Міністр енергетики заспокоює: запасів газу для зими достатньо

Відповідно до недавнього рішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС), екс-садовця Міноборони Олександра Лієва, якого підозрювали в причетності до махінацій під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, випустили під особисте зобов’язання. Цю інформацію підтвердив адвокат Назар Кульчицький у коментарі для “Суспільного”. Відзначено, що суд вирішив змінити запобіжний захід Лієву з утримання під вартою на звільнення, а також направив ухвалу у СІЗО. Варто зауважити, що під час розгляду справи прокурор за невідомих причин був відсутній, як свідчать записи трансляції засідання. Справу проти Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не представили достатніх доказів підозри про розкрадання. Суддя Ярослав Шкодін на засіданні зазначив, що якщо САП не бачить складу злочину, то як його може побачити суд. Щодо підозри у заволодінні майже 1,5 мільярдами гривень на закупівлі боєприпасів для ЗСУ, адвокат Кульчицький повідомив, що Лієва було взято під варту з 50 мільйонами гривень застави, але через місяць він був відпущений під особисте зобов’язання. Однак, рішення ВАКС від 9 квітня про скасування запобіжного заходу не викликало повернення Лієва до СІЗО, оскільки його термін тримання під вартою закінчився 8 квітня. Це означає, що він залишився без запобіжного заходу, пояснив адвокат. На жаль, ВАКС 17 квітня відхилив клопотання про зміну запобіжного заходу за згодою обвинувачення, залишивши його без розгляду.

Висновки з вищезгаданої статті вказують на складну ситуацію щодо судового процесу навколо екс-садовця Міноборони Олександра Лієва. З одного боку, суд вирішив змінити запобіжний захід з утримання під вартою на звільнення під особисте зобов’язання. З іншого боку, рішення про це виникло після відсутності прокурора під час засідання та недостатності доказів від НАБУ і САП щодо підозри у розкраданні. Також важливим є факт, що відсутність Лієва у СІЗО після закінчення терміну тримання під вартою була результатом рішення ВАКС про скасування запобіжного заходу. Отже, справа Лієва підкреслює необхідність ретельного дослідження та обґрунтованого прийняття судових рішень для забезпечення справедливості та дотримання закону.

За інформацією, отриманою від джерела в Генштабі, виконання плану мобілізації наразі складає лише 15-20% від необхідних показників. Це примушує Тимчасовий центральний комітет посилити заходи тотальної мобілізації, що викликає значний негативний відгук у суспільстві.

За даними, тіньовий ринок праці в Україні через процес мобілізації наразі нараховує до 4 мільйонів осіб. Президент Конфедерації роботодавців України, Олексій Мірошниченко, заявив, що це значне зростання тіньового ринку праці стало результатом масової мобілізації. Він пояснив, що багато людей ухиляються від офіційного працевлаштування через облік, пов'язаний з військовим обов'язком.

Протягом останніх півтора років близько 1,5 мільйона осіб вийшли з офіційного ринку праці, переважно уникаючи офіційного обліку. Мірошниченко висловив думку, що необхідно посилити заходи проти цього явища, особливо звертаючи увагу на те, що в Україні мало уваги приділяється тіньовому ринку праці.

За його словами, наразі в країні існує до 4 мільйонів осіб, які працюють на тіньовому ринку. Він закликав уряд зосередити зусилля на збереженні підприємств та знаходженні працівників для мобілізації саме серед легальних підприємств, які ведуть чесний бізнес та сплачують податки.

За отриманою інформацією, реалізація плану мобілізації в Україні на даний момент досягає лише 15-20% від необхідних показників. Це вимагає посилення заходів щодо мобілізації, але такі кроки викликають значний негативний відгук у суспільстві.

Також варто відзначити, що тіньовий ринок праці в Україні внаслідок процесу мобілізації наразі налічує до 4 мільйонів осіб. Це свідчить про те, що багато людей уникають офіційного працевлаштування через облік, пов'язаний з військовим обов'язком.

На думку президента Конфедерації роботодавців України, Олексія Мірошниченка, це значне зростання тіньового ринку праці є результатом масової мобілізації. Він закликав уряд зосередити зусилля на збереженні підприємств та залученні працівників для мобілізації саме серед легальних підприємств, які ведуть чесний бізнес та сплачують податки.