Місцевий ринок газу в Україні: перспективи та ініціативи від Української енергетичної біржи

Народний депутат від партії «Слуга народу» Олександр Горенюк оприлюднив інформацію про своє майно, вказавши у декларації про проживання в будинку площею 451,5 квадратного метра, розташованому в селі Підгірці під Києвом. Це стало об'єктом пильної уваги журналіста Василя Крутчака, який звернув увагу на деталі декларації, зокрема на факти, що стосуються власності цього об'єкта нерухомості.

Згідно з поданими документами, хоча Горенюк фактично проживає в цьому будинку, він не є його офіційним власником. Власницею нерухомості вказана 83-річна Катерина Солоненко, яка є бабусею нардепа. В декларації зазначено, що саме вона «надала будинок у користування» своєму онуку. Така ситуація викликала неоднозначні реакції у суспільстві, адже, хоча законодавчо це не є порушенням, питання щодо джерел фінансування та можливості придбання такого майна залишається відкритим.

Це не єдине майно, яким користується депутат, але яке оформлене на старших членів родини. У декларації Горенюка також вказано, що він їздить на електрокросовері Hyundai Ioniq 5. Сам нардеп пояснює, що авто належить його батькові. Водночас, як стверджує журналіст, автомобіль був придбаний 11 червня 2025 року й оформлений не на батька, а на матір депутата, Ольгу Горенюк.

Електричний Hyundai Ioniq 5 — це сучасна дороговартісна модель, яку на українському ринку продають як технологічний кросовер із преміальними опціями; вартість нових авто цієї лінійки у 2024–2025 роках стартувала від еквіваленту приблизно 2,3–2,9 млн грн залежно від комплектації, повного приводу та батареї. Це ставить додаткові питання щодо реального рівня доходів родини депутата й походження коштів на такий транспорт.

Ситуація з будинком у Підгірцях схожа на класику е-декларацій українських політиків: дорога нерухомість записується на літніх родичів, а сам посадовець офіційно лише «користується» майном. Такий механізм формально дозволяє не показувати актив як власність чиновника, але фактично забезпечує йому доступ до елітного житла під Києвом.

Поєднання великого котеджу під столицею і нового електромобіля, оформлених на батьків і бабусю, виглядає як спроба мінімізувати репутаційні й антикорупційні ризики для чинного депутата монобільшості. Особливо з огляду на те, що питання походження статків родичів регулярно стає предметом уваги НАЗК та антикорупційних органів.

Наразі сам Горенюк публічно не пояснив, за які саме кошти 83-річна одеситка змогла дозволити собі нерухомість площею понад 450 квадратів у Підгірцях — селі, яке вважається однією з «котеджних спальних зон» для заможних мешканців Києва. Публічної реакції на сумніви щодо оформлення Hyundai Ioniq 5 також не надано.

Національна поліція України розпочала розслідування можливих випадків розкрадання бюджетних коштів під час реалізації проєктів з «діджиталізації» в столиці. Слідство зацікавлене в діяльності посадовців Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій Київської міської державної адміністрації (КМДА), а також керівників трьох комунальних підприємств — «Інформатика», «Київтелесервіс» та «ГІОЦ». За попередніми даними, ці особи могли бути причетні до організації схеми завищених закупівель, яка включала перерозподіл бюджетних коштів через підконтрольні підприємства, із подальшими «відкатами».

В рамках розслідування правоохоронці перевіряють більше тридцяти договорів, укладених між комунальними підприємствами та сторонніми постачальниками. Загальна сума цих угод становить близько 918 мільйонів гривень. Відомо, що частина коштів могла бути спрямована не за цільовим призначенням, а використана для особистого збагачення посадовців та їхніх спільників.

Особливу увагу слідчих привернули роботи з впровадження системи відеоспостереження. За версією слідства, низка договорів з виконання цих робіт була укладена з ТОВ «Українські інфосистеми», ТОВ «Сек’юріті Хаб» та ТОВ «Техком-Сервіс». Також під приціл потрапили контракти СКП «Київтелесервіс» з ТОВ «Ві Єм Джі» (пакети ПЗ для кіберзахисту на суму близько 26,1 млн грн) та з ТОВ «Технології для бізнесу» (два договори 2024–2025 рр. на загальну суму 138,9 млн грн щодо монтажу та наладки базових станцій зв’язку і поставки засобів зв’язку).

Правоохоронці вивчають і численні угоди між КП «Інформатика» та ТОВ «Українські інфосистеми» — мінімум 11 договорів на 257,7 млн грн (поставка джерел безперебійного живлення та монтаж), а також додаткові контракти на близько 70,7 млн грн, які можуть дублюватися у підрахунках. Загалом у справі фігурують також договори на поставку обладнання для оплати проїзду та електронного квитка — зокрема угода КП «ГІОЦ» з ТОВ «Центральний маршрутизатор» 2025 року на 3,5 млн грн.

У межах провадження суди вже надали дозволи на проведення обшуків у КП «Інформатика» та офісах окремих компаній-підрядників — всього 11 судових ухвал, повідомляє слідство. Найближчим часом планується проведення судово-економічних експертиз для встановлення розміру збитків, а також, за результатами слідчих дій, можуть бути вручені підозри.

Аналітичні дані показують широке співробітництво згаданих компаній з комунальними підприємствами: за даними Clarity-Project, на рахунках цих фірм — договори на загальну суму понад 1,54 млрд грн. Зокрема, ТОВ «Українські інфосистеми» має десятки угод із КП «Інформатика» та СКП «Київтелесервіс», ТОВ «Сек’юріті Хаб», ТОВ «Техком-Сервіс», ТОВ «Ві Єм Джі» та інші фігурують у значних закупівлях.

Це розслідування продовжує низку перевірок у сфері столичної «діджиталізації»: раніше щодо КП «Інформатика» та «Київтелесервіс» вже фіксувалися фінансові порушення, підозри та втрати бюджетних коштів. При цьому в правоохоронних провадженнях за останні роки декому з посадовців висували підозри, деякі справи завершувалися звільненнями або передачею матеріалів до суду, а інші — залишалися в стадії розслідування.

Український скелетоніст Владислав Гераскевич опинився в центрі спортивного скандалу після того, як йому заборонили використовувати обладнання під час міжнародних змагань. Цей крок викликав широкий резонанс у спортивних колах, адже Гераскевич є одним із провідних атлетів України в цій дисципліні. Заборона стосується спеціального ковзанярського обладнання, яке спортсмен застосовував для підвищення ефективності своїх заїздів.

За словами представників Федерації бобслею та скелетону України, рішення міжнародних органів прийнято на підставі порушення технічних правил, що регламентують використання спортивного спорядження. Водночас тренери та колеги Гераскевича наголошують, що спортсмен завжди дотримувався норм, і вони вважають це обмеження несправедливим.

Міжнародний олімпійський комітет заборонив використання цього шолома, аргументуючи рішення правилами щодо нейтральності спортивної символіки.

«МОК забороняє використання мого шолома на офіційних тренуваннях та змаганнях. Рішення, яке просто розбиває серце. Відчуття, що МОК зраджує тих спортсменів, які були частиною олімпійського руху, не даючи можливості вшанувати їх на спортивній арені», — написав Гераскевич.

Він наголосив, що раніше МОК допускав подібні вшанування пам’яті спортсменів в інших країнах, однак цього разу для України, на його думку, застосували окремі обмеження. Скелетоніст повідомив, що готує офіційний запит до комітету та планує відстоювати право виступати саме в цьому шоломі.

На ситуацію відреагував і президент України Володимир Зеленський. Він зазначив, що на шоломі зображені портрети українських спортсменів, яких убила Росія, зокрема фігуриста Дмитра Шарпара, який загинув у боях під Бахмутом, та 19-річного біатлоніста Євгена Малишева, якого вбили окупанти поблизу Харкова.

«Дякую прапороносцю нашої збірної Владиславу Гераскевичу за те, що нагадує світові ціну нашої боротьби. Ця правда не може бути незручною чи називатися “політичною акцією”. Це нагадування всьому світу про те, що таке сучасна Росія», — заявив глава держави.

Президент підкреслив, що місія олімпійського руху полягає у захисті миру та життя, і саме про це, на його думку, говорить ініціатива українського спортсмена.

Історія з забороною шолома вже викликала резонанс у спортивній спільноті та соцмережах. Багато українців розцінили рішення МОК як несправедливе та таке, що обмежує право на вшанування пам’яті загиблих.