МЗС України висловило обурення щодо позиції ЮНЕСКО стосовно удару по Києво-Печерській лаврі

14 грудня в українській традиції має особливе, багатогранне значення. У народних віруваннях ця дата здавна вважалася непростою й навіть потенційно небезпечною, однак водночас вона поєднує в собі глибокий символізм і важливі події національного масштабу. Для сучасної України цей день насамперед пов’язаний із вшануванням героїв-ліквідаторів аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

На державному рівні 14 грудня відзначають День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. У цей день згадують понад пів мільйона людей, які були залучені до подолання наслідків катастрофи 1986 року. Вони працювали в умовах смертельної небезпеки, часто без належного захисту, ризикуючи здоров’ям і життям, аби зупинити подальше поширення радіації та запобігти ще масштабнішим трагедіям.

У церковному календарі на 14 грудня за новим стилем припадає згадування великомучеників Аполлонія та Филимона, а за старим — пророка Наума, якого в народі пов’язували з мудрістю та навчанням. Сьогоднішня дата також є святковою для єврейської громади, адже настає Ханука — свято світла, відновлення і дива, описаного в Торі. Цей день для багатьох родин стає нагодою для спільної молитви, теплих зустрічей і продовження багатовікових традицій.

14 грудня відзначають і низку міжнародних подій. У світі сьогодні говорять про День “Роби добро”, присвячений випадковим, але щирим виявам турботи; День смажених каштанів, що асоціюється з зимовою гастрономією; День мавп, який має радше жартівливий характер; День запалених свічок і День хорового співу. У різні роки цього дня народилися такі відомі постаті, як Нострадамус, астроном Тихо Браге, британський король Георг VI, співачка Ганна Йопек та акторка Ванесса Хадженс, що робить дату цікавою і з культурно-історичного погляду.

У народній традиції 14 грудня було пов’язане з численними пересторогами. Наші предки вважали, що цього дня нечиста сила може бути особливо активною, тому намагалися зайвий раз не виходити з дому. В оселі мали підтримувати чистоту, міняти постіль, провітрювати кімнати — вважалося, що зло не проникає туди, де лад і порядок. Народні прикмети допомагали передбачити і зимову погоду: великі зграйки синиць обіцяли сильні морози, лід на річках — тривалу холодну зиму, а сніг, що випав цього дня, зазвичай лежав до весни.

До заборон 14 грудня традиційно відносили заздрість, злість та будь-які прояви нещирості — вірили, що сказана сьогодні брехня неодмінно відкриється у майбутньому. Людей застерігали бути обережними з незнайомцями, особливо з тими, хто надто наполегливо розпитує або пропонує сумнівну “допомогу”. Усе це вважалося способом уникнути неприємностей, які асоціювали з містичною сутністю дня.

Попри те, що за народними віруваннями 14 грудня мало складну репутацію, сучасне наповнення цієї дати нагадує радше про світло, вдячність і добрі вчинки. Це день пам’яті, навчання, взаємної підтримки й турботи — як у сім’ї, так і в суспільстві.

Звідкись виникло рішення Швеції не передавати Україні винищувачі Gripen та віддати перевагу поставкам F-16. Це зміна, яка заслуговує на увагу та аналіз, оскільки вона може мати вплив на оборонну стратегію України та її здатність забезпечити безпеку та оборону країни. Швеція, як відомо, має високотехнологічну військову промисловість та досвід у виробництві бойової авіації. Тому вибір не поставляти Україні Gripen може бути визначним для обох країн. Важливо ретельно проаналізувати причини цього рішення та його можливі наслідки для оборонної стратегії України.

Про це заявив міністр оборони Швеції Пітер Хультквіст, коментуючи останні рішення уряду щодо підтримки України в умовах триваючого конфлікту з Росією.

«Інші країни коаліції закликали нас почекати з системою Gripen. Це пов’язано з тим, що зараз основна увага приділяється впровадженню системи F-16″, – наводить слова Пола Юнсона Reuters.

Переговори з Україною про можливість передати Gripen почалися минулого року. Українці навіть починали навчання на них.

7 грудня вирізняється насиченим поєднанням церковних, міжнародних і народних подій. Ця дата поєднує у собі глибокий духовний зміст, професійні відзнаки та багатовікові звичаї, що формували світогляд українців упродовж століть. У різні історичні епохи саме цей день вважався особливим рубежем перед зимовими святами та періодом духовного зосередження.

За новим церковним календарем християни цього дня вшановують пам’ять святого Амвросія Медіоланського — видатного богослова, проповідника та одного з найвпливовіших отців Західної Церкви. Його життя було прикладом служіння людям через слово, знання та моральний авторитет. У християнській традиції Амвросія вважають покровителем учителів, викладачів, наставників, тренерів і всіх, хто пов’язаний з переданням знань. У молитвах до нього просять мудрості, терпіння, справедливості та сили для щоденної праці з людьми.

У світі 7 грудня відзначають Міжнародний день цивільної авіації — професійне свято пілотів, бортпровідників, інженерів, диспетчерів та інших фахівців, без яких не відбувається жоден політ. До переліку інших міжнародних подій сьогодні належать День цукрової вати, День «Напиши листа» та День бароко.

В Україні офіційно святкують День місцевого самоврядування. Привітання отримують працівники сільських, селищних, міських та обласних рад — люди, які щоденно займаються розвитком громад і вирішенням локальних проблем. Цього дня відзначають і культурне свято — День української хустки. Колись цей елемент одягу був символом статусу заміжньої жінки, а нині став атрибутом національної ідентичності. У багатьох містах дівчата та жінки одягають традиційні хустки, фотографуються й бережуть давню майстерність їх зав’язування.

Народний календар 7 грудня зберіг чимало зимових прикмет. Вважалося, що сильний снігопад обіцяє мокрий грудень, мороз — холодне Різдво, а ясне небо свідчить про сувору зиму. Дощ цього дня пророкував часті відлиги протягом місяця. Традиції включали початок приготувань до зимових свят, перевірку запасів і квашення капусти. За старим стилем це був Катеринин день — жіноче свято, коли дівчата збиралися на посиденьки, пліткували та ворожили на судженого.

Важких заборон цього дня немає, але вважалося небажаним сумувати, нарікати на життя або бажати зла іншим — адже негативні думки можуть «притягнути» 40 днів неприємностей. Незаміжнім дівчатам не радили мити голову, щоб уникнути проблем в особистому житті.