“Мир на умовах заморожування”: чи можете план радників Трампа зупинити війну в Україні?

У Києві правоохоронні органи припинили діяльність керівниці однієї з громадських організацій, яку підозрюють в організації корупційної схеми, пов’язаної з ухиленням від військового обліку. За даними слідства, жінка налагодила механізм, що дозволяв чоловікам призовного віку за грошову винагороду уникати виконання обов’язків, передбачених чинним законодавством у період воєнного стану.

Як встановили правоохоронці, фігурантка пропонувала «послуги» з оформлення статусу непридатності до військової служби. Ключовим елементом схеми було проходження військово-лікарської комісії з наперед визначеним результатом. Вартість такого «вирішення питання» становила близько 10 тисяч доларів США з однієї особи. Клієнтам обіцяли повний супровід — від консультацій до впливу на ухвалення медичних висновків.

За даними слідства, 41-річна мешканка Київської області запевняла військовозобов’язаних, що має зв’язки з однією зі столичних медичних установ і може організувати «потрібні» довідки та медичні висновки. Зокрема, вона пропонувала оформити стаціонарне обстеження та лікування, після чого чоловікам мали видати документи про непридатність до служби з подальшим виключенням з військового обліку.

Свої послуги підозрювана оцінила у 10 тисяч доларів. Частину суми — 4 тисячі доларів — вона отримала як аванс під час особистої зустрічі з одним із клієнтів.

Протиправну діяльність задокументували слідчі столичного главку поліції спільно з оперативниками Управління стратегічних розслідувань у Києві під процесуальним керівництвом Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.

Жінку затримали в порядку статті 208 КПК України під час передачі коштів.

Їй повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — пособництво в одержанні службовою особою неправомірної вигоди у значному розмірі за попередньою змовою групою осіб.

У разі доведення вини фігурантці загрожує до 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися відповідною діяльністю строком до трьох років, а також конфіскація майна.

Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин звертає увагу на потенційний стрибок курсу американської валюти до рівня 44–45 гривень у найближчі тижні. У своєму аналізі він наголошує, що поточна економічна ситуація містить низку ризиків, які можуть посилити тиск на українську валюту та змінити поведінку регулятора на валютному ринку.

На думку експерта, головною загрозою залишається невизначеність щодо міжнародної допомоги, включно з репараційним кредитом, на який наразі покладають великі надії. Якщо умови зовнішнього фінансування будуть переглянуті, затримані або скорочені, Україна може зіткнутися з істотним дефіцитом валютних надходжень. Це створює додаткове навантаження на державні фінанси та зменшує можливості для підтримання стабільного обмінного курсу.

Аналітик звертає увагу, що кінець листопада традиційно створює додатковий тиск на гривню. Бізнес активніше купує валюту під імпорт, а в період між податковими платежами на ринку зменшується пропозиція. У поєднанні з політичною невизначеністю та напруженими перемовинами щодо мирної угоди це підсилює коливання на валютному ринку.

Шевчишин вважає малоймовірним отримання Україною репараційної позики, що, на його думку, стане підставою для перегляду бюджетних видатків на наступні роки та зміни параметрів грошової політики.

На цьому тлі, за прогнозом аналітика, готівковий долар уже цього тижня може піднятися до 42,75–43 гривень. Євро, за його словами, зберігатиме тенденцію до плавного зростання: офіційний курс НБУ залишатиметься в районі 48,5 гривень, а готівковий — у межах 48,75–49 гривень.

Національний банк напередодні встановив новий історичний максимум: офіційний курс долара на 25 листопада становить 42,37 гривні. Інший фінансовий аналітик, Олексій Козирєв, відзначає, що ринок перебуває під впливом сезонних чинників — насамперед активності періоду розпродажів та постійної потреби країни імпортувати енергоносії.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Кнапп перетворив New Yorker, засновану в Нижній Саксонії, на глобальну модну імперію. Сьогодні у компанії понад 1200 філій у 47 країнах і близько 23 000 співробітників. Філії мережі можна знайти практично в кожному великому місті Німеччини.

Кнапп, який рідко з’являвся на публіці, помер на острові Зюльт, куди прибув минулого тижня після тривалого лікування у Швейцарії. За даними газети Braunschweiger Zeitung, він тяжко захворів близько року тому.

Мер Брауншвейга Торстен Корнблум висловив співчуття у зв’язку з кончиною підприємця і наголосив на його внеску в розвиток міста, особливо в галузі спорту та культури.