Міноборони розкриває основні труднощі, з якими ЗСУ зіштовхуються у зоні конфлікту

У страховому секторі України виникла ситуація, що потребує ретельного розслідування та перевірки. За інформацією, яка наразі аналізується журналістами, існують підозри щодо можливої неправомірної діяльності деяких страхових компаній.

Редакція вживає заходів із перевірки цих копій та ідентифікації повного переліку росіян, яким були продані поліси. Згідно з наявними даними вбачається, що деякі українські страхові компанії працюють виключно через IN24, а також пов’язані з керівництвом польського візового центру у Львові – «ТЛС Контакт Україна» та компанією «Персонель Сервіс».

Першим керує сьогодні Дмитро Орленко, який раніше сам був страховим агентом, а нині має неформальні зв’язки з польським лобістом візових питань Войцехом Морою.

На зв’язок компаній у схемі обслуговування підсанкційних осіб також вказує той факт, що окрім як через IN24 польський візовий центр – «ТЛС Контакт Україна» не приймав жодних інших платежів зі страхування. Після завершення аналізу усіх наявних даних і документів, а також перевірки їх аутентичності за допомогою правоохоронних органів, редакція буде готова опублікувати більше деталей цього скандалу та прізвища росіян, яких обслуговують українські страховики, надаючи їм у такий спосіб право виїзду за кордон до Польщі та інших європейських країн.

Господарський суд Вінницької області ухвалив рішення про стягнення з ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл» майже 12 мільйонів гривень штрафних санкцій на користь Міністерства оборони України. Підставою стало порушення строків виконання договірних зобов’язань у 2023 році, коли компанія не забезпечила своєчасне постачання речового майна для потреб Збройних сил України.

Окрім фінансових санкцій, суд визнав недійсними низку додаткових угод, укладених між постачальником та оборонним відомством. Ці документи, за оцінкою суду, не відповідали вимогам законодавства та фактично змінювали первинні умови контрактів без належних правових підстав. Йдеться про шість базових договорів, укладених на початку 2023 року, загальна вартість яких перевищувала 500 мільйонів гривень.

За твердженнями прокуратури, додаткові угоди, якими продовжувалися терміни поставки, були укладені без законних підстав. Суд погодився, що причини затримок, зокрема наслідки землетрусів у Туреччині та аварії на виробничих лініях постачальників, не виправдовують зміну термінів, оскільки форс-мажор відбувся до укладення основних договорів.

Попри це, суд вирішив зменшити суму штрафу вдвічі — з 24 до 12 млн грн — «для забезпечення балансу інтересів сторін та з урахуванням принципів розумності та справедливості». Компанія вже поставила замовлений товар, однак рішення суду ще може бути оскаржене в апеляції.

ТОВ «Трейд Лайнс Рітейл» було зареєстроване у 2022 році Світланою Гринкевич та Ольгою Швед, нині належить Володимиру Тимківу. Раніше власники компанії та Ігор Гринкевич фігурували у справі щодо махінацій із закупівлями одягу для ЗСУ, а Ігор Гринкевич перебуває під вартою після спроби дати хабар у 500 тис. доларів співробітнику ДБР.

Голова Шевченківського районного суду міста Києва Євген Мартинов опинився у центрі гучного скандалу після низки звинувачень, висунутих громадськими активістами, заявниками та учасниками судових процесів. Йому закидають перешкоджання розслідуванню дорожньо-транспортної пригоди за участю службового автомобіля, можливу фальсифікацію відомостей про власне майно під час конкурсного відбору, а також системне покривання правопорушень колег у межах так званої «суддівської кругової поруки».

За словами активістів, саме під керівництвом Мартинова у суді фіксуються випадки упередженого розгляду справ та вибіркового правосуддя, що, на їхню думку, підриває довіру до судової системи столиці. Особливе обурення викликала історія з ДТП, у якій фігурує службовий транспорт суду. Заявники стверджують, що розслідування навмисно затягується, а окремі матеріали могли бути приховані або змінені для уникнення відповідальності.

Раніше, у 2018 році, Мартинов нібито провалив конкурс до Вищого антикорупційного суду через невідповідності в декларації — версія, яка протиставляється офіційним поясненням. За останні роки на адресу судді надійшло, як стверджують ініціатори звернень, щонайменше 16 скарг; жодна з них, за їхніми словами, не отримала вичерпного розгляду.

Окремі заяви стосуються співробітників апарату суду. Зокрема, ідеться про Аліни Зборщік (колишня керівниця апарату), яку пов’язують із бізнес-зв’язками на тимчасово окупованих територіях та реєстрацією компаній у РФ. При офіційних доходах на рівні середніх показників Зборщік володіє таунхаусом під Києвом та іншими активами, що викликає додаткові питання щодо походження коштів.

Ініціатори скарг неодноразово зверталися до правоохоронних органів. Частина процесуальних звернень стосувалася бездіяльності НАБУ і СБУ щодо невнесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань щодо окремих епізодів за участю Мартинова. Однак кілька судових рішень, серед яких ухвали слідчих суддів ВАКС і Солом’янського райсуду Києва, відмовили у задоволенні скарг на бездіяльність уповноважених осіб.

Критики говорять про «систему захисту своїх» у суддівському середовищі, коли автоматизований розподіл справ нібито змінюється під впливом керівництва, а питання про неправомірні рішення натикаються на організаційний опір. Сам Мартинов і представники суду публічних коментарів із цього приводу, як правило, не дають або обмежуються тезами про дотримання законності та внутрішніх процедур.

Епізоди з питанням притягнення до відповідальності — як у випадку ДТП, так і щодо сумнівів у деклараційних відомостях — залишаються предметом суспільного резонансу. Активісти наполягають на незалежній перевірці, прозорому розгляді скарг і публічних висновках контролюючих органів, аби усунути відчуття безкарності та відновити довіру до судової системи.

Ситуація, що розгортається у Львові, стає предметом гучного скандалу, в якому принижені принципи чесності та законності. Активіст Віктор Глеба розголошує факти корупції: "Не можу мовчати, хоча інспектори просили їх 'не здавати'… С*ка! 20 тисяч баксів прямого хабаря очільнику ДІАМ від забудовника, за введення в експлуатацію НЕЗАКІНЧЕНОГО багатоквартирного будинку на вул. Кастелівці – вул. Академіка А. Сахарова зі знесенням існуючої будівлі у Львові".

Повідомлення редакції сайту 360UA NEWS підтверджує, що облаштунку ще не прибрали, а будівельні роботи ще тривають, але навіть це не завадило корумпованій системі діяти.

Гроші, що віддали за образу розуму, були передані "нагору" через фейкову активістку, яка маскується під патріотичні принципи, виявилася кіньми на обох фронтах – Данчук Ольгу Олегівну. Вона, на думку активістів, пов'язана з міністерством через свою львівську подругу Віту Павлів, що є співробітницею міністерства Козловської. Сплетеність інтриг показує, що корупційний запліт є надто густим.

Історія інциденту розкриває, як під час перевірки будівництва інспектори ДІАМ, у тому числі Костів Ростислав та Підківка Марта, виявили низку порушень, але особливо цікаво, як Олександр Новицький, голова ДІАМ, відразу ж взявся розв'язувати проблему після дзвінка від Ольги Данчук, що перебувала на місці в стані алкогольного сп'яніння.

Не менш важливою є реакція інспекторів, які, отримавши вказівки від Данчук, не взялися за розкриття правди, а більш того, приховали порушення за її наказами.

Такий круговорот корупційних зв'язків свідчить про глибоке занурення державних структур у систему хабарництва та взаємовигідних спільнощів, які підірвали довіру громадян до влади та викликали хвилю негативних емоцій серед громадськості.

Ситуація, що розгортається у Львові, стає ще більш складною, розкриваючи плетіння корупційних зв'язків на різних рівнях влади та підтверджуючи систематичні порушення законодавства.

На цей раз за вказівкою директора ДІАМ Новицького розгортається драматичний сценарій, у якому головний інспектор відділу, Бабич Світлана Вадимівна, залишаючись протежею Новицького, здійснює порушення законодавства та вчиняє протиправні дії, зокрема, видає неправдиві сертифікати готовності та надає фальшиві свідчення органам досудового слідства.

Світлана Бабич особисто дала вказівку інспекторам Костову та Підківці викреслити зауваження з актів, що свідчить про цілеспрямоване приховування фактів порушень. Після цього Ольга Данчук, яка вже стала символом корупції, надає Новицькому хабар у 20 000 доларів, за що отримує підтримку у вигляді видачі акту про прийом будівлі в експлуатацію.

Ці гроші, які символічно називаються "$20", мають не тільки матеріальну, але й символічну цінність. Вони стають платою за порушення закону та відображають систематичну корупцію в органах влади.

Виділення Новицьким такої суми для Світлани Бабич свідчить про глибокий рівень злочинності та непорушної віри в безкарність. Підписанням акту прийому-передачі Бабич приймає на себе всю відповідальність, але за її спиною стоїть ціла мережа корупційних зв'язків.

Не менш важливою є реакція громадськості та активістів, які моніторять дії посадовців і фіксують їхні порушення. Розкриття корупційних схем та виявлення зв'язків між посадовцями виявляється завданням суспільної безпеки.

Все це підкреслює необхідність системних змін у державних структурах та підвищення рівня відповідальності перед законом за порушення. Намагання Новицького та інших осіб зняти з себе відповідальність свідчить про відсутність прагнення до виправлення ситуації та підтверджує необхідність активної громадської підтримки в боротьбі з корупцією.

У результаті розглянутого випадку стає очевидним, що корупція пронизує різні рівні влади та відображається в діяльності посадовців, які вчиняють порушення закону з метою особистого збагачення. Виявлені факти свідчать про систематичне ігнорування норм чинного законодавства та безкарність в органах влади.

Потрібно негайно вжити заходів для боротьби з корупцією та забезпечення додержання закону на всіх рівнях влади. Громадськість має відігравати активну роль у моніторингу діяльності посадовців та розкритті корупційних схем.

Злочинні дії посадовців, які виявлені у даному випадку, потребують ретельного розслідування та відповідального покарання згідно з законом. Ті, хто порушують закон, мають нести наслідки своїх дій, щоб відновити довіру громадськості до владних структур та забезпечити правову державу.