Морські мелодії: українські дослідники відтворюють акустичні портрети рідкісних морських ссавців

Очільник Криворізької центральної окружної прокуратури Олег Рижков володіє значними активами, що включають не лише кілька нерухомих об'єктів, а й значні готівкові заощадження. У його декларації зазначено кілька квартир, а також чималий автопарк, що не може залишити без уваги громадськість. Одним з перших активів, зазначених у його декларації, є квартира площею 35,2 м², яку Рижков придбав ще в 2009 році. Цей об'єкт нерухомості є старшим у його портфелі, однак на цьому його володіння не обмежуються.

Згідно з декларацією, прокурор також має право користування житловим приміщенням площею 161 м², оформленим у 2017 році. Власником цієї оселі є його мати, Галина Рижкова. Проте, крім цього, жінка також є власницею іншої квартири площею 83,8 м², що є її приватним майном.

Особливу увагу привертає діяльність матері прокурора, Галини Рижкової. До виходу на пенсію вона також працювала в прокуратурі, однак нині володіє рекреаційною базою відпочинку на березі річки Інгулець. Територія закрита, охороняється, має пірс та власний пляж. Окрім того, їй належить кілька торгових кіосків та низка комерційних приміщень у місті.

Дружина прокурора, Надія Рижкова, теж працює в органах — у прокуратурі №1 Кривого Рогу. Проте п’ять років тому вона фігурувала у кримінальному провадженні за фактом підробки обвинувального акта. Сума хабаря, за даними слідства, становила близько 10–15 тисяч доларів. Однак справа була закрита прокуратурою Дніпропетровської області, і жодних наслідків для Рижкової не настало.

Попри численні запитання щодо походження статків та можливих зловживань, жодних офіційних розслідувань стосовно родини Рижкових нині не ведеться. Їхній спосіб життя залишається яскравим прикладом того, як прокурорські династії зберігають вплив і накопичують майно далеко за межами офіційних зарплат.

На Черкащині розгортається скандальне розслідування, пов'язане з діяльністю кількох осіб, які є членами Медико-соціальної експертної комісії (МСЕК). Вони стали об'єктом підозр у підробленні офіційних документів та службовому підробленні. Це серйозне порушення, що має значення в контексті законодавства України, згідно з ч. 3 ст. 358 та ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України. Владні органи Черкащини вживають всіх можливих заходів для ретельного розслідування цієї справи та встановлення всіх фактів. Забезпечення чесності та надійності роботи МСЕК є надзвичайно важливим для забезпечення прав громадян на якісну медичну експертизу.

Крім того, серед осіб, яким вручено підозру, є лікар-ортопед, який за попередніми даними, поставив фіктивний діагноз пацієнту, що є серйозним порушенням етичних та професійних стандартів медичної практики.

Новина була б однією із багатьох по викриттю корупції у МСЕК, якби не одне “АЛЕ”. “Потрібним пацієнтом” виявився 27-річний син міського голови міста Умань Ірини Плетньовоі Назар Плетньов. У 2022 році Ірина Плетньова, із використанням своїх місцевих контактів у МСЕК та лікувальних закладах Умані, порішала отримання сином ІІ групи інвалідності по опорно-руховому апарату і “бронь” від мобілізації.

Під слідством опинилися терапевт, невропатолог, хірург та офтальмолог обласного центру медико-соціальної експертизи, а також ортопеди-травматологи міської лікарні. Поліцейські встановили, що медичні працівники внесли до офіційних документів неправдиві відомості для присвоєння пацієнту групи інвалідності.

Тепер у Плетньової зовсім інші проблеми – як так пропетляти, щоб підозру не отримала вона сама, бо лікарі під слідством по безпосередній ініціаторці злочину мовчати не будуть, і її “відмазаний” син Назар.

Очевидно, що мерство в Умані для Плетньової – теж під великим питанням. А епізодів по місту, окрім МСЕК, більш аніж достатньо.

В Україні нещодавно викрили агентку білоруського КДБ, яка діяла під прикриттям журналістської діяльності та намагалася отримати доступ до одного з підрозділів української військової розвідки. За інформацією правоохоронних органів, затримана — 35-річна громадянка Білорусі, яка співпрацювала з білоруськими спецслужбами з 2015 року. Для маскування своїх дій вона використовувала роль журналістки та мала досвід роботи з медіаресурсами проросійської спрямованості.

За даними слідства, жінка намагалася зібрати конфіденційну інформацію про українські військові операції та структури розвідки. Вона активно контактувала з певними колами в Україні, щоб отримати доступ до закритих даних, а також використовувала професійні зв’язки, що створювали вигідний фасад легальної діяльності. Співробітники українських спецслужб відзначають, що така діяльність є частиною системної роботи білоруських спецслужб щодо збору розвідувальної інформації в Україні.

Слідство встановило, що агентка збирала інформацію про громадян Білорусі та Росії, які воюють на боці України, а також цікавилася діяльністю іноземних дипломатичних представництв у Києві. Отримані дані вона передавала кураторам з білоруських спецслужб.

Під час затримання у жінки вилучили мобільний телефон і диктофон, на яких зберігалися матеріали з конфіденційною інформацією, зокрема записи розмов та нотатки з розвідувальними даними.

Наразі затримана перебуває під вартою. Їй інкримінують шпигунство та державну зраду. У разі доведення вини їй загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.