Нещодавнє наукове дослідження показало, що деякі звичні побутові хімікати можуть негативно впливати на клітини мозку, які відповідають за формування мієліну — захисної оболонки нервових волокон. Мієлін виконує критично важливу роль у забезпеченні швидкого та ефективного передавання нервових імпульсів, а його пошкодження пов’язують із різними неврологічними розладами.
Дослідники з Медичної школи Case Western Reserve School of Medicine провели аналіз більш ніж 1800 хімічних сполук, що можуть зустрічатися у повсякденному житті — від засобів для прибирання до матеріалів побутового використання. Скринінг показав, що 292 з цих речовин проявляють токсичну дію на олігодендроцити — клітини, які безпосередньо формують мієлін.
Найбільшу небезпеку, за даними дослідження, становлять два класи речовин: четвертинні амонієві сполуки та фосфорорганічні антипірени.
Четвертинні амонієві сполуки широко використовуються у дезінфікуючих засобах — спреях, серветках, засобах для очищення поверхонь, ополіскувачах для рота, кондиціонерах для волосся та пом’якшувачах тканин. Фосфорорганічні антипірени додають до меблів, текстилю та електроніки для підвищення пожежної безпеки.
Лабораторні експерименти на клітинних культурах, органоїдах людського мозку та моделях розвитку мозку мишей показали різний механізм впливу. Четвертинні амонієві сполуки спричиняли загибель клітин, тоді як фосфорорганічні антипірени порушували їхнє дозрівання та процес вироблення функціонального мієліну. Дослідники зазначають, що олігодендроцити виявилися особливо чутливими до цих речовин.
Окрему увагу вчені приділили впливу на дітей. Оскільки розвиток олігодендроцитів триває від народження до дорослого віку, дитячий мозок довше перебуває в зоні ризику. Аналіз даних національних досліджень у США показав наявність метаболітів вогнезахисних речовин у 100% протестованих дітей, а вищий рівень впливу корелював із більшими труднощами у навчанні.
Пандемія COVID-19 могла посилити проблему через масове використання дезінфікуючих засобів. За окремими даними, рівень четвертинних амонієвих сполук у крові людей суттєво зріс. Дослідники зазначають, що ці речовини можуть проникати через гематоенцефалічний та плацентарний бар’єри. При цьому лабораторні концентрації, що викликали пошкодження клітин, перебувають у межах прогнозованих рівнів у крові дітей.
Науковці також звертають увагу на якість повітря в приміщеннях. Хімічні сполуки з мийних засобів і предметів інтер’єру можуть накопичуватися в пилу та поступово виділятися протягом тривалого часу.
Дослідники наголошують, що потрібні довготривалі спостереження для оцінки впливу хронічного низького рівня експозиції на розвиток неврологічних розладів. Регулятори підкреслюють важливість подальших досліджень, аби визначити безпечні пороги впливу та можливі наслідки для здоров’я.
Фахівці радять зменшувати ризики вдома: обирати засоби без четвертинних амонієвих сполук, віддавати перевагу альтернативним методам прибирання, регулярно провітрювати приміщення, проводити вологе очищення поверхонь і звертати увагу на маркування меблів щодо наявності або відсутності вогнезахисних речовин.
Дослідження підкреслює, що на розвиток неврологічних захворювань впливають не лише генетичні чинники, а й фактори довкілля. Отримані результати можуть стати основою для перегляду стандартів безпеки побутової хімії та матеріалів інтер’єру.
Вищий антикорупційний суд відмовив у скасуванні арешту готівки, вилученої у колишньої дружини народного депутата Миколи Тищенка — Алли Барановської. Йдеться про $269,2 тисячі та 202 тисячі євро. Арешт накладено у межах розслідування справи щодо можливого незаконного збагачення і декларування недостовірної інформації нардепом. Гроші були вилучені з квартири Тищенка та оселі Барановської ще в листопаді 2024 […]