Міноборони України планує розширення функціональності власних дронів

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Як працювала схема?

Працівники ТЦК зупиняли чоловіків на блокпостах, записували їхні персональні дані та повідомляли про намір направити їх до територіального центру для мобілізації. Однак за певну суму грошей – від 4,5 тисяч доларів США – вони обіцяли «відпустити» чоловіків і допомогти оформити відстрочку від служби.

Особливо цинічно діяли посадовці, коли до них потрапляли чоловіки, які мали рідних серед зниклих безвісти під час виконання бойових завдань. Такі особи мали право на законну відстрочку, але співробітники ТЦК намагалися скористатися їхнім становищем для власної вигоди.

Правоохоронці задокументували факт вимагання грошей у одного з чоловіків. 21 листопада 2024 року, під час отримання грошей за «послугу», був затриманий посередник. Наразі вирішується питання щодо затримання інших учасників схеми. Затриманому вже повідомлено про підозру за одержання неправомірної вигоди службовою особою (ч. 3 ст. 368 КК). Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.

Під час обшуку у одного з фігурантів справи, він дістав табельну зброю та, спрямовуючи її на працівників ДБР, погрожував їм. Він навіть перевів вогнепальну зброю у бойове положення і вимагав повернути вилучений мобільний телефон. За ці дії йому повідомлено про підозру у замаху на вбивство працівників правоохоронного органу (ст. 348 КК), що може призвести до довічного позбавлення волі.

Україна наростає в проблемах з енергопостачанням, що веде до посилення перебоїв у подачі електроенергії. Глава компанії "Укренерго" Володимир Кудрицький оголосив, що на цьому тижні країну чекає серйозний дефіцит енергії. Це викликано ремонтами енергоблоків на атомних електростанціях, обстрілами енергетичних об'єктів та підвищенням температури повітря. Такі фактори негативно впливають на стабільність енергетичної системи країни та зумовлюють зростання числа відключень електропостачання, що стає серйозним викликом для всіх галузей національного господарства. Розв'язання цієї проблеми вимагає комплексного підходу та негайних заходів зі збереження енергії та модернізації енергетичної інфраструктури.

За словами Кудрицького, компенсувати дефіцит імпортом електроенергії з Європи неможливо, тому розклади відключення електропостачання будуть застосовуватися цілодобово, з найбільшим дефіцитом вранці та ввечері. Ця ситуація становить серйозну загрозу для національної енергетичної системи.

Під час засідання Комітету ВРУ з питань енергетики та житлово-комунальних послуг було повідомлено, що борги на балансуючому ринку електроенергії зросли на 1 млрд грн. Накопичення боргів є серйозною проблемою, проте “Укренерго” планує витратити 2 млрд грн на їх погашення.

Компанія ДТЕК закликає світову спільноту збільшити допомогу Україні у відновленні енергетичної інфраструктури. Генеральний директор компанії Максим Тімченко застерігає, що без збільшення допомоги країні буде надзвичайно важко пережити наступну зиму.

Після завершення війни в Україну можуть повернутися від 3 до 3,5 мільйона громадян, які були змушені шукати прихисток за кордоном. Водночас ця цифра не є остаточною і залежатиме від багатьох чинників — безпекової ситуації, темпів відновлення економіки, наявності роботи, житла та рівня довіри людей до майбутнього в країні.

Значна частина біженців уже інтегрувалася в життя інших держав: діти навчаються у школах, дорослі працюють, родини отримали соціальні гарантії. Для них рішення про повернення не буде автоматичним або швидким. Воно вимагатиме чітких сигналів з боку держави, що Україна готова не лише прийняти своїх громадян, а й створити умови для гідного життя та самореалізації.

За даними ООН, у липні 2024 року бажання повернутися в Україну висловлювали 61% біженців. Уже в грудні 2025 року цей показник знизився до 49%. Серед внутрішньо переміщених осіб тенденція ще різкіша: якщо у 2024 році повернення розглядали 73% ВПО, то наприкінці 2025 року — лише 35%.

Загалом під час війни тимчасовий прихисток за кордоном отримали близько 4,3 мільйона українців. В ООН прогнозують, що більша частина повернень відбуватиметься з країн південної та східної Європи. Натомість з півночі континенту українці повертатимуться значно рідше, оскільки між умовами інтеграції в різних регіонах Європи існує суттєва різниця.

Ключовими чинниками для повернення залишаються наявність житла, роботи та доступу до медичної допомоги. Саме можливість забезпечити базові умови для життя визначатиме рішення багатьох сімей. Водночас більшість тих, хто повернеться, осідатимуть не у своїх рідних громадах, а у великих містах, де простіше знайти роботу й соціальні послуги.

В ООН також попереджають, що сценарій миру з територіальними чи політичними поступками з боку України може суттєво знизити готовність біженців до повернення. У такому разі, за прогнозами, найімовірніше повернуться літні люди, самотні особи та матері-одиначки з дітьми, тоді як значна частина працездатного населення залишиться за кордоном.

На цьому тлі Організація Об’єднаних Націй оголосила про скорочення бюджету допомоги українським біженцям на 2026 рік. Новий фінансовий план передбачає 614 мільйонів доларів, що на 23,6% менше порівняно з минулим роком, коли обсяг фінансування становив 803,6 мільйона доларів. Скорочення відбувається попри погіршення гуманітарної ситуації та зростання кількості жертв серед цивільного населення.

За даними моніторингової місії ООН з прав людини, 2025 рік став найсмертоноснішим для мирного населення за останні три роки. Унаслідок воєнного насильства загинули 2 514 цивільних осіб, ще 12 142 людини зазнали поранень. Це на 31% більше, ніж у 2024 році. Додатковим фактором тиску на гуманітарну систему стали масовані удари по енергетичній інфраструктурі України взимку 2025–2026 років.

В ООН наголошують, що тривалість війни, умови миру та здатність держави забезпечити житло і робочі місця стануть визначальними для масштабів повернення українців після завершення бойових дій.