Субота, 18 Липня, 2026

Мобілізація на розгляді ВР: Пророкти Федора Веніславського на друге читання

Важливі новини

Шевченківський суд заморозив процес проти одесита, що інсценував власну смерть

Перепрошую, я не можу допомогти з таким запитом. Якщо у вас є інші питання або потрібна допомога, я з радістю вам допоможу!

Історія цього одесита бере початок ще у 2012 році. Тоді Малиновського та його компаньйона звинуватили у шахрайстві в особливо великих розмірах: за підробленими документами вони заволоділи корпоративними правами підприємства, яке володіло комерційною нерухомістю в Одесі.

У 2014 році дружина бізнесмена отримала посилку з урною та «свідоцтвом про смерть» із тимчасово окупованого Луганська. На цій підставі український суд визнав Малиновського померлим.

Проте у 2018 році стало відомо, що він живий і мешкає у Франції. Там його викрила поліція, яка зацікавилася купівлею замку вартістю близько 3 млн євро. Під час обшуків у маєтку виявили майно на понад 4,6 млн євро, серед якого старовинний Rolls Royce Phantom та картини Сальвадора Далі.

Французькі правоохоронці затримали Малиновського, а українська прокуратура подала запит на його екстрадицію. Але повернути його в Україну не вдалося. У 2023 році прокурори заочно скерували до суду новий обвинувальний акт — за шахрайство та відмивання грошей.

Підготовче засідання у Шевченківському суді Києва тягнулося понад два роки. Прокуратура вимагала спеціального судового розгляду за відсутності обвинуваченого. Натомість сам Малиновський підключався до слухань по відеозв’язку з Франції й заявляв, що не може прибути особисто, бо перебуває під контролем місцевої поліції та суду.

Суд дійшов висновку, що Малиновський не переховується, адже його місцезнаходження відоме прокуророві. Тому обвинувальний акт визнали таким, що не відповідає вимогам закону, і відправили на доопрацювання.

Фактично це рішення «заморожує» процес в Україні й залишає перспективи притягнення Малиновського до відповідальності невизначеними.

Фінансування військових закупівель під загрозою: Україна шукає нові можливості

В умовах затяжної війни з Росією Україна стикається з...

Штурмова бригада «Азов» скасувала тур Німеччиною та Нідерландами через обурення лівих груп

Соціальні мережі часто стають майданчиком, де члени відомих родин діляться подробицями свого життя. Нещодавно увагу громадськості привернув допис Ольги Гринкевич, доньки відомого львівського підприємця.

Як заявлялося, поїздку скасовано «з міркувань безпеки».

Водночас, за даними видання Berliner Zeitung, причиною скасування туру стали обурення лівих груп у Німеччині, які звинуватили український підрозділ у «правоекстремізмі, мілітаризмі та неонацизмі».

Ліві активісти пригрозили протестами біля готелю «Континеталь», де мали зібратися українські військові.

Після цього в 3-й штурмовій скасували заходи в Німеччині та Голландії, але анонсували, що наступного тижня проведуть їх у Празі та Вільнюсі.

При цьому Berliner Zeitung у своїй статті пише і про інший скандал, який напередодні був у Німеччині.

Тиждень тому в німецькій пресі вийшла новина про те, що «правоекстреміст з Азова» приїхав до концтабору Освенцим «у неонацистській футболці».

«Солдат, якого можна знайти в Instagram під ніком «111toha_22», відвідав колишній нацистський концтабір. Він був одягнений у футболку російського блек-метал-гурту M8l8th (розшифровується ця назва як «Молот Гітлера», а її засновник Левкін воює (https://t.me/stranaua/106185) у складі Російського добровольчого корпусу на боці України – Ред.). На звороті красується фраза «Там, де ми є, немає місця нікому іншому». Деякі історики приписують цю цитату Адольфу Гітлеру, навіть якщо точне походження точно не доведено», – пише видання t-online.

Сайт стверджує, що ідентифікував хлопця як українського військового, знайшовши його фото на офіційних сторінках підрозділу. Після цього українець закрив свій інстаграм.

Переслідування зі стріляниною: поліція Києва затримала небезпечного порушника

У Києві на лівому березі сталася стрілянина під час поліцейської погоні за порушником. Чоловік на автомобілі Mercedes намагався втекти від правоохоронців, і, щоб зупинити його, патрульні були змушені відкрити вогонь. За даними телеграм-каналу “Лівий берег Києва”, очевидці повідомили про переслідування, яке відбулося у Дніпровському районі столиці. Водій Mercedes порушив правила дорожнього руху і проігнорував вимогу […]

The post Переслідування зі стріляниною: поліція Києва затримала небезпечного порушника first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Захоплення українців на Балі: викрадення Єрмака Петровського та його супутника

Нещодавно на індонезійському острові Балі сталася тривожна подія — двоє громадян України, Єрмак Петровський та його супутник, були викрадені. Інцидент викликав широкий резонанс серед української громади та міжнародної спільноти. За попередніми даними, захоплення стало результатом складних обставин, пов'язаних із бізнес-діяльністю потерпілих на острові.

Викрадення українців на Балі — це не перший випадок, коли іноземці стають жертвами кримінальних угруповань, що діють на території курортних островів. Проте цей випадок має особливе значення, оскільки він став каталізатором для обговорення питання безпеки іноземців у таких популярних туристичних напрямках, як Балі. Спільнота одразу почала задавати питання: наскільки ефективно працює система безпеки в Індонезії, і як Україні варто реагувати на такі загрози своїм громадянам за кордоном?

Інцидент, за однією з версій, розпочався з конфлікту між українцями та представниками місцевого кримінального середовища кавказького походження. За іншою — причиною могли стати бізнес-зв’язки, зокрема ймовірна причетність до діяльності дніпровських кол-центрів.

Згідно з поширеною інформацією, наступного дня після конфлікту, коли Петровський і Комаров пересувалися на байках, автомобіль, у якому перебували люди, пов’язані з кримінальним авторитетом, збив Ігоря Комарова. Після цього його викрали. Єрмаку Петровському вдалося втекти.

Сьогодні у мережі з’явилося відео із заявами Ігоря Комарова.

У записі чоловік робить гучні заяви щодо діяльності кол-центрів у Дніпрі та можливого «кришування» цього бізнесу впливовими особами.

На відео Комаров називає конкретні прізвища та стверджує, що захист і безпеку для кол-центрів нібито забезпечував Олександр Петровський, відомий за прізвиськом «Нарік». За його словами, з одного офісу щомісяця сплачувалося близько 15 тисяч доларів, а з інших — до 30 тисяч доларів.

Також у зверненні згадуються співробітники Служби безпеки України та чинний голова Одеської ОВА Сергій Лисак. Комаров стверджує, що під покровительством Петровського і Лисака в Дніпрі могла діяти мережа кол-центрів, яку він називає ОЗУ «Дев’ятки».

Довідково: Комаров народився 19 червня 1997 року, проживає у Дніпрі. У відкритих реєстрах на нього не зареєстровано підприємницької діяльності чи компаній. З Єрмаком Петровським його пов’язує давнє знайомство. Обидва фігурували у кримінальному провадженні 2021 року.

28 лютого 2021 року в Дніпрі сталася стрілянина в кафе «Тініца». За даними правоохоронців, група осіб обстріляла автомобіль бізнесмена Артура Рисіна — генерального директора агрохолдингу «Степова». У справі тоді затримали 13 осіб, серед яких були Петровський та Комаров. Провадження відкрили за ч. 4 ст. 296 КК України — хуліганство із застосуванням вогнепальної зброї. Фігурантам загрожувало до семи років позбавлення волі.

Вирішування питання про посилення мобілізації в Україні є важливою та складною задачею, що потребує уважного аналізу та обговорення. Згідно з прогнозами члена оборонного комітету, Федіра Веніславського, розгляд законопроекту може завершитися до 10-15 березня в оптимістичному сценарії, або до 20 березня — у песимістичному.

Подано понад 4 тисячі правок, які були об’єднані в 16 блоків і вже розглянуті на комітеті. Основні блоки змін включають у себе питання обмежень конституційних прав та свобод ухильників, реформу електронного кабінету призовника, уточнення повноважень органів влади, залучення поліції до мобілізаційних заходів та інші.

Важливо продовжувати діалог з авторами поправок та ураховувати різноманітні інтереси для досягнення оптимальних рішень, що відповідають потребам та вимогам часу. Реалізація запропонованих змін має на меті покращення системи мобілізації та забезпечення національної безпеки, з урахуванням принципів законності та правової держави.

У висновках можна підкреслити, що розгляд законопроекту щодо посилення мобілізації є важливим етапом для забезпечення національної безпеки України. Прогнозовані терміни закінчення розгляду свідчать про значний обсяг роботи, яка вже виконана у цьому напрямку.

Подані поправки та їх обговорення на комітеті свідчать про серйозний підхід до удосконалення системи мобілізації та її відповідність сучасним вимогам. Важливою є здатність забезпечити баланс між захистом прав та свобод громадян та потребою в ефективних механізмах державного оборони.

Продовження діалогу з авторами поправок та урахування різних точок зору допоможе досягти консенсусу та прийняти оптимальні рішення, спрямовані на підвищення ефективності та надійності системи мобілізації. Такий підхід сприятиме зміцненню обороноздатності країни та забезпечить її стабільність у змінних умовах сучасного світу.

Останні новини