Середа, 23 Липня, 2025

МВФ прогнозує завершення війни в Україні до кінця 2025 року

Важливі новини

Через мобілізацію жінки частіше стали обіймати керівні посади

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Насправді, ми зараз маємо проблеми з точними цифрами, адже Держстат не працює так, як працював раніше. До повномасштабного вторгнення жінки заробляли на 18,6% менше, ніж чоловіки. Зараз склалася така ситуація, що роботодавці наймають жінок на високі та відповідальні посади через високий рівень ризику мобілізації чоловіків. Не завжди компанії мають можливість забронювати чоловіків, тому жінки, завдяки цій ситуації та готовності брати на себе відповідальність, долучаються до професій, і відповідно їхні зарплати зростають”, – сказала Бережна.

Вона зауважила, що під час війни багато жінок стали підприємцями, вони створюють робочі місця, і тому серед нових бізнесів 59% відкрили жінки.

“Потрібно розуміти, що коли ми говоримо про вирівнювання заробітної плати між чоловіками та жінками, також враховують заробітну плату військових, а це значна сума. Але якщо ми будемо відокремлювати такі моменти, то так, ми бачимо стрімке зростання зарплат у жінок”, – розповіла заступниця міністра економіки.

За її словами, жінки також почали займати керівні посади і в “чоловічих професіях”, де вищі заробітні плати.

“Скоро Міністерство економіки запустить грантову програму для навчання жінок на стереотипно “чоловічі професії”: водійка тролейбуса, спеціаліст із налаштування сонячних панелей та операторка дрона”, – додала Бережна.

В умовах воєнного стану жінки частіше обирають нетипові для себе професії. За даними Державної служби зайнятості, зросла кількість жінок, які навчаються на верстатників, машиністів та електромонтерів.

Українці купляють все більше нових автомобілів

Ключові елементи військового обліку:

Французька компанія Renault стала лідером ринку нових легкових автомобілів, продемонструвавши відмінні результати: у жовтні було продано 775 нових авто цієї марки. Попередній фаворит, Toyota, опинився на другому місці з 679 реалізованими автомобілями.

Третє місце в рейтингу зайняла Skoda, яка продала 402 автомобіля. До п’ятірки кращих також потрапили BMW з 397 авто та Volkswagen з 363.

Кросовер Renault Duster знову став бестселером місяця, реалізувавши 749 одиниць. Загалом з початку року в Україні було зареєстровано 58,8 тисячі нових легкових автомобілів, що на 19% більше в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Ці дані свідчать про поступове відновлення автомобільного ринку в Україні, незважаючи на виклики, з якими стикається країна. Зростання попиту на нові автомобілі є позитивним сигналом для галузі та свідчить про відновлення споживчої активності в Україні.

Два роки після: що стало відомо про вбивство Дениса Кірєєва?

Сьогодні, 5 березня, виповнюється два роки з того дня, коли стало відомо про вбивство Дениса Кірєєва, відомого банкіра, учасника української делегації на переговорах з Росією наприкінці лютого 2022 року, а також співробітника Головного управління розвідки. Його смерть у розпал боїв за Київ викликала значний скандал. Існувала перша версія, що Кірєєв був агентом Росії і був вбитий у центрі Києва співробітниками СБУ. Однак згодом ГУР оголосило, що Кірєєв був їхнім співробітником і загинув під час спецоперації. Після цього Голова ГУР Кирило Буданов звинуватив співробітників СБУ у позасудовій розправі над Кірєєвим. Після виходу публікацій відбулася зустріч Буданова з тодішнім в.о. голови СБУ Василем Малюком, і після неї було опубліковано офіційну заяву ГУР і СБУ про їхню взаємодію. Дениса Кірєєва поховали на Байковому кладовищі в Києві. Його могила розташована неподалік від могил керівництва МВС, яке загинуло в авіакатастрофі в Броварах у 2023 році. На могилі Кірєєва встановлено пам'ятник у повний зріст, який розташований таким чином, що обличчя спрямоване до міста. Біля пам'ятника встановлено табличку з датою народження і смерті Кірєєва. На табличці зображено сову, яка є емблемою ГУР. Однак, у відмінності від емблеми української розвідки, сова на пам'ятнику не тримає меча. Також на дошці написано: “Ти був нашим сонцем, яке завжди зігрівало нас своїм теплом. Ти був надійним як скеля. Твоя доброта, відданість і рішучість назавжди залишиться в наших серцях”. Зараз на могилі багато свіжих квітів і лампадок.

• Сьогодні минає два роки з моменту вбивства Дениса Кірєєва, відомого банкіра і співробітника Головного управління розвідки, що спровокувало великий скандал.

• Існували дві версії подій: перша, що Кірєєв був агентом Росії і був вбитий СБУ, і друга, згідно з якою він загинув під час спецоперації.

• Після публікацій в ЗМІ глава ГУР винуватив співробітників СБУ у позасудовій розправі, що викликало офіційну реакцію обох служб.

• Дениса Кірєєва поховали на Байковому кладовищі в Києві, де йому встановлено пам'ятник та пам'ятну табличку.

• Наразі на його могилі багато квітів та лампадок, що свідчить про пошани та пам'ять до загиблого.

Правоохоронці викрили майора ЗСУ на схемі з бойовими виплатами

У Сумській області правоохоронці викрили начальника відділу штабу однієї з військових частин, якого підозрюють у фальсифікації бойових відряджень для шістьох військовослужбовців. За попередніми даними слідства, ця схема дозволила офіцеру незаконно привласнити понад 2,4 мільйона гривень. Як встановили слідчі, наприкінці 2024 року майор запропонував своїм підлеглим оформити фіктивні документи про участь у бойових діях на території […]

Бюджетний Головолом: Дефіцит у зв’язку з війною та її економічним впливом

Депутати визнають, що Бюджет-2024 є збалансованим та майже вільним від забаганок. Однак основним ризиком вони вбачають те, що майже половина видатків має забезпечити міжнародна допомога. Загальні витрати на Державний бюджет на 2024 рік становлять 3,35 трлн грн, із яких понад 1,8 трлн грн парламентарі сподіваються отримати від податків та зборів, а решта – від міжнародних партнерів та внутрішнього ринку.

Найбільша частина коштів буде спрямована на оборону і безпеку – 1,7 трлн грн. Для забезпечення бюджету передбачено дефіцит у розмірі 1,57 трлн грн, який доведеться залучати на внутрішньому та зовнішньому ринках. Це становить основний ризик, оскільки фінансова допомога наразі менша за потребу, що може призвести до зростання дефіциту бюджету до кінця року. Війна та її наслідки, зокрема, виплата сім'ям загиблих солдатів та інші витрати на матеріальне забезпечення солдатів, можуть збільшити цей дефіцит.

Економічна нестабільність, втеча капіталу та закриття бізнесу додаються до загального неврожайного фінансового становища. Без значних заходів з боку західних кредиторів Україна може потрапити в складну ситуацію. Надії на успішний викуп 50 млрд євро кредиту та стабільну вартість національної валюти визнаються обмеженими, що може призвести до подальшого ускладнення економічної ситуації в країні.

Бюджет-2024, прийнятий Верховною Радою, визнається як збалансований і майже вільний від надмірних витрат. Однак головним ризиком є значна залежність від міжнародної допомоги, яка має забезпечити понад 45% видатків. За найбільшими обсягами коштів передбачено виділення на оборону та безпеку — 1,7 трлн грн.

Дефіцит у бюджеті, який потрібно забезпечити шляхом залучення коштів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, визнається основним ризиком. Це обумовлено тим, що фінансова допомога наразі недостатня, особливо в умовах війни та зростання витрат, зокрема на потреби ветеранів та сім'ї загиблих солдат.

Економічна нестабільність, втрата капіталу та закриття підприємств є складниками загального негативного економічного контексту. Попри невелику надію на успішний викуп кредиту та стабільну вартість національної валюти, прогнозуються важкі часи для України.

Україна може стати важкою фінансовою ситуацією, якщо не буде отримано значну підтримку від західних кредиторів та інших міжнародних партнерів.

У нещодавньому інтерв’ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Хоча базовий сценарій МВФ вказує на те, що війна впливатиме здебільшого на території з уже зниженою економічною активністю, відсутність чіткого завершення конфлікту продовжує стримувати зростання. Попри це, в Україні очікується підтримка помірного економічного зростання, хоча його темпи будуть меншими, ніж передбачалося раніше.

Оновлений прогноз МВФ зазначає, що затяжна війна сприятиме збереженню невизначеності та посиленню економічних викликів. Ці фактори включають нестачу робочої сили, зростаючі витрати на оборону, збільшення імпорту для відновлення інфраструктури, а також зміни в динаміці населення.

МВФ прогнозує, що у 2024 році реальне зростання ВВП України становитиме 3%. Проте це зростання може сповільнитися у третьому кварталі через дефіцит енергії, який оцінюється в 3-4 ГВт у зимові місяці. Інфляція продовжить зростати, досягнувши рівня 9% до кінця року, що буде пов’язано з підвищенням цін на енергоносії та зростанням витрат на робочу силу.

Попри енергетичну кризу та інші труднощі, зовнішнє фінансування допоможе збільшити міжнародні резерви України до 42,6 мільярдів доларів США. Це підтримає макроекономічну стабільність країни на тлі війни.

За прогнозами МВФ, у 2025 році інфляція в Україні знизиться до 7,5% через послаблення тиску витрат, а економічні показники дещо стабілізуються. Однак дефіцит поточного рахунку збільшиться до 27,1 мільярда доларів США, що складе 14,3% від ВВП через тривалі потреби в імпорті.

Попри це, очікується, що зовнішня фінансова підтримка дозволить збільшити резерви до 44,9 мільярда доларів США. Це вказує на те, що міжнародні партнери продовжуватимуть активно підтримувати Україну фінансово навіть на тлі затяжної війни.

Після закінчення активної фази війни економічне відновлення України буде уповільненим через глибокі “шрами” від тривалого конфлікту. Однак середньострокова перспектива є обнадійливою завдяки сильній програмі реформ та поступовій інтеграції України до Європейського Союзу.

МВФ також прогнозує, що в середньостроковій перспективі інвестиції та реконструкція, а також впевненість у майбутньому України як частини європейської спільноти сприятимуть відновленню продуктивності. Водночас сукупна втрата реального ВВП у період до 2027 року складе 2%, а до 2033 року — 2,7%, що свідчить про серйозні економічні наслідки війни.

Останні новини