П’ятниця, 3 Липня, 2026

Москва повинна усвідомити необхідність завершення війни, заявила посол ЄС в Україні

Важливі новини

Пентагон розглядає можливість запуску “Операції Кувалда”

У США тривають дебати щодо потенційного нового етапу військових...

В Україні є єдиний діючий вулкан у селі Старуні на Івано-Франківщині

В Україні є єдиний діючий вулкан — грязьовий вулкан у селі Старуні на Івано-Франківщині. Він розташований у Богородчанському районі і не є типовим вогненним вулканом, а глинисто-бітумним. Він утворився понад сто років тому через видобуток озокериту та нафти. Кисень у ґрунтових водах, опускаючись на глибину 600–1000 метрів, окислював нафту, що спричинило розігрів порід і появу […]

Конкурс навколо літієвого родовища “Ділянка Добра”: держава могла отримати більшу частку прибутку

Україна потенційно могла розраховувати на суттєвіші надходження від розробки літієвого родовища «Ділянка Добра» у Кіровоградській області, однак результати конкурсного відбору виявилися менш вигідними для держави. За оцінками компанії Critical Metals Corp., запропонована нею модель передбачала до 15% прибуткової продукції на користь держави, проте перевагу отримала інша заявка з помітно нижчими економічними показниками.

У компанії зазначили, що брали участь у конкурсі на укладення Угоди про розподіл продукції та подали фінансово привабливу пропозицію, яка, на їхню думку, могла забезпечити більші бюджетні надходження у середньо- та довгостроковій перспективі. Водночас за підсумками процедури переможцем було визначено іншого учасника, а сама логіка вибору викликала запитання з боку учасників ринку.

Проєкт European Lithium Ukraine передбачав створення повністю інтегрованого виробничого ланцюга — від геологічного вивчення до видобутку, збагачення та переробки літію з виробництвом гідроксиду та карбонату літію. Загальний обсяг інвестицій, заявлений компанією, складав понад 1,5 мільярда доларів США. З них 12,3 млн доларів планувалося спрямувати на геологічне вивчення, а ще близько 1,5 млрд доларів — на створення видобувного та переробного комплексу.

Фінансування проєкту передбачалося за рахунок власних коштів компанії, залучення капіталу через розміщення акцій Critical Metals Corp. на біржі NASDAQ, а також кредитів міжнародних фінансових установ.

Ключовою відмінністю пропозиції European Lithium Ukraine була модель розподілу прибуткової продукції. У разі, якщо фактичні витрати інвестора перевищували б 70% загального обсягу продукції, частка держави становила б 4%. Однак у разі зменшення компенсаційної частки інвестора держава могла б отримувати від 8% до 15% прибуткової продукції залежно від ринкових цін на літій.

За оцінками компанії, за такого сценарію держава могла б отримувати від 16 млн до 277 млн доларів США щороку, враховуючи як частку у прибутковій продукції, так і податок на прибуток інвестора.

Втім, переможцем конкурсу було обрано американську компанію Dobra Lithium Holdings JV, LLC. Про це 12 січня заявила прем’єр-міністр Юлія Свириденко. За її словами, проєкт передбачає мінімальний обсяг капітальних інвестицій у 179 млн доларів, з яких 12 млн підуть на додаткову геологорозвідку та аудит запасів, а 167 млн — на організацію видобутку та збагачення.

Міністр економіки Олексій Соболев повідомив, що акціонерами Dobra Lithium Holdings JV є міжнародні структури TechMet та The Rock Holdings. Серед ключових інвесторів TechMet — Міжнародна фінансова корпорація розвитку США, Суверенний фонд Катару та Mercuria Clean Energy Investments. Бенефіціаром The Rock Holdings є американський бізнесмен і філантроп Рональд Лаудер.

За словами заступника міністра економіки Єгора Перелигіна, частка держави у прибутковій продукції за пропозицією компанії-переможця, імовірно, становитиме не менше 4% або близько 6% залежно від структури компенсаційної продукції.

Таким чином, за підсумками конкурсу держава погодилась на модель із мінімальною гарантованою часткою, відмовившись від сценарію, який потенційно міг забезпечити значно більші бюджетні надходження у разі сприятливої кон’юнктури ринку літію.

Росія завдала удару по Екомаркету в Костянтинівці

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Голова Донецької облдержадміністрації Вадим Філашкін повідомив, що на зараз відомо про двох загиблих і 17 поранених. За його словами, російські війська обстріляли місто зі ствольної артилерії, прицільно влучивши у супермаркет. Це був черговий акт терору, спрямований на місце скупчення людей. Один із поранених перебуває у важкому стані та отримує необхідну медичну допомогу.

Філашкін зазначив, що остаточні наслідки обстрілу ще встановлюються. На місці працюють поліція, рятувальники, медики та інші відповідальні служби.

Telegram-канал “Донбас оперативний” уточнює, що було пряме влучання у супермаркет “Екомаркет”, в результаті чого виникла пожежа. Інформація про постраждалих ще з’ясовується.

Офіс президента України вже відреагував на цей акт тероризму. Керівник Офісу президента Андрій Єрмак в своєму Telegram-акаунті заявив: “Удар по супермаркету в Костянтинівці – черговий терор росіян. Війна з цивільними – це все, що вони вміють. Росія має відчути сповна розплату за все, що вона робить.”

Цей акт насильства ще раз підкреслює масштаби терору, які Росія використовує у війні проти цивільного населення України. Міжнародна спільнота та українська влада продовжують засуджувати такі злочини і закликати до відповідальності всіх, хто причетний до цих актів агресії.

Трамп заявив, що Путін продовжує війну завдяки дорогій нафті

45-й президент США Дональд Трамп заявив, що російський диктатор Володимир Путін зміг утримувати масштабну війну проти України завдяки прибуткам від продажу нафти. За його словами, високі ціни на сировину — майже $100 за барель — давали Кремлю ресурс для фінансування бойових дій. «Це приносило величезні доходи, але тепер ціни впали, і війна стала для Росії […]

Катаріна Матернова, яка обіймає посаду посла Європейського Союзу в Україні, висловила думку, що посилення атак українських сил на військові об'єкти в Росії має стати важливим сигналом для Москви. Вона закликала переглянути стратегічні підходи та зробити кроки до завершення конфлікту з Україною. Ці коментарі були озвучені в її дописі на Facebook, в якому вона обговорила ескалацію бойових дій та зміни в характері війни, що все більше виходять за межі фронтової лінії.

Матернова зазначила, що в останні місяці Україна значно активізувала удари по військовим і критичним об'єктам на території Російської Федерації. Дипломат підкреслила, що ці операції свідчать про розвиток українських технологій та адаптацію до тривалої війни, що вимагає послаблення військового потенціалу супротивника не лише на полі бою, а й у тилу.

Вона також згадала про одну з найбільших атак дронів, що сталася в ніч з 16 на 17 травня на Москву та її околиці. За інформацією посла, російська сторона зафіксувала масове використання безпілотників, що призвело до пошкоджень інфраструктури й серйозних проблем у роботи цивільної авіації, включаючи затримки рейсів.

Матернова підкреслила, що ці події мають не тільки військове, але й психологічне значення, оскільки підтверджують вразливість російського тилу і змінюють сприйняття війни в самій Росії. Водночас вона висловила переконання, що Росія не демонструє ознак стратегічного прориву на фронті, зазначаючи проблеми з нестачею особового складу, зниженням мотивації та виснаженням ресурсів.

Посол вказала на те, що у відповідь на власні невдачі, Москва все частіше вдається до атак на цивільні об'єкти в Україні. Вона також привела дані про нещодавню масовану атаку, під час якої Росія використала 14 балістичних ракет, 8 крилатих ракет і понад 520 безпілотників, спрямованих переважно проти мирного населення та критичної інфраструктури.

"Росія втрачає імпульс, а Україна починає рішуче опиратися. Москва повинна усвідомити, що настав час закінчити цю війну, але не на умовах Кремля, а на тих, які можуть бути прийнятні для обох сторін", — акцентувала Матернова, наголошуючи на важливості пошуку політичного вирішення конфлікту.

Вона також закликала російську сторону звернути увагу на зміни в динаміці війни та підкреслила, що подальша ескалація не призведе до стратегічного успіху. Європейський Союз неодноразово підкреслював, що підтримка України є довгостроковою, а санкції проти Росії направлені на поступове виснаження її військово-економічного потенціалу. Перспектива мирних переговорів, за словами європейських посадовців, можлива лише за умови зміни позиції Кремля та припинення агресивних дій.

Останні новини