Молдавський співак Дан Балан несподівано приїхав в Україну і збираєтся давати концерти

У зв'язку зі значним скороченням економічної підтримки від західних партнерів, уряд шукає альтернативні джерела для наповнення державного бюджету. Вже минулого літа стало відомо, що уряд готує законопроєкт про підвищення військового податку до 4,5% у 2024 році та спрямування половини його надходжень виключно на потреби Збройних Сил України протягом дії правового режиму воєнного стану. Українській владі доводиться розглядати радикальні податкові зміни, такі як підвищення ставок ПДВ і військового збору на 6-7% для забезпечення фінансування ЗСУ на рівні близько 400 млрд гривень. Крім того, Кабмін розглядає можливість запровадження нових податків, таких як військовий збір для приватних підприємців, щоб збільшити дохід до бюджету на 44 млрд гривень. Плани також передбачають збільшення акцизних зборів, запровадження щомісячних авансових внесків з податку на прибуток для АЗС та інші заходи. Нововведення також стосуватимуться сплати військового збору для юридичних осіб, платників податку на прибуток підприємств та фізичних осіб-підприємців, а також покупців банківських металів, легкових автомобілів, нерухомості та інших товарів та послуг.

Звертаючи увагу на непослідовність, недовіру та відновлення агресивної ідеології збору податків, необхідно зазначити, що ці фактори можуть негативно вплинути на відновлення економіки країни під час конфлікту. Українці вже протягом півтора року вкладають значні суми у підтримку Збройних Сил України, платять військові збори та добровільно допомагають в армійських потребах через волонтерство. Однак військовий збір не завжди має чітко визначене цільове призначення, оскільки кошти з нього йдуть безпосередньо до державного бюджету, і громадськість не має повної інформації щодо його використання.

Непослідовність та недовіра у владу можуть негативно вплинути на відновлення економіки в умовах воєнного конфлікту.Повернення до агресивної ідеології збору податків потребує обґрунтування та прозорості використання зібраних коштів.Необхідно забезпечити чітке цільове призначення військового збору та забезпечити контроль за його використанням з метою максимальної підтримки Збройних Сил та відновлення економічної стабільності країни.

Останнім часом противник активно трансформує підхід до використання безпілотних апаратів. Якщо раніше головною ціллю таких атак були безпосередньо позиції на лінії зіткнення, то тепер дедалі частіше під удар потрапляє тилова інфраструктура. Йдеться передусім про транспортні артерії, які забезпечують оперативне підвезення техніки, боєприпасів та гуманітарних вантажів.

За словами бійців ЗСУ, росіяни перетворюють окремі ділянки доріг на “коридори смерті”, де будь-яка машина опиняється під обстрілом. У відповідь українські військові намагаються пристосуватися: встановлюють протидронні сітки, пересуваються у темну пору доби та використовують невеликі авто замість вантажівок.

Втім, російська тактика стає дедалі складнішою. З’явилися важкі дрони-“матки”, які запускають менші вибухові БПЛА і водночас виконують функцію ретрансляційної антени, що розширює радіус дії. Таким чином Москва отримала можливість завдавати ударів по дорогах та під’їздах до міст значно далі від лінії фронту.

Підполковник Дмитро Запорожець з 11-го армійського корпусу ЗСУ наголошує: якщо раніше атаки були поодинокими, то тепер вони носять системний характер. Йдеться не лише про дороги постачання, а й про склади, евакуаційні маршрути та під’їзди до населених пунктів.

Наслідки відчутні безпосередньо на передовій. Підрозділи іноді змушені чекати на боєприпаси добу чи більше, через що втрачають можливість діяти на повну силу. Евакуація поранених також ускладнюється — як через атаки дронів, так і через зруйновані дороги. Медики визнають, що в таких умовах надання допомоги під час руху стає майже неможливим.

Антидронні сітки, які українські сили масово встановлюють над дорогами, лише частково вирішують проблему. Росіяни пристосовуються: намагаються бити по опорах, щоб обвалити конструкції, або залишають дрони в засідках на виїздах і в’їздах.

У свою чергу, Financial Times зазначає, що майбутнє війни може визначити застосування роїв дронів із штучним інтелектом. Такі технології здатні радикально змінити баланс сил на полі бою.

Бутусов, який заслужив репутацію експерта завдяки своїм глибоким аналізам військових питань, розкриває ряд складних проблем, що постають перед українськими збройними силами. Його погляд на ситуацію відрізняється комплексним підходом та врахуванням багатьох факторів, що впливають на ефективність оборонних зусиль країни.

«Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні в залі Вищого антикорупційного суду о 08:30 29 липня 2024 року. Судовий розгляд проводити колегіально у складі трьох суддів у відкритому судовому засіданні», – йдеться в рішенні.

Як відомо, у справі обвинувачують: колишнього начальника управління комерційної політики «Укрспирту» Миколу Черхавого; експровідного менеджера відділу матеріально-технічного забезпечення комерційного управління «Укрспирту» Юлію Огороднік; колишнього начальника відділу матеріально-технічного забезпечення «Укрспирту» Володимира Ручку; керівника ТОВ «Вугілля Інвест» Олексія Демідова та його бухгалтерку Олену Дружкіну, а також колишнього власника і директора науково-виробничого підприємства «Аврора» Руслана Чернушенка.

Нагадаємо, САП скерувала до суду справу про збитки держпідприємства «Укрспирт». За даними слідства, у 2017-2020 роки ДП «Укрспирт» оголосило тендери на закупівлю такого палива. В них перемогли заздалегідь визначені приватні компанії. Вони поставили понад 20 тис. тонн палива за цінами, вищими від ринкових. Для створення видимості прозорості аукціону, підприємці забезпечили участь технічних учасників. Державному підприємству «Укрспирт» завдано збитків на суму понад 55 млн грн. У цьому провадженні призначали засідання.