П’ятниця, 17 Липня, 2026

МОЗ закупив 44 одиниці дорогого медичного обладнання з яких працює лише два

Важливі новини

Прогнози щодо мобілізаційного віку в Україні: думка журналіста Віталія Портникова

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

«Я вже неодноразово говорив, буде зменшуватися призовний вік. Не треба плекати ілюзій, що цього не буде відбуватися. Якщо війна триватиме ще два-три роки, буде зменшуватися призовний вік, якщо триватиме п’ять років – будуть призивати жінок», – сказав він.

Портников також дав коментар з приводу останніх рейдів ТЦК по концертах, ресторанах і ТРЦ.

«Потрібно розуміти, що з розвитком війни це все буде жорсткіше ставати. Треба об’єктивно це розуміти, якщо ми погоджуємося з парадигмою тривалої війни, з якої немає виходу, буде потрібна додаткова мобілізація», – вважає журналіст.

Нагадаємо, раніше Портников заявляв, що реальний вибір, який стоїть зараз перед українцями, це або зупинка (заморозка) війни зараз, або передача її наступному поколінню в гарячій фазі.

У Києві відновлюють закинутий дитсадок за 165 млн грн: підрядник — колишній фігурант справи

У Дарницькому районі Києва розпочали масштабну реконструкцію закинутого дитячого садка, який не працює вже близько 20 років. Йдеться про дошкільний заклад «Радіоізмєрітєля» на Харківському масиві. На його відновлення з бюджету виділили 165 мільйонів гривень, про що свідчать дані з порталу публічних закупівель. Підряд на виконання робіт отримала компанія «Укрбуд козак», яка стала єдиним учасником тендеру. […]

Аналітики ISW: реальні вимоги Росії значно ширші за Донбас і суперечать заявам Кремля Заходу

Територіальні та політичні апетити Російської Федерації виходять далеко за межі окупованих районів Донбасу, попри намагання Кремля подавати іншу картину західній аудиторії. Про це йдеться в аналітичному звіті Інституту вивчення війни (ISW) станом на 27 січня, у якому детально проаналізовано публічні заяви російського керівництва та їхню реальну риторику всередині країни.

Аналітики звертають увагу на системну розбіжність між сигналами, які Москва адресує міжнародним партнерам, і меседжами, що транслюються у внутрішньому інформаційному просторі Росії. Для Заходу звучать формулювання про «переговори», «компроміси» та нібито обмежені цілі війни, тоді як для внутрішньої аудиторії російські посадовці значно частіше озвучують максималістські вимоги та виправдовують подальшу ескалацію.

У звіті зазначається, що російське військове керівництво неодноразово згадувало Харківську, Сумську та Дніпропетровську області як потенційні зони розширення контролю. Це, на думку аналітиків, свідчить про значно ширші територіальні амбіції, ніж ті, які Росія декларує у переговорах або заявах для Заходу.

Окрім територіальних вимог, Росія висуває і стратегічні політичні умови. Йдеться не лише про Україну, а й про зміну безпекової архітектури в Європі. Російські посадовці публічно заявляють, що будь-яке мирне врегулювання має усунути так звані «корінні причини» війни, під якими Москва традиційно розуміє існування НАТО, підтримку України з боку Заходу та нинішню українську владу.

Аналітики наголошують, що ці вимоги фактично відтворюють позицію Росії зразка 2021–2022 років. Серед них — обмеження або повне припинення розширення НАТО, повернення Альянсу до кордонів 1997 року, а також політична трансформація України шляхом заміни демократично обраного уряду на режим, лояльний до Кремля.

У звіті також аналізуються публікації російських державних і ультранаціоналістичних медіа. Вони прямо вказують, що навіть можливе виведення українських військ із Донбасу розглядається лише як проміжний етап. Далі Росія планує реалізацію інших вимог, зокрема так званих «денацифікації» та «демілітаризації», які фактично означають повну втрату Україною суверенітету.

Аналітики Інституту вивчення війни дійшли висновку, що заяви російських посадовців для внутрішньої аудиторії чітко демонструють: Москва не задовольниться обмеженим або компромісним мирним врегулюванням. Стратегічною метою Росії залишається не часткове припинення бойових дій, а повна політична та військова капітуляція України.

Зимова непогода в Україні: від морозу і снігопадів на заході до дощів на півдні

8 січня Україну очікує складна та контрастна зимова погода. Синоптики попереджають про інтенсивні опади майже по всій території країни, однак умови значно різнитимуться залежно від регіону. На заході утримуватиметься стійкий мороз, а снігопади будуть рясними та тривалими, що може ускладнити рух на дорогах і створити додаткові навантаження на комунальні служби.

У північних областях та частині центральних регіонів очікується поєднання мокрого снігу та дощу, що створює небезпеку ожеледиці на вулицях і автошляхах. Такі умови потребують обережності водіїв і пішоходів, а також посиленої роботи служб, які відповідають за розчищення доріг і обробку тротуарів проти ковзання.

У Києві протягом дня буде похмуро. Вночі температура опуститься до -4°, вдень потеплішає до +2°. Очікується сильний мокрий сніг із дощем.

У Львові, Луцьку, Рівному, Тернополі, Хмельницькому, Івано-Франківську, Чернівцях та Ужгороді прогнозують похмуру погоду та сильні снігопади. Нічні температури коливатимуться в межах -10°…-11°, удень — від -4° до -2°.

У Вінниці та Житомирі також буде похмуро зі сильним снігом. Температура вночі знизиться до -6°…-8°, вдень — до -2°…-3°.

У Чернігові, Сумах і Черкасах очікується мокрий сніг із дощем. Температура повітря коливатиметься від -3° вночі до +3°…+4° удень.

У центральних і південних областях переважатиме дощова погода. У Кропивницькому вдень потеплішає до +10°, у Полтаві — до +7°. В Одесі, Миколаєві, Херсоні, Запоріжжі та Дніпрі синоптики прогнозують похмуро та дощі, температура вдень сягатиме +11°…+12°.

У Харкові, Краматорську та Сєвєродонецьку також очікуються дощі за температури від +7° до +9° удень.

У Сімферополі прогнозують дощ і найвищі показники температури — від +5° вночі до +13° удень.

Синоптики попереджають, що через поєднання опадів і температурних коливань на дорогах можливе утворення ожеледиці, тож водіям і пішоходам варто бути особливо уважними.

Контракти на стратегічний запас пального: деталі закупівлі та питання до ціни

У грудні 2025 року Державний оператор тилу Міністерства оборони України підписав одразу п’ять контрактів із харківським товариством з обмеженою відповідальністю «ВТГ-трейдінг» на постачання бензину марки А-80. Загальний обсяг закупівлі склав 16,5 тисячі тонн, а сума договорів сягнула 914,54 мільйона гривень. Метою цих угод стало формування стратегічного резерву пального, розрахованого на тривале зберігання терміном до п’яти років.

Згідно з умовами контрактів, середня ціна однієї тонни бензину становить близько 57 500 гривень. Саме цей показник привернув увагу експертів і учасників ринку, адже він помітно перевищує пропозиції інших державних компаній. Для порівняння, у той самий період «Укрнафта» пропонувала аналогічне паливо за нижчою вартістю, що породило дискусії щодо економічної доцільності обраного постачальника.

Контракти були укладені у форматі спрощених процедур без конкурентної боротьби. За даними з системи Prozorro, жоден інший учасник не подав пропозицій, тож «ВТГ-трейдінг» отримала весь обсяг замовлення автоматично.

Компанія належить Роману Ушакову та Аркадію Хамоніну і має доволі суперечливу історію в паливному секторі. За інформацією галузевих експертів та публікацій профільних ЗМІ, до повномасштабного вторгнення фірма входила до числа найбільших імпортерів так званих специфічних розчинників, які використовуються у тіньовому виробництві пального для ухилення від акцизного податку.

У цей же період діяльність «ВТГ-трейдінг» пов’язували з групою Sun Oil та однойменною мережею автозаправних станцій, що фігурували у кримінальних провадженнях щодо податкових махінацій. У 2017 році компанія згадувалася як ланка у ланцюгах постачання сировини для виробництва сурогатного пального, яке в побуті називають «бодягою».

Попри цей бекграунд, восени 2025 року фірма змогла повернутися до державних закупівель. Ключовим кроком стало отримання сертифіката відповідності у серпні 2025 року, після чого компанія підтвердила формальний «досвід» контрактом із кременчуцьким ТОВ «Інчер» і практично одразу отримала доступ до мільярдних оборонних замовлень.

Фактично Державний оператор тилу формує стратегічний запас бензину для Збройних сил України за рахунок постачальника, чия попередня спеціалізація роками була пов’язана не з класичним трейдингом пального, а з постачанням компонентів для тіньового ринку.

Це створює одразу кілька ризиків — від переплати бюджетних коштів до потенційних проблем із якістю та стабільністю ресурсу, який має зберігатися і використовуватися протягом п’яти років.

У 2023 році Міністерство охорони здоров’я України зробило централізовану закупівлю 44 одиниць високовартісного медичного обладнання на суму 1,6 мільярда гривень. Серед придбаного — лінійні прискорювачі для лікування раку, магнітно-резонансні томографи та стоматологічні комп’ютерні томографи. Однак, станом на листопад 2024 року, лише 2 з цих одиниць були введені в експлуатацію, що становить лише 4,5% від запланованої кількості.

Закупівля, здійснена через Державне підприємство “Медичні закупівлі України”, була першою централізованою спробою МОЗ закупити високотехнологічне медобладнання для державних медичних установ. Однак цей процес затягнувся, і до 2024 року лише половина обладнання потрапила в медичні установи, але залишилась неактивною.

Аудит Рахункової палати виявив серйозні проблеми в організації закупівель. Зокрема, виявлено, що МОЗ не здійснив належного аналізу потреб медичних установ у такому обладнанні, а сам процес закупівлі супроводжувався значними недоліками. Обладнання, яке не відповідало вимогам за типом і кількістю, було розподілено між кількома закладами, що не мали готових приміщень для його установки.

Більше того, частина обладнання зберігалася в неналежних умовах, що могло вплинути на його працездатність. Це відображає системні проблеми в організації закупівель і в управлінні медичними постачаннями, що призвело до значного розриву між державними витратами та реальним використанням обладнання.

Крім того, через численні затримки в процесі постачання та перерозподілу обладнання, громадяни, які могли б отримати медичну допомогу за допомогою цих новітніх технологій, залишаються без доступу до них.

МОЗ і ДП “Медичні закупівлі України” вже заявили про готовність виправити ситуацію: Міністерство обіцяє розібратися в причинах затримок і пришвидшити процес введення медобладнання в експлуатацію, а також встановити чіткі критерії для розподілу обладнання між медичними закладами.

На фоні цієї ситуації Кабінету Міністрів України рекомендують забезпечити медзаклади необхідним додатковим обладнанням для введення лінійних прискорювачів в експлуатацію, а також завершити підготовку приміщень для їх встановлення.

Загалом, ці проблеми з організацією закупівель і встановленням медобладнання демонструють недоліки в управлінні, що мають серйозні наслідки для доступу українців до необхідної медичної допомоги.

The post МОЗ закупив 44 одиниці дорогого медичного обладнання з яких працює лише два first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини