Вівторок, 2 Грудня, 2025

МВФ прогнозує завершення війни в Україні до кінця 2025 року

Важливі новини

Українська співачка Софія Ротару вперше за три роки поділилася новими світлинами з Києва

7 серпня видатна українська співачка Софія Ротару відзначає 78-річчя. Цього дня артистка зробила приємний подарунок шанувальникам — опублікувала в Instagram нові фотографії, що стали першими за останні три роки. Фотосесія була зроблена у Києві, де нині проживає Ротару. Ця публікація стала подією, адже співачка останнім часом вела дуже приватне життя та майже не з’являлася на […]

Російський обстріл у Харкові: загибла дитина, десятки поранених, тривають пошуки зниклого підлітка

Ключові елементи військового обліку:

Загибла дитина та щонайменше 35 поранених людей у Харкові. Нічний удар ворога зруйнував підʼїзд багатоповерхівки. Розбір завалів ще триває. Ймовірно, під руїнами ще можуть бути люди. Поліцейські отримали повідомлення про 15-річного хлопця, який не виходить на звʼязок. Задіяні всі необхідні підрозділи для пошуку

З його слів, розгорнуто пункт надання допомоги та прийом заяв до поліції. З постраждалими продовжують працювати психологи ДСНС.

У ніч на 31 жовтня росія вдарила керованою авіабомбою по девʼятиповерхівці в Харкові.

Христина Соловій виграла суд у Чорноморську

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

У своїй промові перед судом Христина Соловій продовжила висловлювати свою позицію, знову вилаявшись на адресу російського диктатора Володимира Путіна. Суддя попросив співачку бути більш стриманою, проте Соловій не визнала своєї вини. Вона підкреслила, що це слухання є не тільки юридичною справою, але й випробуванням зрілості українського суспільства та його здатності захищати свободу слова.

“У нашій історії розумію, що Ілліч Ленін – це той самий Путін, який окупував і приборкав Україну. Якщо українці створили пісню, яку тепер знають усі, цитую: «Путін *уйло», то ми маємо право називати Леніна забороненими словами,” – заявила співачка під час засідання.

Адвокат співачки також звернув увагу на численні порушення під час складання протоколу. Він зазначив, що докази, подані проти Соловій, не були достатньо переконливими для доведення її провини.

Після розгляду доказів та заслухання сторін суддя постановив виправдати артистку.

Ця справа бере свій початок із виступу Христини Соловій на фестивалі «Виделкаfest», який відбувся 26 липня. Під час спілкування з публікою співачка запитала, чи подобається глядачам колишня назва міста Чорноморськ – Іллічівськ, а потім назвала цю назву “повною х**нею”.

Після концерту місцеві жителі подали заяву до поліції, звинувативши Соловій у порушенні громадського порядку. Поліція склала на співачку протокол за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення – дрібне хуліганство.

Кадрова революція в ДПС: звільнено керівників регіонів і департаментів

Голова Державної податкової служби України Руслан Кравченко продовжує здійснювати кадрові зміни в системі. Цього разу звільнено керівників двох регіональних управлінь і п’яти департаментів центрального апарату. Про це стало відомо із заяви очільника ДПС. Кого торкнулися звільнення Серед звільнених керівників регіональних управлінь: Голова ГУ ДПС у м. Києві. Голова ГУ ДПС у Черкаській області. У центральному […]

The post Кадрова революція в ДПС: звільнено керівників регіонів і департаментів first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Рекордні втрати державного бюджету України через тіньову економіку у 2024 році

Втрати державного бюджету України від діяльності тіньової економіки у 2024 році досягли рекордних показників і оцінюються в межах 375–603 мільярдів гривень. Такі дані містяться у щорічному дослідженні «Порівняльний аналіз фіскального ефекту від застосування інструментів ухилення/уникнення оподаткування в Україні», яке підготували експерти «Інституту соціально-економічної трансформації», «CASE Україна» та «Економічної експертної платформи». Порівняно з 2023 роком, втрати державного бюджету зросли на 21,5–35 мільярдів гривень, що свідчить про системну проблему у сфері контролю за податковими надходженнями.

Основні чинники зростання тіньової економіки аналітики пов’язують із затягуванням реформ у ключових державних інституціях. Зокрема, мова йде про Бюро економічної безпеки, митницю та податкові органи, які не змогли належним чином оновити процедури контролю й ефективно боротися з ухиленням від сплати податків. Крім того, на активізацію тіньового бізнесу впливають слабкий правовий захист інвесторів, складність адміністративних процедур та недосконалість системи електронного документообігу.

Найбільш поширеними схемами мінімізації податків залишаються виплати зарплат у конвертах (140–280 мільярдів гривень) та контрабанда і «сірий» імпорт (120–185 мільярдів гривень). Експерти зазначають, що ці два види порушень щороку лише зростають і становлять головну загрозу фіскальній стабільності.

Офшорні схеми, за даними дослідження, стають менш доступними через нові міжнародні стандарти податкової прозорості. Їх обсяг у 2024 році оцінено на рівні 55–65 мільярдів гривень. Водночас вони залишаються «елітним» інструментом, доступним лише великим компаніям та заможним українцям.

Суттєві втрати держави фіксуються також через схеми з податком на додану вартість. Незважаючи на запровадження електронного адміністрування та системи моніторингу ризиків, так звані «скрутки» — фіктивне зменшення ПДВ-зобов’язань — торік становили 78–90 мільярдів гривень.

Крім того, експерти звертають увагу на зловживання у земельних та майнових реєстрах. Натомість позитивні тенденції помітні у боротьбі з контрафактною продукцією та нелегальним ринком підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, паливо). Проте навіть ці втрати залишаються високими — на рівні 126–140 мільярдів гривень.

«Найефективніший шлях для скорочення тіньової економіки — це повне перезавантаження податкової та митної системи, ліквідація зарплат у конвертах і прозоре адміністрування податків», — зазначають автори дослідження.

Для порівняння, у 2023 році бюджет втрачав від тіньових схем від 353,5 до 568 мільярдів гривень. А нинішні 603 мільярди гривень — це понад 20% бюджету України на оборону у 2024 році.

Експерти сподіваються, що після реформи Бюро економічної безпеки у 2025–2026 роках боротьба з «конвертами», «скрутками» і контрабандою нарешті набуде системного характеру.

У нещодавньому інтерв’ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Хоча базовий сценарій МВФ вказує на те, що війна впливатиме здебільшого на території з уже зниженою економічною активністю, відсутність чіткого завершення конфлікту продовжує стримувати зростання. Попри це, в Україні очікується підтримка помірного економічного зростання, хоча його темпи будуть меншими, ніж передбачалося раніше.

Оновлений прогноз МВФ зазначає, що затяжна війна сприятиме збереженню невизначеності та посиленню економічних викликів. Ці фактори включають нестачу робочої сили, зростаючі витрати на оборону, збільшення імпорту для відновлення інфраструктури, а також зміни в динаміці населення.

МВФ прогнозує, що у 2024 році реальне зростання ВВП України становитиме 3%. Проте це зростання може сповільнитися у третьому кварталі через дефіцит енергії, який оцінюється в 3-4 ГВт у зимові місяці. Інфляція продовжить зростати, досягнувши рівня 9% до кінця року, що буде пов’язано з підвищенням цін на енергоносії та зростанням витрат на робочу силу.

Попри енергетичну кризу та інші труднощі, зовнішнє фінансування допоможе збільшити міжнародні резерви України до 42,6 мільярдів доларів США. Це підтримає макроекономічну стабільність країни на тлі війни.

За прогнозами МВФ, у 2025 році інфляція в Україні знизиться до 7,5% через послаблення тиску витрат, а економічні показники дещо стабілізуються. Однак дефіцит поточного рахунку збільшиться до 27,1 мільярда доларів США, що складе 14,3% від ВВП через тривалі потреби в імпорті.

Попри це, очікується, що зовнішня фінансова підтримка дозволить збільшити резерви до 44,9 мільярда доларів США. Це вказує на те, що міжнародні партнери продовжуватимуть активно підтримувати Україну фінансово навіть на тлі затяжної війни.

Після закінчення активної фази війни економічне відновлення України буде уповільненим через глибокі “шрами” від тривалого конфлікту. Однак середньострокова перспектива є обнадійливою завдяки сильній програмі реформ та поступовій інтеграції України до Європейського Союзу.

МВФ також прогнозує, що в середньостроковій перспективі інвестиції та реконструкція, а також впевненість у майбутньому України як частини європейської спільноти сприятимуть відновленню продуктивності. Водночас сукупна втрата реального ВВП у період до 2027 року складе 2%, а до 2033 року — 2,7%, що свідчить про серйозні економічні наслідки війни.

Останні новини