Міноборони України закуповувало зброю у чеської компанії з сумнівною репутацією

Україна веде активну боротьбу з корупцією та вдосконалення законодавства у сфері фінансів через реформи, впроваджені в рамках програми Ukraine Facility. План реформ передбачає цілий ряд заходів, серед яких ключовими є створення Єдиного реєстру банківських рахунків для фізичних та юридичних осіб, а також збільшення чисельності Вищого антикорупційного суду та створення Вищого адміністративного суду.

У рамках цих реформ також передбачено вдосконалення положень про угоди про визнання винуватості та скасування строку досудового розслідування. Очікується, що ці заходи сприятимуть впровадженню стандартів ЄС та ефективній боротьбі з відмиванням грошей та іншими видами економічної злочинності.

Україна отримає значну фінансову підтримку від Європейського Союзу у розмірі 50 млрд євро, з яких 33 млрд євро будуть виділені у вигляді позик протягом 2024–2027 років. Для успішної реалізації цих заходів необхідно провести Національну оцінку ризиків, уведення законодавства про реєстрацію банківських рахунків та впровадження програмного та апаратного забезпечення для Єдиного реєстру.

Очікується, що реформа буде завершена до 2027 року. Ці заходи також передбачають забезпечення доступу до інформації для Європейського бюро з питань запобігання шахрайству та інших міжнародних організацій для ефективної боротьби з корупцією та фінансовими злочинами.

Україна також планує оцінити необхідні зміни до законодавства для надання доступу до інформації про корупційні діяння для міжнародних слідчих організацій. Ці кроки вважаються важливими для покращення судової системи та забезпечення прозорості та відповідальності управління країною.

Висновки зазначеної статті вказують на серйозні зусилля України у боротьбі з корупцією та впровадженні реформ у сфері фінансів. Зокрема, план реформ передбачає створення Єдиного реєстру банківських рахунків для фізичних та юридичних осіб, збільшення чисельності антикорупційних та адміністративних судів, а також вдосконалення законодавства про угоди про визнання винуватості та скасування строку досудового розслідування.

Фінансова підтримка Європейського Союзу в розмірі 50 млрд євро, з яких 33 млрд євро будуть виділені у вигляді позик, дозволить Україні успішно реалізувати ці реформи. Очікується, що завершення реформ заплановано до 2027 року, і вони допоможуть забезпечити прозорість та відповідальність управління країною, а також ефективно боротися з корупцією та фінансовою злочинністю.

У червневому звіті про макроекономічну стабільність Національного банку України було відзначено, що після зняття обмежень на обмін валюти та подальшого розміщення коштів на депозити спостерігається помітне зменшення попиту на послугу обміну гривні на іноземну валюту. Це свідчить про позитивні тенденції у фінансовому ринку та збільшення довіри до національної валюти серед населення та підприємств.

Національний банк відзначив, що такі заходи сприяли зменшенню валютних ризиків та стабілізації фінансової системи країни. Однак, існує необхідність у подальших заходах для підтримки цих позитивних тенденцій та збереження стабільності валютного ринку.

Впровадження макроекономічних заходів, спрямованих на підтримку стабільності національної валюти, залишається актуальним завданням для Національного банку України в умовах сучасних економічних викликів.

На фоні цього спостерігається зменшення обсягів строкових депозитів населення в іноземній валюті, що підтверджується даними НБУ.

За період з початку поточного року частка валютних коштів у клієнтських вкладах становить приблизно 32%, що є низьким історичним показником. Банки продовжують утримуватися від активного залучення валютних вкладів через обмежені можливості їхнього ефективного інвестування.

У зв’язку з високими ставками за активами в іноземній валюті, банки забезпечують додатковий дохід, розміщуючи кошти в низькоризикових інструментах, таких як депозити в іноземних банках та облігаціях інвестиційного класу. Однак прогнозується, що очікуване зниження ключових ставок у розвинених країнах знизить ці можливості в майбутньому.

Тому, за даними Національного банку України, банки і надалі не матимуть стимулів активно пропагувати здійснення валютних вкладень серед клієнтів.