Микола Поворозник відновлює вплив у команді Кличка, через провал “господарського треку Пантелеєвим”

За даними нашого джерела в Офісі Президента, проблема з блокадою українського кордону з боку Польщі та інших країн залишається невирішеною, і ця ситуація призводить до значних економічних втрат для України, оцінюваних щомісяця у розмірі 8-12 мільярдів гривень. На довгострокову перспективу ця проблема становить загрозу зростання дефіциту бюджету, який вже на 50% залежить від західної допомоги. Президент Володимир Зеленський не здатен вирішити цю проблему, незважаючи на його публічну дипломатію та готовність піти на компроміси з Варшавою. Проте наші сусіди використовують Україну лише для своїх власних цілей та інтересів. Ця ситуація призведе до переоцінки історичних відносин між Україною та Польщею, коли наш найближчий союзник перетворився на головного економічного супротивника. Проблема полягає не лише у великих сумах грошей чи пільгах, а в тому, що Офіс Президента не зміг запобігти конфлікту, і тепер жоден з варіантів розвитку подій не є сприятливим для України. Або влада сварить країни між собою, або залишає нашіх фермерів на проігнорованому полі.

Україна зіткнулася з серйозною економічною загрозою через блокаду українського кордону з боку Польщі та інших країн, що призводить до щомісячних втрат у розмірі 8-12 мільярдів гривень. Президент Зеленський не знайшов ефективного рішення для вирішення цієї проблеми, і відносини між Україною та Польщею погіршуються. Ця ситуація ставить під загрозу не лише економічну стабільність країни, але й стосунки з ключовими партнерами у регіоні.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За словами Підласи, бюджет балансується в основному за рахунок соціальних витрат, оскільки інші джерела не дозволяють цього досягти. “Освіта та медицина — це наступні категорії за витратами, і кожен з цих бюджетів вдвічі менший, ніж видатки на соціалку”, — зазначила вона, підкреслюючи, що оптимізувати ці витрати буде складно.

Вагомі скорочення видатків торкнулися Пенсійного фонду, де вони зменшилися на 34 млрд грн. “Основний тягар скорочень лягає на Пенсійний фонд. Це точка напруги, і невідомо, чи залишиться це в остаточному варіанті бюджету”, — додала депутатка. Вона запевнила, що скорочення програм Мінсоцу не вплине на людей, які отримують допомогу.

Голова бюджетного комітету також зазначила, що в бюджеті на 2025 рік зросли витрати на міністерства. Проте, на її думку, не відбулося збільшення зарплат державних службовців, а лише видатків. “Очікується зростання витрат на оплату праці на 12,3%, але це повʼязано з грейдовою системою, яка має на меті уніфікацію зарплат у державних органах”, — пояснила вона.

Вагомим питанням залишається збереження кваліфікованих кадрів у державній службі. “Ми не хотіли б їх втрачати, але прийнято рішення про уніфікацію оплати праці”, — підкреслила Підласа.

Згідно з інформацією Мінфіну, середня заробітна плата в органах влади в серпні становила близько 55 тисяч гривень, але це число значно вплинуло на відпустки та виплату “відпускних”.

«А ви підіть і спробуйте зменшити оплату праці в антикорупційних органах – це неможливо, я вам чесно і відверто це скажу. Плюс, на середнє значення сильно вплинули відпустки і виплата «відпускних», весною, наприклад, середня зарплата була нижчою», – додала Роксолана Підласа.