Модернізація українських повітряних сил: підготовка злітно-посадкових смуг для F-16

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

«Зміна політики США говорить про те, що війна буде закінчена. Я не знаю як. Наше завдання – не дати можливість схилити нас до поступок», – заявив президент в інтерв’ю “Українському радіо”.

Зеленський також дав зрозуміти, що не піде на переговори з Москвою сам на сам. «Переговори з Росії можливі тільки не наодинці з убивцею і за умови, що Україна – сильна», – сказав президент.

Він також прокоментував заяви радників Трампа про необхідність заморозки війни по лінії фронту з контролем Росії над захопленими територіями.

«Я серйозно буду ставитися тільки до переговорів із Трампом. Не з його радниками. Це рівень президентів», – сказав Зеленський.

При цьому він все ж вважає, що «Путіну не дадуть домовлятися на капітуляційних умовах для України». За його словами, Трамп не говорив йому: «Я стану президентом і сідайте за стіл переговорів».

При цьому він дав зрозуміти, що зараз переговори про завершення війни він вести не хоче.

«Путін хоче зараз домовлятися на капітуляційних умовах щодо України, але цього не буде, ми йому не дамо. Переговори з РФ можливі за умови, що Україна буде сильною, переговори станом на сьогоднішній день – це програшний варіант, у слабкій ситуації нічого там робити», – сказав Зеленський.

Український ринок праці продовжує переживати період викликів і проблем, які виникають ще з моменту початку широкомасштабних воєнних подій. Поняття "кадрового голоду" стало вже не лише терміном, а реальним станом справ. За останні два роки відбулося цікаве явище: хоча кількість вакансій на ринку зросла, конкуренція серед шукачів роботи залишається на низькому рівні, знаходячи своє обґрунтування в різних чинниках, що перетинаються.

Одним із ключових аспектів, який впливає на цю динаміку, є демографічні зміни, спричинені не лише війною, але й багатьма іншими факторами, такими як еміграція, сімейні та особисті обставини, а також зміни у структурі робочої сили. Це призводить до важливої відмінності між кількістю вакансій і попитом на робочу силу, що не завжди знаходиться у збалансованому стані.

Додатковою причиною "кадрового голоду" є проблема кваліфікації. Незважаючи на існуючу кількість вакансій, значна частина з них вимагає специфічних навичок та кваліфікації, які не завжди можна знайти серед наявних шукачів роботи. Це ставить під сумнів ефективність системи освіти та підготовки кадрів, а також актуальність навичок, які формуються у процесі навчання.

Варто також зазначити, що становлення ринку праці в умовах постконфліктного періоду потребує не лише розвитку економіки та інфраструктури, але й впровадження ефективних механізмів соціальної підтримки, реінтеграції біженців та ветеранів, адаптації до нових ринкових реалій. Тільки комплексний підхід може забезпечити розв'язання проблеми "кадрового голоду" та створити стійкі передумови для подальшого розвитку українського суспільства.

Кількість пропозицій роботи в Україні продовжує зростати, але конкуренція залишається низькою. На весну цього року великі робочі портали звітують про рекордну кількість вакансій, яка перевищує навіть довоєнні показники. Лише за останній місяць портал Work.ua розмістив 111 тисяч пропозицій роботи, порівняно з попереднім рекордом у вересні 2023 року – 106 тисячами вакансій. Перед війною на порталі robota.ua щомісяця розміщувалося 90 тисяч вакансій (дані за січень 2022 року), а у березні 2024 року цей показник збільшився до 102 тисяч вакансій.

Ці дані свідчать про відновлення бізнесу. На сьогоднішній день ринок праці у 14 регіонах пропонує більше вакансій, ніж у лютому 2022 року. Найбільше роботи у квітні 2024 року з’явилося у Рівненській, Тернопільській, Закарпатській, Чернівецькій та Житомирській областях. Кількість пропозицій від роботодавців також зросла на 7-9% у Київській, Львівській, Дніпропетровській та Одеській областях.

Проте кількість шукачів роботи майже не змінюється. На порталі Work.ua у квітні свої резюме розмістили 320,6 тисяч людей – майже така сама кількість, як у попередній місяць. Однак через збільшення кількості вакансій, конкуренція продовжує зменшуватися.

Щодо вакансій, найбільше запитувані посади залишаються продавцем, водієм та менеджером з продажу. За даними Державної служби зайнятості, найбільше вакансій пропонували у сфері обслуговування. Також зросла кількість пропозицій роботи у готельно-ресторанному бізнесі та туризмі. У цих галузях найбільш затребуваними стали посудомийники, покоївки, офіціанти, бармени, адміністратори ресторану чи готелю.

Щоб вирішити проблему кадрового дефіциту, роботодавці вдаються до різних методів. Зокрема, вони впроваджують перекваліфікацію співробітників, програми для молодих фахівців, автоматизують процеси та використовують аутсорсинг. Також збільшилася кількість вакансій, за якими роботодавці готові приймати ветеранів, людей без досвіду, пенсіонерів, студентів і людей з інвалідністю.

Повномасштабне вторгнення Російської Федерації призвело до кризової ситуації на ринку праці через міграцію громадян та мобілізацію чоловіків до лав Збройних Сил України. Серед причин кадрового голоду – значний дефіцит кваліфікованих кадрів та представників робітничих професій.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з новим підходом, європейці фінансують українські державні контракти з українськими виробниками зброї на виробництво устаткування для ЗСУ, включно з ракетами великої дальності та безпілотниками, які можуть завдавати ураження по території Росії. Київ вказує партнерам, з якими компаніями працювати і купувати озброєння, а європейці самостійно перевіряють виробників, перш ніж погоджуватися на угоди.

Україна все ще покладатиметься на західних партнерів щодо передової зброї, наприклад, у ракетах для Patriot. Але чиновники кажуть, що новий підхід дасть змогу Києву отримати зброю швидше і в більшій кількості, ніж чекати, поки буде виготовлено європейську зброю. Україна може це зробити, бо зараз через недостатнє фінансування її збройова промисловість працює набагато нижче рівня своєї виробничої потужності. За деякими оцінками – на 30%.

Прихильники цього підходу кажуть, що українські оборонні компанії здатні виробляти багато систем швидше і дешевше за західних постачальників. Українські компанії також адаптують обладнання більш конкретно до постійно мінливих потреб країни, одночасно зміцнюючи її оборонну промисловість на майбутнє.