Микола Тищенко – депутат, якого ми обрали

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з інформацією, нововведення стане важливим етапом у процесі залучення добровольців, оскільки дозволить командирам бригад безпосередньо контролювати процес набірного контингенту та забезпечити ефективну роботу з потенційними військовослужбовцями. Цей підхід дозволить оперативно реагувати на потреби армії в нових кадрах.

Зазначимо, що 1 жовтня 2024 року була внесена зміна до постанови уряду України від 16 травня 2024 року № 560, яка дозволяє командирам військових частин набирати добровольців безпосередньо в свої підрозділи, без звернення до територіальних центрів комплектування. Це змінило структуру рекрутингу, надаючи більше автономії командуванню для прийому нових солдатів.

Раніше в Збройних Силах України вже функціонували рекрутингові центри у різних родах військ, таких як Сухопутні війська, Військово-Морські Сили, Десантно-штурмові війська, Сили спеціальних операцій та територіальна оборона. Вони продовжують свою роботу, вдосконалюючи стратегії рекрутингу та розширюючи свої можливості.

Зі свого боку, заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку Катерина Чорногоренко повідомила, що за два тижні через сервіс “Резерв+” було подано понад 5 тис. заявок від українців. Серед найпопулярніших вакансій — оператори БПЛА, а також робота в розвідці та штабі. Це підкреслює високий інтерес до служби серед громадян, особливо у таких важливих сферах, як оборона і розвідка.

Таким чином, нові ініціативи Генштабу ЗСУ та зміни в законодавстві зможуть забезпечити більш ефективну мобілізацію та набір необхідних кадрів до лав української армії, що є важливим аспектом для зміцнення обороноздатності країни.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Справу передано до суду. Події мали місце в період з березня 2022 року по лютий 2023 року.

За версією слідства, завідувач офтальмологічного відділення райлікарні продав 18 пацієнтам заборонений для використання в Україні препарат. Він наказав трьом підлеглим лікарям вводити цей препарат людям, за що медики отримали від пацієнтів від 8 до 34 тис. грн.

В результаті 15 людей втратили зір на одне око, 3 – на обидва ока. 7 пацієнтам довелося операційно видаляти очі.

Двом обвинуваченим обрано запобіжні заходи у вигляді застави, а двоє перебувають під особистим зобов’язанням.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За словами Терехова, внаслідок ворожих атак у Харкові вибито 4648 вікон у квартирах, з яких 4273 вже встановлено. Крім того, у 789 випадках постраждало скло на балконах, а в 1723 випадках — зі склопакетів у місцях загального користування. Комунальні служби вже відновили скління на 698 балконах і в 1548 місцях загального користування.

Окупанти також пошкодили 160 покрівель, з яких наразі відремонтовано 103. Для ліквідації наслідків кожного обстрілу залучали понад 450 комунальних працівників і до 50 одиниць спеціалізованої техніки.

“Ці дані збираються з початку війни, але цього разу ми вперше їх оприлюднюємо, аби і харків’яни, і наші партнери в Україні та за кордоном могли на власні очі побачити, з якими викликами щодня стикається місто, яких збитків зазнає і скільки зусиль вкладається в його відбудову”, – підкреслив мер.

За інформацією, у жовтні повітряні тривоги в Харкові тривали майже половину місяця — 339 годин і 51 хвилину. Окупанти здійснили 25 атак на місто, найчастіше використовуючи авіабомби ФАБ-250. Внаслідок обстрілів загинули дев’ять людей, а 130 отримали поранення.

Призначення Кирила Тимошенка на посаду радника міністра оборони Умерова викликало значну хвилю обговорень у громадськості. Звістки про повернення Тимошенка до корупційних схем в Офісі Президента викликали серйозні сумніви щодо його придатності для нової посади. Нагадаємо, що раніше НАЗК повідомляло про чотири підозри в корупційних діяннях в адресу Тимошенка, зокрема, про використання службового становища у власних інтересах та отримання подарунків.

Хоча офіційні представники Міністерства оборони наголошують на тому, що головним напрямком діяльності Тимошенка буде координація інформаційної політики та побудова єдиного інформаційного порядку денного в Силах оборони України, а також відповідальність за медіа та комунікації, проте багато хто висловлює сумніви щодо його можливості забезпечити об'єктивну та ефективну роботу у важливій сфері національної безпеки.

Звернемо увагу на те, що згідно з відомостями, отриманими від пресслужби Міністерства оборони, Тимошенко буде відповідати за побудову єдиного інформаційного простору в умовах воєнного стану. Це вимагатиме від нього значних зусиль та високого професіоналізму, адже ефективне керівництво інформаційною політикою в оборонній сфері є критично важливим для забезпечення безпеки та захисту інтересів України.

Ураховуючи попередні обвинувачення в корупційних схемах, над якими стоїть Кирило Тимошенко, ситуація вимагатиме від нього особливої уваги до дотримання прозорості та чесності в своїй діяльності. Від його дій у цій новій посаді буде залежати не лише інформаційний обмін в оборонній сфері, а й загальна довіра громадськості до державних інституцій.

Висновки зазначеної статті засвідчують важливість та напруженість у сфері назначень у владних структурах, зокрема в оборонному секторі. Повернення Кирила Тимошенка на посаду радника міністра оборони, попри попередні обвинувачення у корупційних схемах, викликало значну критику та сумніви у громадськості. Насамперед, це підкреслює необхідність прозорості, чесності та високого професіоналізму у керівництві державними інституціями, особливо в такій важливій галузі, як оборона.

Хоча офіційні представники Міністерства оборони вказують на головний напрямок діяльності Тимошенка у координації інформаційної політики та побудові єдиного інформаційного простору для Збройних Сил України, важливо підкреслити необхідність високого ступеня відповідальності та дотримання найвищих стандартів етики та законності.

Ця ситуація також нагадує про необхідність системних реформ та змін у процесах призначень у владних структурах, щоб забезпечити ефективне управління та дотримання принципів прозорості, а також збереження довіри громадськості до державних органів.

ВАКС вирішив випустити експосадовця Міноборони Олександра Лієва під особисте зобов'язання після того, як суд вирішив змінити запобіжний захід з утримання під вартою на звільнення. Адвокат Назар Кульчицький повідомив, що суддя направив ухвалу в СІЗО після вирішення. Проте, варто зауважити, що під час засідання прокурор, з якихось невідомих причин, не був присутній. Справу Лієва повернули в Національну поліцію, оскільки НАБУ і САП не змогли знайти достатніх доказів щодо розкрадання. Суддя Ярослав Шкодін, коментуючи рішення суду, наголосив на тому, що якщо САП не бачить складу злочину, то й суду немає підстав його бачити. Навіть після скасування рішення про варту в 50 мільйонів гривень, Лієва випустили під особисте зобов'язання, однак він не повернувся до в'язниці після закінчення терміну тримання під вартою. Адвокат пояснив, що тепер Лієв залишився без запобіжного заходу через закінчення терміну тримання ув'язнення, а ВАКС 17 квітня не розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу.

З вищезгаданої статті можна зробити кілька висновків:

• Неоднозначність у вирішенні справи: суддя вирішив звільнити Лієва під особисте зобов'язання після зміни запобіжного заходу, проте прокурор не був присутній на засіданні, що може викликати питання стосовно об'єктивності рішення.

• Недостатність доказів: Національне антикорупційне бюро і Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли знайти достатніх доказів для підтвердження обвинувачень щодо розкрадання майже півтора мільярда гривень.

• Прозорість та незалежність суду: суддя Ярослав Шкодін підкреслив, що суд не може бачити склад злочину, якщо навіть САП не може його визначити, що свідчить про спробу дотримуватись принципів прозорості та незалежності вирішення правосуддя.

• Відсутність ефективних запобіжних заходів: Лієв залишився без запобіжного заходу через закінчення терміну тримання під вартою, що може викликати занепокоєння стосовно ефективності впровадження судової системи.