Мін’юст попрощався з директором НАІС через кібератаку

Сьогодні, 4 квітня, відзначається Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги в діяльності, пов’язаної з розмінуванням. У зв’язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації як держави-агресора, Україна стала однією з найбільш замінованих країн у світі. Загальна площа території, потенційно забрудненої вибухонебезпечними предметами, становить 156 тисяч квадратних кілометрів, що становить 25% від загальної площі. На сьогоднішній день, Україна зіткнулася з різноманітними випадками мінувань, які створюють небезпеку для мирного населення. Сапери працюють над використанням новітніх технологій та методів розмінування, прогнозуючи та визначаючи найефективніші шляхи врегулювання цієї проблеми. Територія України, забруднена вибухонебезпечними предметами внаслідок вторгнення Російської Федерації, нараховує 174 тисячі квадратних кілометрів, що становить близько 30% загальної площі країни. Під час візиту до Загреба, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль порівняв область, яка зараз під загрозою мін, з територією трьох Хорватій. Це також майже дві площі Угорщини, понад дві площі Чехії, понад чотири площі Нідерландів та майже вісім площ Ізраїлю. Проте, за даними Державної служби надзвичайних ситуацій (ДСНС), завдяки роботі фахівців із розмінування, площа цієї зони зменшилась на 18 тисяч квадратних кілометрів, до 156 тисяч квадратних кілометрів, що становить близько 25% загальної площі України. Спеціалісти відзначають, що найбільш небезпечними залишаються Харківська, Херсонська і Донецька області. За даними Міністерства внутрішніх справ України на кінець лютого, сапери виявили понад 760 тисяч вибухонебезпечних предметів за час повномасштабного вторгнення. Більшість з них були знайдені на деокупованих територіях. ДСНС наголошує, що головним пріоритетом для фахівців є розмінування деокупованих населених пунктів, критичних та транспортних маршрутів, а також сільськогосподарських земель. Під час відступу ворога усвідомлено залишилося значна кількість мін у територіях, що раніше були окуповані. Особливо велика кількість вибухонебезпечних предметів залишається у лісах, зокрема в Ізюмському та Балаклійському районах, де тимчасово перебували російські війська. За інформацією Держлісагентства, значна частина лісового фонду, який повернувся під контроль України, залишається непридатною для використання. Приблизно 0,5 мільйона гектарів лісів Держлісагентства потребує розмінування. Вказується, що процес розмінування у лісах може зайняти кілька десятиліть.

Уряд України активно вживає заходів для прискорення процесу розмінування сільськогосподарських земель, що є ключовим кроком у відновленні сільського господарства на деокупованих територіях. З метою сприяння цьому процесу, уряд схвалив порядок компенсації витрат фермерам на гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель. "Це рішення уряду надасть можливість фермерам укладати контракти з державними та приватними операторами протимінної діяльності цієї весни та отримувати компенсацію з державного бюджету", — вказує Міністерство економіки України.

У той же час, експерти зауважують, що вибухонебезпечні предмети часто виявляються в несподіваних місцях. "Ми знаходимо 'вибухові подарунки' у найбільш неочікуваних місцях, починаючи від вхідних дверей до особистих речей, шаф, ліжок, навіть у вуликах. Найнебезпечнішими є гранати на розтяжках", — зауважив начальник відділу організації роботи з гуманітарного розмінування Державної служби України з надзвичайних ситуацій Сергій Рева.

Крім того, фахівці повідомляють про випадки мінування дитячих іграшок та інших предметів, які привертають увагу дітей, а отже, становлять серйозну загрозу для їхнього життя та здоров'я. Також піротехніки стикаються з ситуаціями, коли ворог підміщує під протитанкову міну протипіхотну – як тільки сапери підходять, щоб вилучити протитанкову міну, спрацьовує протипіхотна. Вибух протипіхотного боєприпасу може також спричинити вибух протитанкового, і кількість жертв у цьому випадку може бути значно вищою.

За даними Міністерства оборони на лютий 2024 року, внаслідок підриву на вибухонебезпечних предметах загинули 287 цивільних, серед яких 15 дітей, ще 641 особа отримала травми, серед них 77 дітей.

Працівники Державної служби України з надзвичайних ситуацій нагадують про правила поведінки при виявленні вибухонебезпечних та підозрілих предметів. Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко повідомив, що всі сили МВС, включаючи Державну службу з надзвичайних ситуацій, Національну поліцію та саперні підрозділи Національної гвардії, зараз залучені до розмінування території України. Кожного дня понад 1500 підготовлених саперів та 33 машини механізованого розмінування працюють на цю мету. "Ми розрахували, що один день функціонування цих машин еквівалентний 100 дням роботи піротехніка чи сапера", – зауважив Клименко.

Під час брифінгу Міністра внутрішніх справ України Ігора Клименка відзначено, що для успішного розмінування України потрібно щонайменше 100 машин механізованого розмінування та близько 5000 піротехніків. Одночасно міністр підкреслив ініціативу відомства щодо пошуку новаторських методів розмінування, зокрема, використання безпілотників для розвідки та виявлення забруднених ділянок. Відповідно до слов міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, в Україні проводяться розробки з впровадження штучного інтелекту у процес розмінування. Українські розробники штучного інтелекту UADamage працюють над технологією для прискорення ідентифікації мін та снарядів, що може значно покращити ефективність цього процесу.

Значний крок у напрямку інноваційного розмінування було зроблено в Харківській області, де розпочала роботу вітчизняна машина для підготовки ґрунту перед розмінуванням. Цей технічний засіб дозволяє виконувати завдання швидше, безпечніше та більш ефективно, забезпечуючи безпеку піротехніків під час виконання робіт. Машина PM-В, що виготовлена в Україні, є повністю броньованою і легкою у керуванні, що робить її найбільш безпечним транспортним засобом для саперів наразі. Зазначена машина може вмістити кілька тонн боєприпасів, включаючи великогабаритні авіабомби та уламки ракет, розміри яких можуть досягати 2-3 метрів.

Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України, Руслан Стрілець, зауважив, що завдяки прийняттю урядових рішень, час, необхідний для повного розмінування України, скоротився з 700 до 70 років. Водночас він висловив погляд на можливість ще більшого зменшення цього терміну до 7 років за умови розвитку ринку розмінування, появи нового обладнання та приватних компаній, що надають послуги з розмінування.

На кінець вересня 2023 року прем’єр-міністр України, Денис Шмигаль, оголосив про згоду майже 40 країн та організацій-партнерів виділити близько $250 мільйонів на спецтехніку для гуманітарного розмінування. Ці кроки підтверджують важливість та актуальність проблеми розмінування для України та міжнародного співтовариства.

У березні 2024 року Міністерство економіки України оголосило план очищення 80% забруднених земель протягом наступних 10 років і зроблення їх безпечними для повторного використання. "Чим триваліше наші землі перебувають під окупацією, тим більше ворог застигає їх мінами, але ми готові до цієї важливої місії. Наші сапери з нетерпінням чекають можливості ввійти на деокуповані території та продовжити процес розмінування. Ми готові до цього виклику", — наголосив Голова МВС України.

Україна стоїть перед важливим завданням розмінування територій, які були забруднені ворожими мінами під час окупації. План очищення 80% цих земель протягом наступних 10 років свідчить про серйозні зусилля української влади в цьому напрямку. Незважаючи на складність завдання, сапери готові взяти на себе цю відповідальність і забезпечити безпеку нашим громадянам. Виконання цього плану є важливим кроком для відновлення забруднених земель та повернення їх до повсякденного використання.

Залізничний районний суд Львова ухвалив вирок у кримінальній справі щодо 19-річної мешканки міста, яку визнали винною у вбивстві свого 27-річного хлопця. Трагедія сталася у жовтні 2024 року в орендованій квартирі, де пара тимчасово проживала разом. Подія набула широкого розголосу через вік фігурантів та обставини, що передували злочину.

Під час судового розгляду було встановлено, що між молодими людьми виник конфлікт, який швидко переріс у гостре протистояння. За матеріалами слідства, сварка мала побутовий характер, однак емоційна напруга та відсутність контролю над ситуацією призвели до фатальних наслідків. Правоохоронці з’ясували, що після інциденту обвинувачена не змогла надати допомогу потерпілому, внаслідок чого чоловік помер на місці.

Експертиза встановила, що потерпілий отримав 65 колото-різаних ран на голові, шиї, тулубі, грудній клітці та руках. Внаслідок таких травм чоловік помер на місці. Після цього нападниця ще завдала один удар ножем у живіт та намагалася приховати сліди злочину — викинула з вікна ніж, закривавлений одяг та ковдру, а також сфотографувала тіло загиблого на телефон і викликала таксі для втечі.

Тіло чоловіка знайшов орендодавець, який спав у сусідній кімнаті, та одразу викликав поліцію. Жінку затримали у Стрию, після чого її доставили до Львова для слідчих дій.

Суд визнав львів’янку винною у вбивстві з особливою жорстокістю (п. 4 ч. 2 ст. 115 ККУ) та призначив покарання у вигляді 13 років ув’язнення. Вирок був оголошений 27 січня і ще може бути оскаржений у вищих інстанціях.