Субота, 18 Квітня, 2026

Міноборони розкриває основні труднощі, з якими ЗСУ зіштовхуються у зоні конфлікту

Важливі новини

Здається, текст обірвався. Щоб підготувати новий розширений матеріал із заголовком, мені потрібно повністю отримати вихідний фрагмент, на основі якого його слід написати.

Підкажіть, будь ласка, повний текст, з якого потрібно зробити нову унікальну версію.

«Я не хочу бути президентом хаосу, тому підписав другу версію закону про допомогу українцям, але зробив це востаннє», — зазначив Навроцький. Він додав, що українці повинні отримувати підтримку на тих самих умовах, що й інші національні меншини у Польщі.

За словами президента, первісна версія закону передбачала надання допомоги 800+ українцям, які не працюють у Польщі, що він вважав несправедливим щодо поляків. Підтримка українців, за його словами, має поєднуватися з відповідальністю та справедливістю для польського суспільства.

Навроцький підкреслив, що українська меншина, яка перебуває у Польщі вже третій рік після початку війни, повинна отримувати допомогу відповідально і на тих самих умовах, що й інші національні меншини, із чітко встановленими правилами.

Нагадаємо, від 1 листопада більшість українських біженців у Польщі повинні самостійно покривати витрати на житло.

Екс-чиновник Міноборони Лієв звільнений від запобіжного заходу у справі про втрату майже 1,5 мільярдів гривень

Відмова Верховного антикорупційного суду (ВАКС) у зміні запобіжного заходу для екс-чиновника Міністерства оборони Олександра Лієва, якого підозрювали в причетності до фінансових махінацій у закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на суму майже півтора мільярда гривень, стало предметом гучного обговорення в суспільстві. За словами адвоката Назара Кульчицького, який надав коментар Суспільному, суд прийняв рішення про зміну запобіжного заходу, відпустивши Лієва під особисте зобов'язання і направивши його ухвалу в СІЗО. Проте, цей крок викликав неоднозначність через відсутність прокурора під час засідання, що стало причиною повернення справи в Національну поліцію.

На думку судді Ярослава Шкодіна, який також висловився під час засідання, Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не надали достатніх доказів для підозри щодо розкрадання. Це викликало застереження щодо обгрунтованості самої підозри та спроби її передачі до суду. Суддя вважає, що якщо прокурори не бачать складу злочину, то суду складно знайти його відповідно до закону.

Ці події знову поставили під сумнів роботу судової системи та її здатність ефективно реагувати на випадки корупції. Через технічні аспекти, зокрема невчасне повернення Лієва до слідчого ізолятора після скасування попереднього рішення, він фактично залишився без запобіжного заходу. Це викликало обурення серед громадськості і підкреслило необхідність удосконалення правової системи, а також ретельного контролю за діяльністю судових органів.

Загальні висновки з цієї статті вказують на кілька важливих аспектів. По-перше, рішення Верховного антикорупційного суду щодо зміни запобіжного заходу для екс-чиновника Міноборони Лієва стало об'єктом обговорення через відсутність прокурора під час засідання, а також через невідповідність доказів підозрі щодо корупційних діянь.

По-друге, важливою є критика судової системи, яка не завжди ефективно реагує на випадки корупції та не завжди відповідає закону.

Також відзначається необхідність удосконалення правової системи, зокрема щодо контролю за діяльністю судових органів та вдосконалення процедур з прийняття рішень у справах про корупцію.

Отже, стаття свідчить про важливість зміцнення прозорості, законності та ефективності в судовій системі України для боротьби з корупцією та забезпечення справедливості.

Командир із Одещини відправив бійців ремонтувати квартиру замість фронту

Працівники ДБР викрили командира однієї з військових частин Одеської області, який фактично перетворив підлеглих на будівельну бригаду для власних потреб. Упродовж чотирьох місяців четверо військовослужбовців не виконували бойових завдань, а займалися ремонтом житла, оформленого на матір цивільної дружини офіцера. За даними слідства, з грудня 2024 року по квітень 2025 року військові виконували в місті Подільськ […]

У Львові лікарка-анестезіолог працювала з дітьми за фальшивими документами

У справі про трагічну смерть п’ятирічного Велеса Пашника після процедури видалення молочних зубів у Львові оголошено про підозру лікарці-анестезіологу. Слідство з’ясувало, що вона працювала з дітьми без належної спеціалізованої освіти, використовуючи підроблені документи. Про це повідомив Офіс генерального прокурора 10 лютого. Наразі розглядається питання про обрання підозрюваній запобіжного заходу та відсторонення її від роботи. У […]

The post У Львові лікарка-анестезіолог працювала з дітьми за фальшивими документами first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

День духовної пам’яті та давніх традицій: що означає 25 листопада для українців

25 листопада в Україні поєднує давню церковну спадщину, міжнародні ініціативи та народні уявлення про зміну сезонів, створюючи своєрідну мозаїку змістів, що збереглися крізь століття. Попри те, що ця дата не закріплена в офіційному календарі державних свят, вона має помітне значення як для віруючих, так і для тих, хто цікавиться культурними традиціями та історією.

У церковному житті цього дня вшановують апостола від 70-ти Климента I — одного з найшанованіших діячів раннього християнства. Його проповідницький шлях пролягав через Херсонес, де він поширював нове віровчення серед місцевих жителів, укріплюючи духовні основи громади. Постать Климента I зберегла вплив у церковній історії завдяки його відданості місії, мужності перед переслідуваннями та внеску у формування перших християнських традицій. Саме тому 25 листопада вважають днем пам’яті подвижника, який відіграв значну роль у становленні духовного життя на теренах, що нині належать Україні.

Світ також відзначає одну з найважливіших соціальних дат — Міжнародний день боротьби з насильством проти жінок, проголошений ООН. Організації та правозахисники привертають увагу до проблем домашнього насильства, примусу, переслідувань і стигматизації жертв, яка, на жаль, досі залишається поширеною у світі.

Популярними цього дня є й неофіційні гастрономічні свята — День гаспачо, День парфе та День домашньої їжі, які зазвичай супроводжуються місцевими ярмарками в європейських країнах.

У народному календарі 25 листопада вважали днем, коли природа остаточно готується до зими. Наші предки спостерігали за погодою та вважали, що якщо до цього часу не випав сніг, зима затримається. А швидке танення першого снігу обіцяло теплий грудень. Поява снігурів означала остаточний прихід холодів, а дощ цього дня натякав на сирий кінець місяця.

Дату вважали вдалою для нових справ, але з умовою, що їх потрібно робити спокійно, без поспіху. Також існувала традиція: важливі завдання розпочинати натщесерце, щоб залучити удачу. Водночас був і духовний настанов: на Климента Мовчальника слід уникати лайки, засудження та необдуманих слів, адже день присвячували стриманості та доброзичливості. Цьогоріч дата припадає на період Різдвяного посту, тому вірянам нагадують про обмеження у харчуванні.

25 листопада також пов’язане з кількома знаковими постатями української історії та культури. У цей день народилися хірург Микола Пирогов, письменники Іван Нечуй-Левицький та Клим Поліщук, художник Ніл Хасевич та співачка Марина Одольська. Для українців це звичайний вівторок, але насичений традиціями, історією і нагадуваннями про важливі цінності.

Раніше однією з ключових проблем, які стояли перед Збройними Силами України, була серйозна нестача боєприпасів та зброї, у тому числі протитанкових ракет. Однак, здається, що цю складність незабаром вирішать наші союзники. Цю важливу інформацію передав перший заступник голови оборонного відомства Іван Гаврилюк. Його заява свідчить про те, що заходи щодо постачання необхідного обладнання та забезпечення можливо будуть прийняті найближчим часом. Це дозволить підвищити ефективність та бойові можливості наших військ, щоб захищати суверенітет і територіальну цілісність України.

За словами Гаврилюка, підрозділи українських захисників страждають від частого використання російською авіацією великої кількості керованих авіабомб, що становить серйозну загрозу для особового складу та техніки. У середньому протягом одного дня окупанти скидають на позиції ЗСУ від 100 до 120 таких авіабомб, що робить величезну загрозу.

Для ліквідації цієї загрози необхідно отримати від держав-партнерів достатню кількість сучасних винищувачів, в першу чергу F-16, однак поставки цих літаків регулярно затримуються. Крім того, Україна має проблеми з артилерійськими снарядами, де на один український боєприпас припадає п’ять російських.

Також виникає критичний дефіцит засобів радіоелектронної боротьби, які дозволяють приглушити дрони-камікадзе і збити ракети РФ.

Останні новини