Митника зі Львова впіймали на хабарі в 1600 доларів за розмитнення авто

У парламенті відбулася напружена дискусія, коли командувач Об’єднаних сил ЗСУ, генерал-лейтенант Юрій Содоль, виступив з тривожною заявою щодо гострої проблеми недостатньої кількості військовослужбовців у складі армії. Він висловив серйозну турботу щодо цієї проблеми, яка стає критичною для безпеки України.

У своєму виступі генерал Содоль підкреслив, що особливою загрозою стає недолік особового складу у військових підрозділах, зокрема в оперативно-стратегічному угрупованні "Хортиця", яке він очолює. Він наголосив, що звичайні відділення, які повинні мати 8-10 бійців, зараз часто складаються лише з 2-4 осіб, що суттєво обмежує їхні можливості на фронті.

Командувач ЗСУ пояснив, що ця ситуація вже призвела до серйозного зниження ефективності оборони, особливо з урахуванням нових загроз, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони. Він зауважив, що на плечі військовослужбовців механізованих та піхотних підрозділів лежить основне навантаження.

Генерал Содоль закликав народних депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію, щоб забезпечити необхідну кількість бійців для армії та забезпечити ефективну оборону країни. Він висловив обурення тим, що відповідні бригади змушені обороняти значно меншу територію, ніж передбачено нормативами, що ставить під загрозу безпеку України.

Україна стикається з серйозною проблемою недостатньої кількості військовослужбовців у Збройних Силах. Виступ командувача Об’єднаних сил ЗСУ Юрія Содоля у парламенті підкреслив турботу щодо цієї проблеми та її критичного впливу на безпеку країни. Недолік особового складу в оперативно-стратегічному угрупованні "Хортиця" серйозно обмежує можливості оборони, що стає особливо небезпечним у зв'язку з появою нових загроз, таких як дрони-камікадзе. Заклик командувача до прийняття законопроєкту про мобілізацію є важливим кроком у забезпеченні необхідної кількості військовослужбовців для ефективної оборони країни.

Рівень зацікавленості українців власною історією сягнув найвищої позначки за останні три роки, демонструючи стійку тенденцію до зростання. Такі результати показало соціологічне опитування, проведене на замовлення Українського інституту національної пам’яті. Майже половина респондентів — 49% — оцінили свій інтерес до історії на максимальні 10 балів, що стало рекордним показником у 2025 році та суттєвим приростом порівняно з попередніми двома роками.

Фахівці УІНП зазначають, що зростання інтересу пов’язане насамперед із суспільними та безпековими викликами, які переживає країна. На тлі широкомасштабної агресії проти України дедалі більше громадян прагнуть глибше розуміти події минулого, їхні причини та наслідки, а також історичний шлях держави, який формує сучасну національну ідентичність. Дослідники додають, що така динаміка свідчить про посилення громадянської свідомості та інтересу до джерел власної культурної й політичної спадщини.

Найпопулярнішими напрямами історичних інтересів українців залишаються історія козацтва та Гетьманщини (43,7%), історія Русі (35,9%) та період незалежної України (26,9%).

Основними джерелами отримання історичної інформації є відеоплатформи та телепродукція: YouTube (47,9%), документальні фільми (38,1%) та телевізійні програми (26,9%). Це свідчить про суттєву роль сучасних медіа у формуванні історичної обізнаності.

В окремому блоці дослідження проаналізовано участь українців у вшануванні Героїв Небесної Сотні. За даними опитування, 59,6% громадян долучаються до щорічних комеморативних практик. Найвищий рівень участі зафіксовано у західних областях (73,1%). Водночас у Києві цей показник найнижчий — 49,5%. Також зазначається, що молодь менш активно бере участь у таких вшануваннях.

Важливим аспектом дослідження стала і оцінка українцями війни СРСР в Афганістані. Майже три чверті респондентів — 73,4% — вважають її імперською війною, яку радянський режим вів проти афганського народу. Лише 6,7% поділяють старе радянське трактування про «інтернаціональний обов’язок».

Опитування провело товариство «Оперативна соціологія». Загалом було опитано 2003 респондентів по всій Україні, окрім тимчасово окупованих територій, а також додаткові 250 респондентів у Києві, Дніпрі, Одесі, Харкові, Полтаві та Ужгороді.

Раніше повідомлялося, що 58% українців вважають Європу надійним партнером, який прагне завершення війни на справедливих умовах.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

За кілька років до депутатства Каптєлов носив прізвище Мігрін. Навчався в Москві, а 2012 року під цим прізвищем опублікував статтю «Блогосфера як інструмент політичної активності молоді» у збірнику матеріалів для конференції російських політологів.

Також, перебуваючи на посаді директора «Фонду Інкерман» – благодійної організації, створеної власниками кримського винного заводу – організовував у Севастополі семінари «Школа активного громадянина» для молоді.

Мігрін став Каптєловим у 2015 році – після укладення шлюбу взяв прізвище дружини. Обрався до ВР від «Слуги народу» на 36 окрузі з центром у Павлограді.

За 5 років депутатства Каптєлов узяв слово тільки 10 разів, але переважно, щоб передати його іншим.

В ефірах регіональних медіа «слуга народу» застерігав проти зближення з Європейським Союзом, нібито там не перевіряють джерела доходів.

Дохід дружини в Росії.

За даними «Схем», в Україні дружина нардепа Євгена Каптєлова мала свій бізнес – це прокат іграшок.

Уже через рік після початку великої війни у відео вона хвалиться завершенням одного з навчальних курсів у Росії.

Так, Каптєлова покинула Україну за місяць до повномасштабного вторгнення і вирушила до Москви.

22 січня 2022 року вона вилетіла із Запоріжжя до Стамбула, а звідти ввечері того ж дня – до Москви. Там вона і зустріла початок повномасштабного вторгнення РФ.

На одному з російських сайтів повідомляється, що Каптєлова в Росії надає послуги як сімейний нутриціолог і психосоматолог.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Ситуація почалася з того, що Жадан опублікував твіт із заголовком статті про свою службу: «Зниклий Сергій Жадан повернувся додому після трудового рабства». На цю публікацію відреагувала Христина Соловій, прокоментувавши: «Пахне новими віршами».

Несподівано Жадан відповів їй доволі поетично: «Світ давно не змінюється, ніжна моя». Це стало першою публічною взаємодією між ними після завершення стосунків, що привернуло увагу багатьох користувачів соцмережі.

Раніше, у 2023 році, шанувальники почали обговорювати роман Христини Соловій та Сергія Жадана після того, як письменник подав на розлучення зі своєю дружиною Іриною Куніциною. Їхній шлюб тривав 15 років, і в ньому народилася донька. Розрив з дружиною викликав багато чуток, і вже в травні 2023 року заговорили про нові стосунки Жадана з Соловій. Проте в серпні того ж року співачка повідомила про завершення свого роману з письменником та початок нових стосунків із 42-річним чоловіком.