Вівторок, 2 Грудня, 2025

Мобілізація в Україні: Перспективи залучення 500 тисяч осіб

Важливі новини

Українські юнаки за кордоном мають повернутися для військового обліку

У сучасному світі обрій для отримання вищої освіти розширюється, особливо для молоді з України, яка все частіше обирає європейські країни як місце свого навчання. Проте, незалежно від того, де вони знаходяться, українські студенти несуть певні обов’язки перед своєю Батьківщиною. Один з таких обов’язків — дотримання правил військового обліку.

Таким чином, навіть перебуваючи за кордоном для навчання, молодим українцям доведеться повертатися на рідну землю для виконання цих зобов’язань. Це важлива складова патріотичного ставлення до своєї країни та відповідальності перед нею. Такий крок відображає не лише їхню відданість Україні, а й засвідчує готовність прийняти участь у її обороні та захисті її інтересів.

Така практика також сприяє зміцненню військової потенції країни, формуванню військових навичок та патріотичного духу серед молодого покоління. Відтак, хоча навчання за кордоном відкриває безліч можливостей для особистого і професійного розвитку, українські студенти завжди пам’ятають про свої обов’язки перед рідною державою і готові віддати їй належну повагу та підтримку.

Українські юнаки, яким вже виповнилося 17 років, зобов’язані стати на військовий облік. Міноборони зазначає, що зробити це дистанційно неможливо — потрібно особисто відвідати територіальні центри комплектування (ТЦК).

Нещодавно в Україні запрацювала платформа “Резерв+”. Додаток дозволяє онлайн оновити військово-облікові дані, але така опція доступна лише для громадян, які вже перебувають на обліку в ТЦК. Ті ж, хто ще не став на облік, повинні особисто відвідати ТЦК.

“Оновлення стосується всіх військовозобов’язаних громадян України віком від 18 до 60 років. Для оновлення контактних даних згідно з вимогою закону, військовозобов’язаний має перебувати на обліку. На військовий облік громадяни стають у 17 років. Якщо цього не було зроблено, військовозобов’язаний має звернутися до ТЦК та СП за місцем реєстрації та стати на військовий облік. Наразі, це єдиний спосіб, дистанційно така можливість відсутня”, – пояснили у відомстві.

Динаміка скорочення обсягів банківських вкладів українців: причини та наслідки

За період з початку поточного року спостерігається тенденція скорочення обсягів банківських вкладів українців. Це не лише сезонне явище, а й результат монетизації негативних прогнозів щодо ситуації в країні та на фронті. Незважаючи на стабільну та надійну роботу української банківської системи протягом війни, обсяги депозитів у гривні зменшилися, зокрема на понад 3% за січень 2024 року. Ситуація стосовно валютних вкладів також не є сприятливою, хоча темпи зменшення менші. Експерти вказують на те, що така тенденція характерна для першого місяця року, проте за останні роки вона була неспостережною, зокрема у 2022 році перед російським вторгненням. Однак навіть з урахуванням цього факту, обсяги відтоку вкладів цього року є рекордними, що вимагає уважного аналізу та подальших заходів для збереження стабільності в банківській сфері країни.

За аналізом експертів, спостерігається скорочення обсягів банківських вкладів у січні, що пояснюється сезонністю та високими витратами на імпорт, традиційними для цього періоду. Ця тенденція не є новою та спостерігалася раніше. Незважаючи на це, дані Нацбанку за 2023 рік свідчать про зростання гривневих депозитів фізичних осіб, проте у січні 2024 року спостерігається їх зменшення. Економісти вказують на можливі причини такого розвитку подій, включаючи ініціативи уряду та парламенту щодо посилення контролю над рахунками громадян та податкову мобілізацію. Наприклад, новий законопроєкт про мобілізацію може бути однією з причин зменшення депозитів, хоча відразу ж наголошується, що такі норми не будуть підтримані. Варто також зазначити, що зміни до правил зберігання та захисту банківської таємниці можуть спричинити занепокоєння серед громадян щодо приватності та безпеки їхніх фінансових даних.

Запропоновані зміни в оподаткуванні доходів, які можуть стати реальністю, вже впливають на українців, які обмінюють гривні на іноземну валюту. Нові норми можуть змусити багатьох змінити тактику управління фінансами та перевести гроші у валюту для захисту від податкового тиску. Основною причиною зменшення банківських депозитів у січні 2024 року стала купівля готівкової іноземної валюти, що вказує на бажання населення та бізнесу зберегти стабільність своїх фінансів у змінних умовах. Зростання кількості імпортованих товарів також підтверджується, що призводить до збільшення витрат населення та підприємств і вимагає більше коштів. Українці шукають альтернативні шляхи імпорту через проблеми на кордонах, що може призвести до підвищення цін на товари та послуги для кінцевих споживачів. Все це вказує на складні економічні та соціальні виклики, з якими стикається Україна, і на необхідність пошуку ефективних рішень для підтримки стабільності та розвитку.

За результатами опитування, проведеного Центром Разумкова в січні 2024 року, більшість українців – 57%, – характеризували економічну ситуацію в країні як погану, а понад третина вважала матеріальний стан своєї родини таким самим. Кожен десятий респондент відзначав, що зусиллями ледве вдається забезпечити базові потреби. Незважаючи на це, ці показники навіть трохи покращилися у порівнянні з груднем 2023 року і залишаються на рівні, що був до війни. Однак 58% опитаних вважають, що матеріальний стан їхніх родин погіршився від початку російської агресії. У січні 2024 року також помітно зросла кількість тих, хто передбачає ще більше погіршення ситуації в українській економіці – цю думку поділили 33% опитаних, у порівнянні з 23% у минулому році. Кожен четвертий опитаний очікує погіршення для своєї сім'ї. Згідно з даними Світового банку у 2022 році за межею бідності опинилося близько 7 мільйонів українців, а рівень бідності зріс до 24%. Інститут демографії підрахував, що у 2023 році понад 20 мільйонів українців з 30-31 мільйона, що проживають на контрольованій Україною території, живуть у бідності з доходом менше 5000 гривень на місяць.

У результаті проведеного опитування Центру Разумкова у січні 2024 року виявлено, що економічна ситуація в Україні залишається невтішною для значної кількості громадян. Більшість українців вважають її поганою, а третина так само оцінює матеріальний стан своїх сімей. Хоча є деяке поліпшення у порівнянні з попереднім періодом, більшість вважає, що їхні сім'ї зазнали погіршення від початку російської агресії. Крім того, зростає кількість тих, хто передбачає подальше погіршення економічної ситуації в країні. Ці дані свідчать про серйозні виклики, які стоять перед українським суспільством та владою, і потребують комплексних заходів для поліпшення економічної стабільності та підвищення добробуту населення.

На Львівщині водій, який збив пішохода, отримав умовний термін

Пустомитівський районний суд Львівської області виніс вирок 50-річному Ігорю Чулаєвському, який у липні 2024 року збив на смерть пішохода на трасі Київ – Чоп поблизу Львова. Суд визнав його винним, але замість реального покарання призначив умовний термін — один рік іспитового строку. Аварія трапилася 4 липня 2024 року в селі Галамліївка. Чулаєвський, керуючи автомобілем Mitsubishi […]

Скандал навколо годинника голови Хмельницької обласної ради Віолетти Лабазюк

Експерти наголошують, що ефективне управління ресурсами охорони здоров'я є критично важливим, особливо в умовах надзвичайного стану. Будь-які недоліки в цій сфері можуть мати серйозні наслідки для системи охорони здоров'я та добробуту громадян.

За інформацією, оприлюдненою ЗМІ, годинник, який носить Віолетта Лабазюк, виявився моделлю Premier Moon Phase від американського ювелірного бренду Harry Winston.

Цей елітний аксесуар відомий своєю розкішною конструкцією та високою вартістю, яка сягає 20 465 доларів або приблизно 830 тисяч гривень за офіційним курсом. Корпус годинника зроблений із 18-каратного білого золота, синій ремінець – зі шкіри алігатора. Має фіксований базель, синій перламутровий циферблат з намистинами, стрілки з білого золота і мітки з діамантів, а також стійке до подряпин сапфірове скло.

При цьому Віолетта Лабазюк не внесла цей годинник у свою декларацію за 2023 рік. Там значиться тільки годинник від Chopard, а в її чоловіка нардепа Сергія Лабазюка внесено два хронометри – від Breguet і Rolex, які придбали за 400 тис. у 2022 р. у самий розпал війни.

Нагадаємо, Сергія Лабазюка обвинувачували в даванні хабара, його навіть узяли під варту, однак він вийшов із СІЗО наступного дня під заставу в 40 млн грн.

Олександр Усик: “Я підкаблучник, і пишаюся цим”

Абсолютний чемпіон світу з боксу у надважкій вазі Олександр Усик відверто зізнався, що вважає себе “підкаблучником”, і не лише не соромиться цього, а й пишається. Про це він розповів в інтерв’ю Славі Дьоміну, пояснивши, що його ставлення до дружини Катерини базується на коханні, повазі та взаємній підтримці. Секрет міцного шлюбу Усика На запитання журналіста, чи […]

The post Олександр Усик: “Я підкаблучник, і пишаюся цим” first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Протягом останніх років українські військові, як і вже відомо, стикаються з надзвичайно високими навантаженнями та нестабільним графіком відпочинку. За звітами, воїни, як от Ілля, проводять на передовій значну частину свого часу, майже позбавивши себе можливості відновитися. Відсутність ротації та недостатній відпочинок ведуть до виснаження та деморалізації бійців.

Очікується, що перед новою хвилею мобілізації український парламент прийме новий закон про мобілізацію, який має на меті залучити до 500 тисяч військовослужбовців. Але навіть сам процес ухвалення закону став предметом серйозної політичної боротьби, що затягнуло його прийняття.

Середній вік українських захисників на передовій вже перевищує 40 років, а це свідчить про складні виклики, які стоять перед країною в плані мобілізації молодих громадян.

Однак важливо враховувати не лише кількість мобілізованих осіб, але й їхню підготовку, адекватність умов служби та забезпечення необхідними ресурсами. Новий законопроект має на меті відповісти на ці проблеми, зменшивши строк служби із зазначенням чіткої тримісячної мінімальної підготовки до бойових дій.

Україна стоїть перед викликом забезпечити військовий потенціал не лише кількісно, а й якісно, забезпечуючи належні умови для військовослужбовців та максимальну ефективність бойових дій.

В Україні розглядаються різні стратегії для залучення нових військовослужбовців до армії, включаючи можливість мобілізації за здібностями. Однак, несприятливі фактори, такі як затримки з американською та європейською військовою допомогою та їхні наслідки на фронті, погіршують ситуацію та роблять позиції Києва більш вразливими.

Поряд із зниженням вікового критерію мобілізації та впровадженням електронного реєстру, який має унеможливити ухилення від служби, законопроект про мобілізацію містить ще одну контроверсійну пропозицію — економічне бронювання. Ця ідея передбачає виключення з мобілізації осіб, яких вважають критично важливими для економіки. Проте, це викликало суперечки у громадськості і може бути розглянуте окремо від законопроекту про мобілізацію.

Зараз в Україні “заброньовано” понад півмільйона працівників за новою системою, яка передбачає фінансовий внесок для підтримки військових зусиль. Такий крок викликав гостру реакцію, оскільки він може поділити суспільство та призвести до соціальних нерівностей. Однак, влада наголошує на необхідності залучення додаткових фінансових ресурсів для армії.

Додаткова мобілізація у 2024 році обійдеться країні значною сумою, особливо з урахуванням затримки з американською військовою допомогою. Це створює значний тиск на український бюджет та підкреслює важливість знаходження альтернативних джерел фінансування для забезпечення національної безпеки.

Українська армія стоїть перед викликом забезпечення достатньої кількості та якості військових кадрів у складних умовах війни. Зокрема, розглядаються різні можливості для залучення нових військовослужбовців, включаючи мобілізацію за здібностями. Проте, існують серйозні виклики, такі як затримки з міжнародною військовою допомогою та наслідки цього на бойові дії.

У законопроекті про мобілізацію виникають різні контроверсії, зокрема, стосовно економічного бронювання, що може призвести до поділу суспільства та соціальних нерівностей. Однак, важливо забезпечити армію не лише кількісно, а й якісно, і влада шукає рішення для збільшення фінансових ресурсів для військових потреб.

Зростаючий фінансовий тиск та потреби в армійській сфері вимагають уважного розгляду та пошуку альтернативних джерел фінансування для забезпечення національної безпеки.

Останні новини