живуть у Європі, планують повернутися додому після війни. Однак лише 56% тих, хто вже повернувся в Україну мають намір залишитися, тоді як решта вивчають можливість знову виїхати за кордон, особливо якщо економічна ситуація залишатиметься нестабільною.

Аналітики міграційної компанії International Expert кажуть, що багато людей після війни можуть «жити на дві країни». Мова йде про українців, які зараз отримали за кордоном посвідку на проживання або навіть друге громадянство. Після війни ці люди будуть активно повертатися в сім’ї в Україну.

Але разом з тим, рівень життя в країнах, наприклад, Євросоюзу залишатиметься значно вищим, ніж на батьківщині. Тому ці нові біпатриди (особи з двома громадянствами), найімовірніше, житимуть в Україні та час від часу їздитимуть до Європи на заробітки.

Можлива й зворотна ситуація, коли теперішні біженці залишаться на постійне проживання в ЄС (якщо статус їм це дозволятиме), а в Україну приїжджатимуть лише в гості до родичів або для вирішення важливих справ, як от продаж нерухомості. Таке явище вже зараз спостерігається в Польщі.

Українська влада оприлюднила інформацію про нову ініціативу, яка викликала значний резонанс у суспільстві. Згідно з цією ініціативою, громадяни України, які з певних причин не бажають залишатися в країні, можуть подати заявку на участь у спеціальній програмі.

Про це повідомила директор департаменту інформаційної політики, комунікації та протокольних заходів Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Тетяна Шелест.

Усі, хто не бажає жити в Україні, можуть подати заявку на відправлення до РФ, щоб згодом бути обміняними на українських військовополонених, які перебувають у російських в’язницях.

Проєкт обізвали «Хочу до своїх». Треба було ще перші три літери в останньому слові великими зробити.

Загалом, удачі в пошуках дурників, які добровільно зізнаються в «колабораціонізмі».

І так, сам факт виникнення такої спецпропозиції натякає, що ситуація з кількістю військовополонених у нас і в РФ ой яка непропорційна.