Миколаївська міськрада знову виділяє мільйони на ремонт укриття з сумнівними цінами

Депутати визнають, що Бюджет-2024 є збалансованим та майже вільним від забаганок. Однак основним ризиком вони вбачають те, що майже половина видатків має забезпечити міжнародна допомога. Загальні витрати на Державний бюджет на 2024 рік становлять 3,35 трлн грн, із яких понад 1,8 трлн грн парламентарі сподіваються отримати від податків та зборів, а решта – від міжнародних партнерів та внутрішнього ринку.

Найбільша частина коштів буде спрямована на оборону і безпеку – 1,7 трлн грн. Для забезпечення бюджету передбачено дефіцит у розмірі 1,57 трлн грн, який доведеться залучати на внутрішньому та зовнішньому ринках. Це становить основний ризик, оскільки фінансова допомога наразі менша за потребу, що може призвести до зростання дефіциту бюджету до кінця року. Війна та її наслідки, зокрема, виплата сім'ям загиблих солдатів та інші витрати на матеріальне забезпечення солдатів, можуть збільшити цей дефіцит.

Економічна нестабільність, втеча капіталу та закриття бізнесу додаються до загального неврожайного фінансового становища. Без значних заходів з боку західних кредиторів Україна може потрапити в складну ситуацію. Надії на успішний викуп 50 млрд євро кредиту та стабільну вартість національної валюти визнаються обмеженими, що може призвести до подальшого ускладнення економічної ситуації в країні.

Бюджет-2024, прийнятий Верховною Радою, визнається як збалансований і майже вільний від надмірних витрат. Однак головним ризиком є значна залежність від міжнародної допомоги, яка має забезпечити понад 45% видатків. За найбільшими обсягами коштів передбачено виділення на оборону та безпеку — 1,7 трлн грн.

Дефіцит у бюджеті, який потрібно забезпечити шляхом залучення коштів як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку, визнається основним ризиком. Це обумовлено тим, що фінансова допомога наразі недостатня, особливо в умовах війни та зростання витрат, зокрема на потреби ветеранів та сім'ї загиблих солдат.

Економічна нестабільність, втрата капіталу та закриття підприємств є складниками загального негативного економічного контексту. Попри невелику надію на успішний викуп кредиту та стабільну вартість національної валюти, прогнозуються важкі часи для України.

Україна може стати важкою фінансовою ситуацією, якщо не буде отримано значну підтримку від західних кредиторів та інших міжнародних партнерів.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Минулого тижня російські війська увійшли в село Дальнє Донецької області і розсікли надвоє напівкотел поблизу міста Курахове. На південь від Дальнього кілька сотень солдатів ЗСУ продовжують обороняти 5-6 сіл на берегах річки Сухі Яли.

Тепер російські війська повністю зайняли Дальнє, а також підійшли до села Трудове. Таким чином коридор для відходу ЗСУ через села Успенівка і Костянтинопільське скоротився до 5,5 км.

ЗС РФ просуваються і на північ від Курахівського водосховища. Там вони взяли селище Іллінка і підійшли до села Берестки, а також зайняли підходи до автомобільної та залізничної переправ у бік Курахового. Мости там зруйновані, але ЗС РФ тепер можуть обстрілювати місто з півночі всього з 1-1,5 км. Якщо ж їм вдасться відновити міст і перейти дамбу, то вони можуть атакувати Курахове з півночі, вважає Рьопке.

Петиція до Президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери вразила швидкістю набору голосів – 25 тисяч лише за 3 дні. Ініціатори пропонують важливий механізм реінтеграції: надати пріоритетне право на прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи особам, які демобілізувалися із Збройних Сил України після розпочатої повномасштабної війни. Цікаво, що аналогічна петиція від народного депутата Дубінського, спрямована на мобілізацію депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів за 87 днів, причому лише завдяки підтримці відомих телеграм-каналів. Ця петиція знаходиться на розгляді Президента вже 4,5 місяці, нагадуючи про важливість обговорення даної теми в суспільстві. Порівняно з минулим періодом, коли мобілізація чиновників не викликала такого загального інтересу, зараз, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні, свідчачи про активну громадянську позицію населення.

У висновку слід зазначити, що петиція про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери зібрала значну кількість голосів українського суспільства за дуже короткий період – лише за три дні. Ідея пріоритетного прийому на роботу демобілізованих військових має широку підтримку серед громадян. Порівняно з попередніми ініціативами, які часто потребували тривалого часу для збору необхідної кількості голосів, ця петиція є вкрай актуальною та отримує швидку реакцію громадськості. Варто відзначити збільшення уваги до питань мобілізації в державному секторі та важливість розгляду цих петицій на рівні влади, що свідчить про зростання громадянської активності в Україні.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Вугледар став яскравим прикладом цієї проблеми. Після захоплення міста російські війська змогли просунутися на північ на 10 км всього за тиждень. Відзначається, що в регіоні переважає відкрита місцевість, де українські оборонні лінії фактично відсутні, що ускладнює формування сильного опору.

Експерт з фінської Black Bird Group Пасі Паройнен вказує на те, що російські війська давно пройшли стару лінію фронту та великі мінні поля, які раніше затримували наступи на Вугледар у 2023 році. Військові ЗСУ зазначають, що нещодавні успіхи РФ стали можливими через “глухий кут” на фронті, коли минулорічні неуспішні атаки поступово ослабили українську армію, в результаті чого їхні війська стали розтягнутими та не здатними утримувати всі свої позиції.

Крім того, Україна послабила свої оборонні позиції на Донбасі, перекинувши досвідчені підрозділи в Курську область Росії. Ця ситуація, за словами Паройнена, створює враження постійної гри в “бий крота”, де нові кризові точки виникають швидше, ніж з ними можна впоратися.

Фахівець французького Фонду стратегічних досліджень Венсан Турре наголошує на тому, що оборона України стає дедалі слабшою, а місцевість – все більш сприятливою для російських наступальних операцій. Він також вказує на покращення російських військових можливостей завдяки використанню керованих бомб.

Ситуація ускладнюється серйозною нестачею особового складу в українських військах, що призводить до значної чисельної переваги російських сил на полі бою.

Паройнен вважає, що нещодавнє швидке просування Росії підтверджує загальне уявлення про українські сили: резерви невеликі, багато якісних підрозділів застрягли в Курській області, а в Росії достатньо сил для використання слабких місць у українських лініях.