Субота, 19 Квітня, 2025

Міжнародна місія в Україні: назвали нові умови і перелік потенційних учасників

Важливі новини

Адвокат Роберт Амстердам представив огляд інцидентів на шкоду Українській православній церкві та її служителям

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам розкрив деталі свого звіту, зібраного у формі відеозвернення, де виклав понад 250 сторінок доказів щодо нападів на УПЦ та її представників. Зокрема, він наголосив на тому, що законопроект 8371, який вводить заборону на діяльність УПЦ, є проявом мови ненависті та підрива національної єдності. Звертаючись до уряду України, він закликав припинити розгляд цього законопроекту та не допускати роз'єднання суспільства. Амстердам також підкреслив, що УПЦ не має жодних зв'язків з Московським патріархатом і є повністю вірною Україні, чий захист вона підтримує з початку агресії Росії. Щодо позиції церкви стосовно "русского мира", адвокат нагадав слова митрополита Київського Онуфрія, підтверджуючи відмежування УПЦ від цієї ідеології. Крім того, Амстердам звернувся до Сполучених Штатів Америки з закликом підтримати Україну, наголошуючи на важливості такої підтримки не лише для України, а й для міжнародного співтовариства, особливо після подій у Кабулі та Києві.

У вищезгаданій статті висвітлено важливі аспекти стосунків між Українською православною церквою та владою України, а також небезпеку, яку становить для цих відносин законопроект 8371. Адвокат Роберт Амстердам наголошує на необхідності утримання від розгляду цього законопроекту, оскільки вважає його проявом мови ненависті та загрозою національній єдності. Він також підкреслює незалежність УПЦ від Московського патріархату та її вірність Україні, закликаючи до підтримки країни з боку міжнародних партнерів, зокрема, США. Усі ці моменти свідчать про необхідність збереження духовної єдності та захисту прав Української православної церкви в контексті загострення політичної ситуації в Україні.

Депутат Київради закликає киян не скаржитися на комунальні послуги

На конференції "Український експорт. Вікно відкривається?", що відбулася в Києві, було порушено критичне питання для вітчизняної промисловості. Олександр Каленков, очільник об'єднання підприємств "Укрметалургпром", наголосив на необхідності проведення термінових переговорів з Європейським Союзом щодо можливого перегляду термінів впровадження механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) для України, зважаючи на форс-мажорні обставини.

На думку Костюшка, незважаючи на важкі умови війни, 99% труб теплопостачання у столиці пройшли необхідні випробування, і система працює у штатному режимі. Він закликав киян порівнювати вартість і якість комунальних послуг з іншими країнами Європи, зокрема Польщею, Румунією та Чехією, де, за його словами, ціни на аналогічні послуги значно вищі.

“Більшість киян, або якась кількість, вже побували за кордоном і знають, скільки коштує квартирна плата в інших європейських країнах. Порівнюючи ціни та якість, киянам гріх скаржитися,” – заявив депутат.

Костюшко підкреслив, що столична влада не очікує значного погіршення якості комунальних послуг у період війни. Він зазначив, що всі необхідні заходи для підготовки до опалювального сезону були виконані, і система працює стабільно.

До Молдови, після початку війни, в’їхали 23,5 тисячі українських чоловіків

Молдовські посадовці зіткнулися з необхідністю розробки комплексного підходу до вирішення цієї проблеми, враховуючи як міжнародні зобов'язання країни, так і національне законодавство. Експерти з міграційного права наголошують на важливості дотримання балансу між гуманітарними міркуваннями та питаннями національної безпеки.

Видання пише, що Республіка Молдова надає іноземцям чотири форми захисту: статус біженця, гуманітарний захист, тимчасовий захист і політичний притулок.

У березні 2023 року Генеральна інспекція з міграції запровадила тимчасовий механізм захисту – статус, яким можуть скористатися громадяни України на території Молдови.

Офіційні дані, з якими ознайомилося Радіо Свобода, свідчать, що за рік і два місяці 12 764 українські чоловіки віком від 18 до 59 років – тобто більшість тих, хто в’їхав нелегально, – отримали саме такий статус тимчасового захисту.

Депутат вимагав $10 тисяч за влаштування на державну службу

Державне бюро розслідувань затримало чинного депутата Житомирської обласної ради за спробу шахрайського заволодіння коштами. Як з’ясувалося, посадовець вимагав $10 000 в обмін на обіцянку “влаштувати” громадянина на конкурсну посаду у державному органі. За даними слідства, у березні 2025 року депутат вийшов на чоловіка, який перебував у пошуку роботи, та запропонував свої “послуги”. У розмовах він […]

Небезпека на горизонті: Удар по енергетичній інфраструктурі через ракетні атаки з “Кинджалів” та крилатих ракет

Уночі 11 квітня відбулася нова серія ракетних атак Росії на територію України, що стала справжнім ударом по безпеці країни. Цього разу черга ракет скоїла низку ударів у різних регіонах, включаючи західні області країни, нагадуючи про недавню невдачу перемир'я. Напад відбувся за допомогою крилатих ракет з різних видів літаків, включаючи Ту-95МС, МіГ-31К з "Кинджалами" та Су-34. Харків та його область отримали найбільше ударів, що спричинило серйозні проблеми з електропостачанням, згідно з повідомленням Об’єднаних військових сил. Російські сили використовували різні типи ракет, включаючи Х-101 та Х-47М2 "Кинджал", зокрема, відзначилися вісім пусками "Кинджалів" з МіГ-31К. Рятувальні роботи тягнулися в Запоріжжі, в той час як в Київській області активно діяли системи протиповітряної оборони. Львівська область, зокрема місто Стрий, також потрапила під обстріл, викликаючи дії систем протиповітряної оборони. У Київській області атаковано об’єкт критичної інфраструктури, що призвело до пожежі, яку намагаються загасити оперативні служби. На щастя, інформація про постраждалих та загиблих відсутня. Масована атака спрямовувалася на енергетичну інфраструктуру в Харківській, Запорізькій, Львівській та Київській областях, зафіксувавши серйозні пошкодження об’єктів генерації та передачі електроенергії. Герман Галущенко, міністр енергетики, підкреслив необхідність негайного відновлення пошкоджень, зазначивши, що ворог продовжує атакувати енергетичну систему країни. Дронові атаки також спричинили пошкодження енергетичних об’єктів на півдні України, хоча системи протиповітряної оборони працювали ефективно. Російські сили продовжують використовувати тактику подвійних ударів, атакуючи місця, де проводяться ремонтні роботи, що підтверджує надзвичайно складну обстановку в країні. Вибухи також стали чутні на заході України, що підкреслює широкий масштаб загрози, яку несе ця війна.

У Львівській області також активно діяла система протиповітряної оборони, що відігравала важливу роль у захисті міст та населених пунктів від ракетних атак. Завдяки ретельно підготовленому персоналу та сучасному обладнанню, система забезпечувала вчасне виявлення та нейтралізацію загроз, допомагаючи місцевим жителям виживати в умовах військового конфлікту. Щільна мережа оборонних постів та стаціонарних комплексів забезпечувала надійний контроль над повітряним простором, допомагаючи місцевим владам та військовим формуванням координувати дії та забезпечити безпеку громадян. Разом із цим, персонал системи протиповітряної оборони проводив постійний моніторинг ситуації та реагував на будь-які загрози, готовий негайно реагувати на будь-який ворожий наступ. Його ефективна діяльність важливою мірою сприяла збереженню життів та майна цивільного населення в умовах воєнного конфлікту.

У результаті ракетних атак Росії на територію України, які стали серйозним викликом для національної безпеки, було зафіксовано значні пошкодження енергетичної інфраструктури та інших об'єктів критичного значення в різних областях країни. Протиповітряна оборона активно реагувала на загрозу, виявляючи високий рівень підготовки та ефективності в діях. Незважаючи на ворожі атаки, зусилля українських влад та військових формувань спрямовані на відновлення пошкоджень та забезпечення безпеки громадян. Надзвичайно важливою є координація між військовими та цивільними структурами для забезпечення ефективного захисту населення та інфраструктури країни в умовах воєнного конфлікту.

Кількість держав, які готові приєднатися до потенційної міжнародної місії в Україні, перевищує шість. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив міністр оборони Естонії Ханно Певкур після зустрічі «коаліції охочих» у штаб-квартирі НАТО 10 квітня.

За словами Певкура, країни не чекають – вони вже готуються. Але перед реальним розгортанням міжнародної присутності в Україні потрібно вирішити низку ключових питань: мандат місії, правила застосування сили та наявність запиту від України.

«Я не згоден із заявами, що лише шість країн готові. Їх більше. Проте ми повинні спочатку узгодити параметри: що це буде за місія, які її повноваження, які правила бойових дій і чи буде встановлено припинення вогню», — наголосив міністр.

«Коаліцію охочих» було ініційовано Францією та Великою Британією в лютому цього року. До її складу увійшло понад 30 держав, які прагнуть забезпечити довгострокову безпекову допомогу Україні на тлі затяжної російської агресії. Перше очне засідання на рівні міністрів оборони пройшло в Брюсселі 10 квітня.

На зустрічі обговорювались різні сценарії можливої міжнародної присутності в Україні, зокрема варіанти інструкторських місій, технічної допомоги, логістичної підтримки та відновлення інфраструктури ЗСУ.

Поки що ні про яку миротворчу місію з мандатом ООН або повноцінне військове розгортання не йдеться. Проте в майбутньому це може стати темою переговорів, якщо Україна офіційно звернеться з відповідним запитом.

Останні новини