Відомий український стиліст Іван Морозов в інтерв’ю ТСН пригадав свої перші роки в професії, зокрема співпрацю з одіозною телеведучою і нинішньою втікачкою Оксаною Марченко. Як зізнався Морозов, саме з її телешоу почалася його кар’єра, однак атмосфера за лаштунками була принизливою та токсичною. “Усе почалося з “Фабрики зірок”, де я був головним стилістом проєкту. Потім був […]
Руслан Стефанчук, голова Верховної Ради, викликав хвилю обговорень своїм висловленим сумнівом у виконавчій ефективності економічного бронювання від мобілізації. Він переконано стверджує, що подібні заходи не демонстрували своєї дієвості в будь-якій країні світу. Це заявлення викликало серйозне обговорення серед політичних коліг та експертів.
Спростувати або підтримати ці слова Руслана Стефанчука – завдання не лише політично значуще, але й важливе з погляду реальної ефективності стратегій економічної стабільності. Дійсно, у багатьох країнах світу спроби впровадження економічного бронювання від мобілізації часто супроводжувалися суперечками та неоднозначними результатами.
Поряд із цим, варто визнати, що ситуація в кожній країні унікальна, і те, що не працює в одному місці, може стати успішною стратегією в іншому. Тому обговорення і аналіз досвіду різних країн у цьому питанні є надзвичайно важливими для розробки оптимальних стратегій економічного розвитку та забезпечення національної безпеки.
Відповідно, слова Руслана Стефанчука варто сприймати як стимул для глибшого аналізу і обговорення з питань ефективності заходів економічного бронювання від мобілізації, а також для пошуку інноваційних шляхів забезпечення економічної стійкості та безпеки.
За словами Стефанчука, зачасту за “привабливою фразою” втрачається логіка процесів, і дуже мало країн, де такий підхід працює.
Водночас глава Верховної Ради наголосив на необхідності забезпечення рівноправності перед обов’язками захищати країну та справедливості в цьому контексті.
У Верховній Раді розглядаються дві можливі моделі економічного бронювання від мобілізації та військової служби. Одна з цих моделей передбачає бронювання для осіб із заробітною платою понад 35 тисяч гривень, що спричинило хвилю критики в українському суспільстві. Економісти підкреслюють, що мета економічного бронювання полягає в уникненні обвалу економіки, але це вимагає консультацій із українськими роботодавцями.
