Морозна субота без опадів: якою буде погода 21 лютого в Україні

У Львові правоохоронці завершили багаторічне розслідування та затримали чоловіка, якого підозрюють у скоєнні резонансного вбивства мера кримського селища Сімеїз Кирила Костенка. Злочин стався ще у лютому 2013 року, проте протягом багатьох років місцеперебування ймовірного виконавця залишалося невідомим. Лише завдяки спільній роботі Офісу генерального прокурора та Національної поліції вдалося встановити особу підозрюваного та затримати його на території Львівщини.

Розслідування цього резонансного злочину тривало понад десять років і включало численні слідчі дії, перевірку сотень свідків та аналіз великої кількості матеріалів. Співробітники правоохоронних органів зазначають, що затримання підозрюваного стало результатом системної роботи та застосування сучасних криміналістичних методик.

За даними слідства, підозрюваним є 46-річний уродженець Львівщини, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Після відновлення втрачених матеріалів кримінального провадження правоохоронці з’ясували, де він перебуває, і 28 січня 2026 року затримали його у Львові.

Слідчі вважають, що напад був ретельно спланований. Чоловік заздалегідь відстежував маршрути та графік пересування потерпілого, підготував вогнепальну зброю і транспорт. Напад стався вранці поблизу будівлі селищної ради у громадському місці.

Після скоєння злочину підозрюваний намагався приховати сліди — знищити докази та тимчасово залишив територію України. Згодом правоохоронці знайшли спалений автомобіль, на якому, ймовірно, пересувався нападник, а також зброю.

Кримінальне провадження відкрито за фактом умисного вбивства, вчиненого способом, небезпечним для життя багатьох осіб (п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України). Наразі вирішується питання про обрання запобіжного заходу — тримання під вартою.

Правоохоронці також нагадали, що у 2021 році був затриманий організатор цього вбивства — львів’янин Денис Огородніков.

Сам злочин стався 26 лютого 2013 року. Тоді невідомі з автоматичної зброї розстріляли автомобіль мера Сімеїза. Від отриманих поранень 40-річний Кирило Костенко загинув на місці. Пізніше в горах Криму виявили спалене авто та зброю, які, ймовірно, використовували нападники.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Указ президента України № 64/2022 свідчить, що під час дії воєнного стану військовозобов’язані чоловіки від 18 до 60 років не можуть покинути територію України, оскільки триває мобілізація. УНІАН з’ясував, хто став винятком і як зараз можна перетнути кордон тим, хто не хоче, щоб їх торкнулася мобілізація.

Колишній депутат київської обласної ради, адвокат Роман Сімутін ексклюзивно в коментарі УНІАН розповів про тонкощі процедури.

Щоб безпечно і законно перетнути кордон України, важливо знати не тільки про те, зі скількох років можна виїхати за кордон, а й про те, якими шляхами це можна зробити. Вік тут не такий важливий – під час мобілізаційних заходів чоловіки до 18 років і після 60 років спокійно можуть переміщатися світом. За словами експерта, для виїзду за кордон, насамперед, у людини має бути довідка від ТЦК про надану відстрочку від мобілізації.

Для всіх інших вікових категорій необхідні підстави, визначені ч. 1 ст. 23 закону про мобілізацію, зокрема, такі:

Чи може студент виїхати за кордон? Так, якщо він навчається за денною формою, є учасником програми академічної мобільності та не вважається призовником. Усім студентам, які бажають виїхати з України, необхідно мати ступінь бакалавра або магістра за будь-якою спеціальністю будь-якого фармацевтичного, медичного або ветеринарного ВНЗ країни.

Однак Сімутін акцентує увагу на тому, що студентам від 18 до 22 років дуже складно покинути країну.

Чинні законопроєкти і постанови КМУ сходяться в тому, що будь-який співробітник із бронею від підприємства може виїхати за межі країни. Причин може бути дві – службове відрядження або відпустка з поверненням назад. Заброньований співробітник не може перебувати за кордоном довше терміну, прописаного у відрядному листі.

Актуальний військово-обліковий документ зі штрих кодом у письмовій формі або електронному вигляді, наказ про відпустку або документи на відрядження, документи, що підтверджують право на бронь – ось що потрібно, щоб виїхати за кордон із таким статусом.

Мало хто з військовозобов’язаних точно знає, чи можна з відстрочкою виїхати за кордон, якщо її отримано на законних підставах. За законодавчими нормами України зрозуміло, що відстрочка від мобілізації не є причиною для виїзду з країни. Цей документ може лише перенести термін призову на пізніший. Навіть якщо відстрочка є, до неї мають додаватися й інші документи, які прикордонна служба вважатиме вагомим аргументом для того, щоб пропустити людину.

Сімутін навів два приклади чоловіків, яким в існуючих реаліях найпростіше покинути країну. За його словами, це люди з інвалідністю і ті, хто не придатний до несення служби з виключенням з військового обліку.

Якщо людина втратила громадянство України або досягла граничного віку перебування в запасі, а також не придатна до несення служби, її може бути виключено з військового обліку – чи можна виїхати за кордон у такому разі? Так, але йому обов’язково потрібно мати при собі військово-обліковий документ, що підтверджує це.

Тим, кому більше 60, не потрібен військово-обліковий документ, така особа може перетнути кордон за паспортом. Особи без громадянства України теж можуть виїхати з території країни, якщо пред’являть паспорт іншої держави.

Особливу увагу привертає факт активного перегрупування штурмових груп з боку російських військ. Це свідчить про можливу зміну тактики та підготовку до нових наступальних операцій. Такі маневри викликають обґрунтоване занепокоєння у підрозділів Сил оборони України, які постійно аналізують ситуацію та адаптують свої оборонні стратегії.

З початку поточної доби українські підрозділи відбили п’ять ворожих атак. Станом на ранок три боєзіткнення продовжувалися. За інформацією пресслужби ОТУ “Харків”, ворог намагається провести перегрупування штурмових груп, включаючи 155-ту окрему бригаду морської піхоти та 18-ту мотострілецьку дивізію.

Крім того, російські війська завдали 1 ракетний удар та 20 авіаційних атак (з використанням 45 КАБ) по позиціях українських військ у районах Липців, Вовчанська, Глибокого та інших населених пунктах. Окупанти також застосували 49 дронів-камікадзе та здійснили 446 обстрілів.

Згідно з інформацією пресслужби, втрати ворога (безповоротні та санітарні) склали 102 особи. Впродовж бойових дій ворог втратив 3 танки, 1 протитанковий засіб, 7 артилерійських систем, 10 автомобілів, 2 одиниці спеціальної техніки, а також 38 безпілотників. Знищено 49 укриттів та 2 пункти зберігання боєприпасів.

Ситуація на Харківському напрямку залишається напруженою. Українські Сили оборони продовжують боротися проти активізації російських атак, демонструючи стійкість та готовність до відбиття ворога. Важливою залишається інформаційна підтримка та контроль за ситуацією на фронті.