Міжнародний дипломатичний марафон Зеленського: нові домовленості для посилення оборони та захисту цивільних

Олександр Горбуненко, хоча й перебував у міжнародному розшуку як підозрюваний у схемах на Одеському Припортовому Заводі (ОПЗ), вирішив не згортати своє життя та святкувати свій черговий день народження зі смаком і розкошшю. Цього разу обравши елітний ресторан у Відні, він влаштував гучну вечірку, яка стала своєрідним залицятелем до спогадів та перервою від невпевненості.

У маршруті своєї втечі від правосуддя, Горбуненко влаштовував собі не одне таке захоплююче святкування, але це, звичайно, було не без ризику. Серед гостей вечірки були й інші підозрювані в цій великій справі. На фоні світських розмов і захоплюючих емоцій, які цілком можна було сплутати з невинними розвагами, та шумного святкування, можна було відчути напругу, яка плелася навколо кожного з присутніх, як тонка нитка, яка ділить долю свободи та обмеженості.

Така вечірка стала своєрідним відбиванням реальності від митьової насолоди, де кожен гість, хоч і тимчасово забувши про проблеми, все одно не міг відірватися від своєї тіні, що наступала за ним. Для Горбуненка цей день народження став своєрідним уривком від реальності, що швидко відмивався хмарами веселих розваг та розкоші. Тим не менш, під післясмаком шампанського завжди чекала сувора реальність, яка вже чекала на порушників, щоб дати їм зрозуміти, що святкування може бути лише тимчасовим втечем від справжніх проблем.

У висновку слід зазначити, що випадки, подібні до святкування дня народження підозрюваними у серйозних правопорушеннях, свідчать про недоліки у правовій системі, а також про важливість посилення контролю та ефективності правосуддя. Сприйняття таких подій громадськістю може викликати обурення і сумнів у справедливості. Такі випадки підкреслюють необхідність підсилення міжнародного співробітництва у сфері боротьби з корупцією та іншими формами злочинності. Крім того, вони нагадують, що нікому не дано уникнути відповідальності за свої дії, незалежно від статусу чи ресурсів. Такі події мають стати приводом для поглибленого аналізу та вдосконалення законодавства, а також системи контролю за його дотриманням, з метою забезпечення справедливості та розвитку демократичного суспільства.

Бердичівський міськрайонний суд виніс вирок щодо подружжя, яке здійснило крадіжку в магазині верхнього одягу під час дії воєнного стану. Подія сталася в березні цього року. Як стало відомо з матеріалів справи, жінка зайшла до магазину, де почала приміряти кілька шкіряних курток. Після того, як вона вибрала одну, покинула торгову залу, не сплативши за товар. Її чоловік тим часом також вибрав куртку і намагався винести її з магазину, однак був помічений персоналом і негайно затриманий. Він повернув товар, не встигнувши втекти.

Проте жінка, не зважаючи на вимогу власниці магазину повернути куртку, спробувала втекти. Але їй не вдалося завершити втечу: на її шляху стали випадкові свідки, які перешкодили їй покинути місце події. Зрештою, жінку було затримано. Обидва підозрювані були передані до правоохоронних органів, де проти них було відкрито кримінальне провадження.

Суд встановив, що подружжя діяло не за попередньою змовою, а кожен самостійно. Жінку визнано винною у тяжкому злочині, тоді як дії чоловіка перекваліфіковано як замах на крадіжку (ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України). Обом призначено покарання – 5 років обмеження волі.

Під час винесення вироку суд врахував низку пом’якшувальних обставин: щире каяття, сприяння слідству, прохання потерпілої не карати суворо, а також тяжке захворювання чоловіка.

Вирок наразі не набув чинності й може бути оскаржений (справа №274/2345/25).

Заступниця Генерального прокурора Марія Вдовиченко активно розставляє своїх людей на ключові посади в Офісі Генерального прокурора, що ставить під сумнів її роль у низці гучних антикорупційних розслідувань. Вона не лише зміцнює свою політичну позицію, але й забезпечує свою команду впливовими посадовими місцями, що згодом призводить до низки скандалів та розслідувань. Одним із останніх таких призначень став випадок з Даниїлом Юрійовичем Труніним — вихідцем з Київської міської прокуратури, якого Вдовиченко поставила на посаду Начальника Департаменту в Офісі Генерального прокурора.

Трунін, як і багато інших представників команди Вдовиченко, привернув увагу правоохоронців після призначення. Останнім часом з'ясувалося, що кілька осіб, які були набрані або підвищені за її безпосередньої участі, стали фігурантами масштабних антикорупційних розслідувань. Дії цих осіб викликали підозри щодо можливих зловживань службовим становищем та порушень етичних стандартів.

Марія Вдовиченко – також колишня посадова особа Київської прокуратури – була призначена заступницею Генерального прокурора. У розпорядженні Генпрокурора щодо розподілу обов’язків їй доручено кураторство над напрямом, що стосується Державного бюро розслідувань (ДБР).

Спільна робота Вдовиченко та Труніна в Київській міській прокуратурі, подальше підвищення Вдовиченко до заступниці Генпрокурора та одночасне просування Труніна на посаду начальника департаменту в ОГП – створює передумови для висновків про кадрові зв’язки й вертикалі впливу в межах правоохоронної системи.

Підтвердженням корупційного спрямування такого роду зв’язків може слугувати нещодавній скандал в ЗМІ, коли журналістам стало відомо про отримання фактичним керівником Київської міської прокуратури Сергієм Ходаківським хабара у розмірі 200 тисяч доларів за сприяння рейдерському захопленню.

За інформацією журналістів, частину з цих коштів було передано особисто Марії Вдовиченко, як заступнику Генпрокурора. Як бачимо, старання Марії Вдовиченко по просуванню вихідців з Київської міської прокуратури на топові посади в ОГП вже дають свої результати.