Морози в столиці: Київ готується до суттєвого похолодання

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Через загрозу ударів по енергетиці “Укренерго” вимикає світло у Києві та низці регіонів. Росіяни атакували низку енергетичних об’єктів, є затримки потягів.

Надходить інформація про руйнування у різних регіонах, зокрема Києві, Рівному, Харкові, на Вінниччині, Сумщині, Одещині та у Стрию біля Львова.

Маршрути обох хвиль ударів були схожі і переважно ракети били по центру та заходу країни.

Як повідомили повітряні сили, близько 5 години ранку Росія запустила “Калібри” з Чорного моря, а Ту-95МС запустили ракети X-101. Через ракетну загрозу після 5 ранку тривогу оголосили по всій Україні.

Російські дрони атакували центральні регіони ще з вечора й з різних боків заходили у тому числі на Київ.

Першою хвилею Україну атакували “Калібри” – біля Рівного, Львова, Луцька та інших міст. А після 7 ранку зайшли нові хвилі ракет з Ту-95МС.

Ракети другої хвилі удару почали заходити з Чернігівщини і взяли курс на Київ та Полтавщину.

Частина ракет зайшла з Херсонщини, повідомили повітряні сили.

За повідомленнями моніторингових каналів, у повітряному просторі України було близько 25 ракет. Вони спочатку атакували Полтавську, Черкаську та Миколаївську області.

Близько 8 ранку у Києві пролунав вибух. Київська міська військова адміністрація заявила, що працює ППО. Згодом влада повідомила, що уламки ракети впали на відкриту ділянку в Дніпровському районі столиці.

Пізніше у КМВА додали, що уламки також впали на територію підприємства у Дарницькому районі, пожежі не було. Пошкоджень зазнали кілька господарчих будівель і вантажний автомобіль.

Автор фото,Міноборони РФ

Після цього більша частина ракет повернула на захід.

Незабаром мер Луцька Ігор Поліщук повідомив про прильоти. За його словами, знеструмлена частина міста, не працює електротранспорт.

Після 8 ранку вибухи пролунали на Івано-Франківщині, Рівненщині та Хмельниччині, повідомляла місцева влада.

Над Рівним видно клуби диму, пишуть місцеві пабліки.

“В області без електропостачання понад 280 тисяч абонентів. Є перебої з водою. Школи Рівного та частини Рівненського району переводимо на дистанційне навчання”, – розповів про перші наслідки керівник Рівненщини Олександр Коваль.

На Львівщині росіяни знову атакували Стрий – про удар по ньому Повітряні сили і влада повідомляли під час обох хвиль ударів.

“Ворог атакував об’єкти енергетичної інфраструктури”, – коротко описав наслідки керівник області Максим Козицький. Згодом він уточнив, що через ранковий обстріл та застосування погодинних графіків відключення електроенергії на Львівщині 523 тисячі абонентів залишилися без електропостачання.

Відомо, що у Стрию є підземні сховища газу і Україні неодноразово просила західні країни допомогти їх прикрити, адже їх використовують і країни ЄС.

На Вінниччині внаслідок російської ракетної атаки пошкоджено житлові будинки, зруйнована господарча будівля і поранено жінку. Про це повідомила перша заступниця керівника ОВА Наталя Заболотна.

В якому саме місті області вдарили росіяни вона не уточнила, але ракети кілька разів пролітали біля самої Вінниці, писали Повітряні сили.

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак прокоментував масований удар по енергетиці.

“Росіяни продовжують тактику терору. Вони робили запаси ракет для ударів по українській інфраструктурі, для війни з цивільними під час холодів, протягом зими”, – написав він у своєму телеграм-каналі.

Останній масований ракетний удар по Україні був зранку 17 листопада, коли значної шкоди завдали енергетиці, загинули люди.

21 листопада Росія також застосувала проти України нову балістичну ракету “Орешник”.

Перші ракети “Калібр” спочатку зайшли на Одещину, Кіровоградщину і Черкащину та прямували у бік Києва. Були повідомлення про вибухи в Одесі та Кропивницькому.

Після 6 ранку про удар ракетою по Харкову повідомив мер міста Ігор Терехов. У Київському районі міста зафіксували щонайменше три удари.

Згодом частина ракет попрямувала через Вінниччину та Житомирщину на захід України.

Автор фото,ДСНС

Повітряні сили повідомили про ракети біля Тернополя, Рівного, Луцька та Львова, а також атаку на Стрий.

Про вибухи у Рівному та Луцьку повідомили місцеві пабліки. Керівник Львівщини Максим Козицький повідомив про удар по Стрию.

Про прильоти на території Волинської області повідомив її керівник Іван Рудницький.

На Сумщині росіяни вдарили ракетами по інфраструктурі Шосткинської громади – було три вибухи, розповіли в обласній адміністрації.

Внаслідок ракетної атаки є пошкодження шести житлових приватних будинків в Одеському районі, постраждала одна людина.

Влада Кіровоградської області також заявила про масовану атаку по енергетиці. “Ворог бив по Кіровоградщині ракетами й дронами. На місці вибухів відповідні служби ліквідовують пожежу. Жертв немає”, – йдеться в заяві керівника області Андрія Райковича.

Після першої хвилі “Калібрів” у моніторингових каналах повідомили, що очікується кілька хвиль крилатих ракет Х-101, запущених з Ту-95МС.

На фоні заяви “Укренерго” про екстрені вимкнення світло через загрозу удару Росії, про атаку на енергетику заявив керівник міненерго Герман Галущенко.

“Знову енергетика під масованим ударом ворога. Атаки на енергообʼєкти відбуваються по всій Україні. Оператор системи передачі НЕК “Укренерго” терміново ввів екстрені відключення електроенергії”, – заявив Галущенко.

Після атаки 17 листопада в Україні вже діяли графіки вимкнення електрики.

Автор фото,Reuters

“По всій країні масовані обстріли, точкові знеструмлення, але понад 150 поїздів “Укрзалізниці” прямують за розкладом, ситуація із рухом стабільна та контрольована”, – повідомила “Укрзалізниця”.

Там заявили, що через знеструмлення окремих ділянок є затримки трохи більше 1 години для шести потягів.

“Відставання від графіка будемо поступово скорочувати”.

У Харкові було розкрито злочинну схему, пов’язану з закупівлею цукру для комунальних лікарень та соціальних установ. Керівники цих закладів діяли у змові з приватними підприємцями, систематично завищуючи ціни на продукцію та незаконно виводячи бюджетні кошти. За даними слідства, цю схему організували ФОПи Яна Луценко, Ольга Чучкіна, Григорій Шляхов та компанія ТОВ «ІСПОЛІН ПЛЮС».

Злочинці ставали єдиними учасниками тендерних закупівель, а отже, фактично й автоматичними переможцями, оскільки їхні ціни були значно вищими за ринкові. За підрахунками, завищення вартості цукру складало від 25 до 40%. У такий спосіб, за попередніми оцінками, з бюджету було виведено десятки мільйонів гривень.

Так, у лютому 2025 року «Університетська лікарня» закупила 300 кілограмів цукру за ціною 44,6 грн/кг, тоді як у торговельних мережах середня вартість становила близько 34 грн. У травні того ж року Територіальний центр Салтівського району придбав цукор по 44,5 грн/кг при ринковій ціні 33 грн.

У «Слобожанській лікарні» ситуація була ще грубшою — договір закупівлі взагалі не оприлюднили в системі ProZorro, що є прямим порушенням законодавства і свідченням спроб приховати реальні умови угоди.

Схему прикривали представники податкової та інших контролюючих органів, які отримували неправомірну вигоду й не проводили перевірки. Це дозволяло продовжувати розкрадання коштів безкарно.

У зв’язку з цим подано скаргу з вимогою перевірити всі тендери із закупівлі цукру в Харкові, провести аудит витрат та притягнути до відповідальності всіх причетних посадових осіб.

Після численних обговорень та дебатів, уряд України прийняв офіційне рішення щодо розміщення Національного військового меморіального кладовища. Згідно з цим рішенням, меморіальний комплекс буде споруджено біля села Гатне Фастівського району, що знаходиться в непосредній близькості від Києва. Планується, що на цій території буде відведено простір для військового кладовища, а також зведено необхідні ритуальні споруди, включаючи колумбарії та крематорій. Крім того, у майбутньому тут буде створений музей та парк, де будуть висаджені "дерева пам'яті". Перші поховання загиблих на меморіальному кладовищі заплановані до кінця 2024 року, і будівництво планується завершити протягом наступних років.

Раніше були протести та незгоди щодо розміщення меморіального комплексу у столиці, особливо з боку екологів та місцевих мешканців. У зв'язку з цим, ВВС України провели додаткові дослідження, щоб визначити, чи не виникне подібна ситуація у Фастівському районі.

Ідея створення національного військового меморіального кладовища виникла ще у 2011 році, коли парламент прийняв відповідний закон. Тодішні мотиви були обумовлені відсутністю місць для поховань ветеранів та учасників війн у столиці та інших містах. З початком російської агресії у 2014 році влада знову звернулася до цієї ідеї і розробила "План заходів з увічнення пам'яті захисників України". Проте лише у 2022 році почали активно шукати місце для меморіального комплексу. Уряд Києва, виконуючи доручення уряду країни, виділив земельну ділянку урочища "Лиса Гора" у Голосіївському районі Києва для будівництва. Проте таке рішення спровокувало протести громадських організацій, переважно екологічних, які підкреслювали, що урочище є національним природним комплексом зі складним рельєфом і не може бути місцем поховань загиблих. Після відмови від "Лисої гори", Верховна Рада у травні минулого року проголосувала за створення меморіального кладовища біля селища Биківня, що розташоване неподалік від Києва. Однак у заповіднику "Биківнянські могили" було зазначено, що це неможливо через можливість наявності недосліджених поховань жертв сталінських репресій.

Після численних обговорень і дебатів громадські організації запропонували декілька альтернативних варіантів для розміщення Національного військового меморіального кладовища. Серед них були Співоче поле у Печерському ландшафтному парку, пустир на Виставковому центрі (колишня ВДНГ) та пустир біля Берківецького кладовища. Проте уряд вирішив розглядати варіанти за межами Києва, оскільки в столиці не вдалося знайти ділянку, що задовольняла б вимоги для будівництва великого меморіалу.

Заступник директора державної установи "Національне військове меморіальне кладовище" Ярослав Старущенко повідомив, що рішення про виділення землі було ухвалено Київською обласною військовою адміністрацією, оскільки ділянка належить до державної власності. Попередньо відбулися зустрічі з представниками громадськості та старостами сусідніх сіл, які були повністю проінформовані про плани щодо меморіалу. Таким чином, конфлікт з Гатненською територіальною громадою у зв’язку із будівництвом кладовища вважається малоймовірним.

Ділянка для меморіалу знаходиться за межами населеного пункту і складається з частини лісу вздовж траси на Київ. Крім того, крематорій буде зведений відповідно до європейських стандартів і буде розташований на достатній відстані від сіл, щоб уникнути негативного впливу на екологію.

Меморіальний комплекс займатиме площу 267 гектарів землі. Будівництво всіх об’єктів триватиме кілька років, але вже у цьому році планується розпочати поховання загиблих. Усі поховані матимуть військові почести, а їхні могили будуть стандартизовані, дотримуючись принципів, засвідчених у всесвітньо відомих військових кладовищах, як, наприклад, Арлінгтонському кладовищу.

Утримання меморіального комплексу та догляд за могилами буде здійснюватися виключно за рахунок держави. Родини загиблих матимуть змогу відчувати спокій, знаючи, що могили їхніх близьких будуть доглянуті.

Багато родичів загиблих можуть не згодитися на перенесення могил на меморіальне кладовище, проте всі вони будуть вшановані у меморіалі.

У рамках Національного кладовища планується створення музейного комплексу, який стане своєрідною ареною пам'яті, де кожне ім'я героя матиме своє значення. Тут будуть встановлені меморіальні таблички з іменами всіх без винятку героїв – тих, хто спочиває на цій священній землі, а також тих, чий прах розвіяний над Дніпром. У цьому музейному комплексі кожна історія, кожна подія, кожна жертва буде відтворена з уважністю та повагою. На стінах музею буде відображено життєві шляхи героїв, їхні вчинки та подвиги, щоб кожен відвідувач міг відчути дух національної гордості та пам'яті. Цей музей стане символом вічного вшанування і пам'яті усіх тих, хто віддав своє життя за майбутнє нашої країни.

У результаті аналізу вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Розміщення Національного військового меморіального кладовища виявилося складним та багатогранним процесом, що включав у себе численні обговорення та альтернативні пропозиції щодо його місця розташування.

• Уряд взяв на себе відповідальність за знаходження місця для меморіального кладовища за межами столиці, оскільки в Києві не вдалося знайти відповідну ділянку.

• Плани на майбутнє включають створення музейного комплексу на території кладовища, що стане місцем вшанування та пам'яті всіх героїв без винятку, які віддали своє життя за Україну.

• Процес будівництва меморіального комплексу та музейного комплексу відбуватиметься з урахуванням найвищих стандартів, а утримання кладовища та догляд за могилами буде забезпечено за рахунок держави.

• Проведення цього проекту свідчить про важливість вшанування пам'яті загиблих та створення адекватного середовища для вічної пам'яті про подвиги українських героїв.

Начальник відділу організації роботи із соціальної статистики управління статистики в Одеській області Сергій Кузнецов опинився в центрі уваги через невідповідність між його офіційними доходами та значними активами. За даними розслідування детективного бюро Absolution, Кузнецов, попри наявність кількох квартир, гаража та готівкових заощаджень в іноземній валюті, за минулий рік отримав офіційний дохід у розмірі лише 294,6 тисячі гривень — це менше ніж 25 тисяч гривень на місяць.

Не менш цікавим є факт того, що незважаючи на наявність значних активів, чиновник продовжував отримувати благодійну допомогу, що викликає питання щодо його реального фінансового становища. Власність Кузнецова включає три квартири в Одесі, гараж і автомобіль, що є явно непропорційним до його офіційного доходу, особливо в контексті заявленої допомоги з боку держави або благодійних організацій.

Згідно з декларацією, Кузнецов володіє:

квартирою площею 41,2 м², купленою у 2018 році за 153 тис. грн;

квартирою 50,6 м², придбаною у 2018 році за 66 тис. грн;

квартирою 55,9 м², купленою 26 вересня 2025 року за 300 тис. грн;

гаражем площею 24 м², яким користується з 2018 року.

Вартість квадратного метра у перших двох випадках становить близько 3 700 і 1 300 грн, що у 5–10 разів менше ринкової ціни на житло в Одесі у 2018 році (15–20 тисяч грн за м²). Джерелом коштів зазначена Надія Іванівна Кузнецова, громадянка України, імовірно родичка чиновника, але у декларації її зв’язок із декларантом не уточнюється.

Юристи припускають, що занижена вартість нерухомості може свідчити про приховування доходів або фіктивне оформлення угод. Такі схеми часто використовують для легалізації тіньових коштів або уникнення сплати податків.

Найбільше подив викликало те, що Кузнецов, маючи три квартири та 20 тисяч доларів готівкою, отримав благодійну допомогу від Первинної профспілкової організації ГУС в Одеській області на суму 1,3 тисячі гривень.Цей факт викликає питання не лише етичного, а й правового характеру — адже профспілкова допомога традиційно спрямовується на підтримку працівників у скрутному становищі, а не осіб із багатомільйонним майном.

Експерти наголошують: подібні випадки свідчать про системні проблеми контролю за достовірністю декларацій і демонструють, наскільки формально чиновники ставляться до вимог фінансової прозорості.

Ситуація з Сергієм Кузнецовим — типовий приклад українських “скромних чиновників” із дорогими активами.

За офіційними документами — невисока зарплата, за реальністю — кілька квартир у прибережному місті, автомобіль, доларові заощадження і навіть символічна “допомога” від профспілки.