МВФ прогнозує продовження війни в Україні до середини 2026 року за негативного сценарію

За повідомленнями низки міжнародних і вітчизняних ЗМІ, українські підрозділи радіоелектронної боротьби розробили та випробували підхід, що дозволяє нейтралізувати загрозу від протикорабельних і аеробалістичних ракет типу «Кинджал» без застосування прямого вогню. Сутність методу полягає не в руйнуванні ракети в повітрі, а в цілеспрямованому втручанні в її систему наведення — так, що бойова частина втрачає орієнтацію і виходить за межі планованої траєкторії.

Якщо ці повідомлення підтвердяться, такий підхід матиме важливі тактичні та стратегічні наслідки: по-перше, дозволить знизити потребу у дорогих зенітно-ракетних системах для перехоплення, по‑друге, зменшить ризик ураження цивільної інфраструктури побічними уламками від збитих носіїв. Водночас технічна реалізація втручання у навігацію — складне завдання: воно вимагає точного виявлення сигналів керування, знання алгоритмів наведення й синхронізації дій у високошвидкісних умовах.

За даними ЗМІ, схема роботи виглядає так: спершу радіолокаційні засоби фіксують пуск і зближення ракети, після чого підрозділи РЕБ вводять у дію спеціалізовані системи радіоелектронного впливу.

Основна ідея – цілеспрямований вплив на супутникову навігацію ракети, зокрема на сигнали систем супутникового позиціонування. Через потужні перешкоди або підміну сигналів ракета отримує помилкові координати, втрачає точність і йде убік від наміченої цілі.

У деяких публікаціях навіть описується символічна деталь: замість “чистого” навігаційного сигналу ракета може “чути” сторонній потік даних – аж до фрагментів відомої патріотичної мелодії. Фактично це ілюстрація принципу “засмічення” і підміни інформації, яку отримує бортова електроніка.

Експерти наголошують, що йдеться про роботу операторів РЕБ і спеціалізованої техніки, а не про новий тип ракети-перехоплювача. Ракета “Кинджал” продовжує летіти, але її “очі й мозок” працюють неправильно.

Про те, що українська армія активно нарощує можливості РЕБ проти високоточної зброї, писали й раніше. У профільних матеріалах зазначається, що частина російських ракет і авіабомб втрачає точність саме через масоване радіоелектронне придушення навігації та зв’язку.

Логіка проста: чим швидше рухається ракета, тим важче їй точно визначати свої координати, а в умовах потужних перешкод навіть “просунута” навігація починає “сліпнути”. Цим і користуються українські військові, поєднуючи класичні системи ППО (Patriot та інші) з наземними засобами РЕБ, які “збивають” ракетам приціл.

Раніше Україна вже демонструвала здатність збивати “Кинджали” ракетами Patriot – перше підтверджене перехоплення такої ракети над Києвом відбулося ще у травні 2023 року.

Тепер, за даними ЗМІ, до арсеналу додалася можливість позбавляти “Кинджал” точності ще на етапі польоту, знижуючи ефективність удару без гарантованого прямого ураження.

Про те, що українські системи РЕБ активно працюють із супутниковою навігацією, свідчать і попередні офіційні заяви Генштабу. Ще у 2024 році військові попереджали: під час масованих атак дронів і ракет можливі збої у роботі GPS на смартфонах, коли телефони раптово “переселяються” на мапі в російські міста або змінюють часовий пояс. Це прямий наслідок GPS-спуфінгу – підміни навігаційного сигналу для збиття з пантелику ворожих апаратів.

Якщо подібні методики адаптували і для роботи по ракетах “Кинджал”, це означає, що український РЕБ вийшов на якісно новий рівень застосування навігаційних перешкод.

Якщо повідомлення ЗМІ підтвердяться, можна говорити про серйозний тактичний прорив у протидії високоточній зброї. Для України це має одразу кілька наслідків:

частину ударів можна нейтралізувати або “розмазати” по площі, навіть без гарантованого збиття ракети в повітрі;

росії доведеться або ускладнювати системи навігації, або витрачати ще більше коштів на захист від РЕБ, що вже зараз оцінюють у мільярдні суми;

досвід українських розробників РЕБ і військових стає еталонним кейсом для армій НАТО та інших країн, які вивчають цю “війну сигналів” як зразок майбутніх конфліктів.

Водночас експерти застерігають: жодна технологія не дає 100% захисту. Частина ракет, зокрема “Кинджалів”, як і раніше прориватиметься до цілей, особливо якщо росія адаптуватиме свої системи керування під нові умови.

Тому РЕБ розглядають не як “чарівну кнопку”, а як додатковий шар оборони поруч із ППО, укриттями та розосередженням критичної інфраструктури.

Погодні умови в Україні у суботу та неділю, 20 і 21 грудня, залишатимуться рівними та передбачуваними. Атмосферна ситуація істотно не зміниться, адже над територією країни й надалі переважатиме вплив антициклону. Саме він забезпечить відсутність різких температурних коливань і майже повну тишу в погодному сенсі.

За прогнозами синоптиків, опади у ці дні малоймовірні. Небо переважно буде затягнуте хмарами, проте без дощу чи снігу. Сонячних прояснень очікується небагато, тому дні виглядатимуть похмурими й сірими, що є типовим для цього періоду року.

Температурний режим упродовж 20–21 грудня буде помірним. У більшості регіонів України вдень очікується від 0 до +4 градусів. У західних і південних областях повітря прогріватиметься сильніше — до +3…+7 градусів. Найвищі показники прогнозують у Криму, де температура може сягнути +9 градусів.

У Києві на вихідних також обійдеться без істотних опадів. Денна температура в столиці коливатиметься в межах +1…+3 градусів. Через хмарність і можливі тумани збережеться відчуття сирості, однак загалом погодні умови будуть досить комфортними для прогулянок і повсякденних справ.

Синоптична ситуація 21 грудня істотно не зміниться, однак цей день має символічне значення. Саме в неділю припадає зимове сонцестояння — найкоротший світловий день року. Після цього ніч поступово скорочуватиметься, а день почне подовжуватися.

Хоча ці зміни ще майже непомітні, для багатьох вони мають важливе психологічне значення. З 21 грудня починається повільний, але незворотний рух до весни — і це нагадування про те, що світлий період року вже попереду.

На конференції "Український експорт. Вікно відкривається?", що відбулася в Києві, було порушено критичне питання для вітчизняної промисловості. Олександр Каленков, очільник об'єднання підприємств "Укрметалургпром", наголосив на необхідності проведення термінових переговорів з Європейським Союзом щодо можливого перегляду термінів впровадження механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) для України, зважаючи на форс-мажорні обставини.

Аналітики EastFruit повідомляють, що нинішні гуртові ціни на картоплю коливаються в межах 15-20 грн/кг ($0,36-0,48/кг), що на 18% дорожче порівняно з минулим тижнем. Виробники вказують на значний попит, який перевищує пропозицію, що зумовлює подальше зростання цін. Фермери обирають закладати максимальні обсяги якісної продукції для тривалого зберігання, вважаючи, що це допоможе їм уникнути збитків у майбутньому.

Ситуацію на ринку також ускладнюють повідомлення про різке зниження виробництва картоплі в північних та центральних регіонах України через посуху. Порівняно з аналогічним періодом 2023 року, коли картоплю продавали в середньому на 65% дешевше, нинішні оптові ціни є найвищими принаймні за останні 7 років.

Виробники вважають, що причина зростання цін пов’язана зі зниженням врожайності через несприятливі погодні умови під час вегетації, зокрема, спекотну та посушливу погоду, яка тривала протягом липня.

Французький дипломат і геополітолог Жан де Глініасті, який має значний досвід роботи в регіоні, поділився своїми спостереженнями щодо результатів саміту в інтерв'ю для французького видання La Dépêche. Він звернув увагу на зміни в позиції української сторони після завершення зустрічі.

Перший саміт у Швейцарії, який не увінчався особливим успіхом, змусив Україну «стримати свої амбіції»: сьогодні Зеленський розуміє, що перебуває «під великим тиском часу», чи то поле бою, чи то політика.

За словами експерта, становище Зеленського зараз скрутне з усіх боків. На фронті ЗСУ «відчувають брак людей і залишаються в складному становищі». Крім того, на думку де Глініасті, «русифікований» Донбас Києву практично неможливо відвоювати».

На світовій арені ситуація для України анітрохи не краща: «Зеленський хоче діяти швидко, бо він як чуми боїться перемоги Дональда Трампа і його віцепрезидента Джей Ді Венса, який ще більшою мірою ізоляціоніст і має намір згорнути американську підтримку Європи», – пояснює дипломат.

Однак чим більш необхідними стають переговори для Зеленського, тим менше Росія стає в них зацікавлена, зазначає де Глініасті. Москва чудово розуміє, що перемога Трампа лише зіграє їй на руку. Ба більше, «у росіян немає бажання бути “запрошеними” на конференцію – вони вважають, що, коли настане час, переговори вестимуться безпосередньо», – підкреслює експерт.

Заступниця Міністра соціальної політики з питань європейської інтеграції Ілона Гавронська представила стратегічне бачення України щодо повернення та подальшої реінтеграції громадян під час Міжнародного діалогу з питань міграції 2025, організованого Міжнародною організацією з міграції. Виступаючи в межах панелі «Rethinking Return and Reintegration Programming in Europe and Central Asia», вона окреслила основні принципи державної політики, спрямованої на створення справедливої, прозорої та передбачуваної системи підтримки українців, які ухвалюватимуть рішення про повернення додому.

Гавронська наголосила, що завершення режиму тимчасового захисту в країнах ЄС повинно проходити поступово та виважено, щоб уникнути різкого тиску на громадян і забезпечити їм можливість приймати рішення усвідомлено. Вона підкреслила важливість збереження права кожного українця самостійно визначати своє майбутнє, отримуючи при цьому всю необхідну інформацію щодо умов повернення, доступних соціальних послуг та державних програм підтримки.

Другим ключовим напрямком є посилення спроможності громад. Україна разом із європейськими партнерами напрацьовує підхід, що спрямовує ресурси на розвиток місцевих послуг, соціальну згуртованість та інтеграцію громадян.

Особливу увагу приділено підтримці вразливих груп — людей з інвалідністю, літніх осіб та сімей з дітьми. За словами Гавронської, важливо не лише допомогти українцям ухвалити поінформоване рішення про повернення, а й забезпечити умови для відновлення життя з гідністю та відчуттям належності.

Заступниця Міністра також наголосила на трьох принципах, які мають визначати процес повернення: єдність, гідність та партнерство. Єдність означає підтримку зв’язку українців із Батьківщиною та Європою, гідність — визнання активної участі громадян у житті країн, що їх прийняли, а партнерство — тісну координацію України та ЄС.

Наразі Україна розгортає Мережу єдності в Іспанії та Німеччині, щоб спростити повернення громадян із ЄС. За оцінками Мінсоцполітики, близько 4,7 млн українців перебувають у країнах ЄС у статусі тимчасового захисту, який діятиме до 4 березня 2027 року.