На Банковій вирішують долю Сирського: кого бачать замість нього

Законодавчі зміни, внесені в Україні, виявляються ключовим кроком у розвитку суспільства. Постанова Кабінету Міністрів №583, ухвалена 21 травня 2024 року, визначає важливі принципи контролю за рекламою азартних ігор та букмекерських контор. Це рішення свідчить про серйозне ставлення до проблеми гральної залежності та захисту громадян, особливо молоді, від небезпеки надмірного споживання азартних розваг.

Заборона будь-якої реклами зазначених видів ігор передбачає уникнення стимулювання азартних імпульсів серед громадян, а також сприяє формуванню здорового способу життя. Враховуючи потенційні негативні наслідки гральної залежності для індивідуумів та суспільства в цілому, такий крок є виразом відповідальної політики в сфері розваг та грального бізнесу.

Нові норми дозволять українському суспільству активніше займатися питаннями профілактики гральної залежності та забезпеченням психологічного благополуччя громадян. Крім того, це сприятиме підвищенню рівня свідомості населення щодо небезпеки азартних ігор та спонукатиме до усвідомленого вибору щодо споживання гральних послуг.

Ухвалення постанови є проявом високого рівня соціальної відповідальності влади перед громадянами. Це також підкреслює важливість постійного вдосконалення законодавства для захисту національних інтересів та забезпечення благополуччя суспільства в цілому.

Ці обмеження діятимуть до набуття чинності нового закону про боротьбу з ігровою залежністю.

“Внести зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 2024 року №566 “Деякі питання протидії негативним наслідкам функціонування азартних ігор у мережі інтернет”, доповнивши підпункт 1 після слів “порядок обмеження” словами “всіх форм”, а після слів “шляхом обмеження” – словами “а саме заборони””, – йдеться в постанові.

Постановою від 17 травня, до якої внесено зміни, Кабмін встановив порядок обмеження реклами азартних ігор, а також інших позначень, під якими проводяться азартні ігри, зокрема з використанням електронних комунікацій, символіки ЗСУ та розповсюдження відповідного контекстного матеріалу.

Законопроєкт про боротьбу з ігровою залежністю нині перебуває на розгляді у Верховній Раді України.

Верховна Рада у першому читанні схвалила законопроєкт про ліквідацію Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей та посилення контролю за гральним бізнесом.

Закон обмежує рекламу азартних ігор, зокрема не дозволяє спекуляцію на темі війни та волонтерства, а також він забороняє спонсорство.

Соціальні мережі часто стають майданчиком, де члени відомих родин діляться подробицями свого життя. Нещодавно увагу громадськості привернув допис Ольги Гринкевич, доньки відомого львівського підприємця.

За даними СБУ, Черненко, колишній співробітник Бюро економічної безпеки, був затриманий під час отримання частини хабара від фінансової компанії за вплив на детективів БЕБ, які розслідують кримінальне провадження щодо цієї фірми.

Пізніше в Агентстві оборонних закупівель підтвердили факт затримання Черненка, але стверджують, що він у них уже не працює.

Водночас, як пише видання «Закон і Бізнес» із посиланням на джерело в Офісі генпрокурора, до справи може бути причетна низка високопоставлених співробітників Агентства. Так, за даними видання, переговори з представниками компанії, яка передавала хабар Черненку, вів директор департаменту безпеки агентства Олександр Багатиков, який обіцяв сприяти вирішенню питання з БЕБ за $700 тисяч.

Водночас, за даними «Закону і бізнес», Багатиков пов’язаний із нещодавно призначеним заступником голови Агентства оборонних закупівель Артемом Ситником (колишнім головою НАБУ).

В умовах повномасштабної війни, коли тисячі українських спортсменів опинилися поза можливістю тренуватися, а спортивна інфраструктура в прифронтових зонах або зруйнована, або недоступна, питання ефективного використання бюджетних коштів стає ще більш гострим. Натомість, на жаль, частина цих коштів продовжує освоюватися за схемами, які далекі від реального розвитку спорту та підтримки спортсменів.

Харківська область в 2023 році стала яскравим прикладом того, як війна може використовуватися як прикриття для корупційних практик. За офіційними даними, на організацію навчально-тренувальних зборів у регіоні було виділено близько 50 мільйонів гривень. Однак, за інформацією, що з’явилася в ЗМІ, ці гроші використовуються не лише для реальних спортивних заходів, а й стають частиною схем, де вивезення коштів на фіктивні тренування або заходи йде паралельно з підготовкою інших незаконних операцій, у тому числі й вивезенням чоловіків призовного віку за кордон.

Центральною фігурою цієї історії є народна депутатка від «Слуги народу» Марія Мезенцева. Саме з її політичним впливом пов’язують непропорційне фінансування регбі та повну відсутність публічної звітності щодо використання коштів. Фактичним оператором схем у спортивній сфері виступає її помічник Роман Бихов, який одночасно очолює Федерацію регбі Харківської області. Адміністративне прикриття забезпечує начальник Управління у справах молоді та спорту Харківської обласної військової адміністрації Костянтин Ананченко — чиновник із сумнівним бекграундом і репутацією, який контролює погодження та розподіл коштів.

Сімейний контекст лише підсилює картину. Чоловік Марії Мезенцевої, Юрій Федоренко, є депутатом Київської міської ради від тієї ж політичної сили та членом земельної комісії. Його ім’я неодноразово фігурувало у розслідуваннях щодо земельних схем у столиці. Федоренка називають неформальним «мостом» між представниками «Слуги народу» та київською владою, через який проходять голосування за виділення землі в обмін на хабарі. Отримані кошти, за інформацією з відкритих розслідувань, використовуються для політичного піару та формування образу «фронтового командира», що різко контрастує з реальними джерелами доходів родини.

Ключове питання у харківській історії — непрозорість фінансування. За рік на навчально-тренувальні збори в олімпійських і неолімпійських видах спорту було виділено понад 44 мільйони гривень. Ці кошти мали піти на підготовку боксерів, легкоатлетів, плавців, баскетболістів та представників десятків інших дисциплін. Натомість чверть бюджету фактично «поглинуло» регбі. При цьому Управління у справах молоді та спорту Харківської ОВА систематично відмовляє у наданні детальної інформації щодо використання коштів, що є прямим порушенням законодавства про доступ до публічної інформації.

Механізм привласнення коштів виглядає типовим для воєнного часу. Федерації подають листи про проведення навчально-тренувальних зборів, додаючи списки учасників і місця проведення. Часто ці списки містять людей, які не є спортсменами або взагалі не існують, а самі збори або не проводяться, або відбуваються формально. Управління видає наказ, кошти перераховуються, включно з добовими, але жодних підтверджуючих документів — договорів оренди, проживання, актів виконаних робіт — не існує. Значна частина грошей осідає на особистих картках керівників федерацій.

Окремий елемент схеми — використання «спортивних заходів» для виїзду за кордон. Під виглядом міжнародних турнірів і зборів організовувалися поїздки, які фактично використовувалися для вивезення чоловіків призовного віку. Частина з них назад в Україну не поверталася. При цьому бюджетні кошти, виділені на підготовку спортсменів, зникали без будь-якої звітності.

Контраст між офіційними доходами та стилем життя окремих фігурантів схеми кидається в очі. Елітні автомобілі, дорогі годинники та демонстративна розкіш не корелюють із задекларованими прибутками. Публічно це подається як «благодійність» або «меценатство», але фактично йдеться про використання державних і спонсорських коштів у власних інтересах.

Харківська історія — це не просто питання спортивного бюджету. Це приклад того, як під прикриттям війни формується система, де політичний вплив, родинні зв’язки та відсутність контролю дозволяють перетворювати державні програми на джерело особистого збагачення. І поки чиновники та політики демонструють патріотичну риторику, реальні наслідки цих схем оплачують платники податків і ті, хто воює на фронті.

Стиль (інформаційний, художній, для сайту, для соцмереж, SEO-текст, офіційний тощо?)

Мета (продаж, презентація, блог, навчальний матеріал?)

У центрі уваги — компанії «БаДМ» та «Оптіма-Фарм», які, за даними ринкових аналітиків, контролюють понад 85 відсотків оптового сегмента. Критики стверджують, що така концентрація створює ризики картельних домовленостей, коли ціни на життєво необхідні препарати можуть зростати синхронно без очевидних економічних підстав. У результаті аптеки та пацієнти стають залежними від обмеженої кількості постачальників.

Окрему увагу привертає ситуація навколо ТОВ «Вента ЛТД», яке у 2024 році отримало понад 8 мільярдів гривень доходу від участі у державних закупівлях. Попри формальну зміну власників після 2022 року, у публічному просторі лунають твердження про можливий вплив російського холдингу «Катрен» через пов’язаних осіб та мережу компаній, серед яких називають «І.К.Вел», «Форта» та «Менго».

Додаткові питання виникли після того, як арештовану частку російських акціонерів у структурі «Венти» у 2025 році передали в управління компанії «І.К.Вел». За інформацією, що поширюється у медіа, ця структура може бути пов’язана з фактичним власником компанії Олександром Волошиним. Критики вважають, що така модель управління не усунула ризиків подальшого контролю над активом.

Окремим блоком звинувачень є можливий конфлікт інтересів. Йдеться про те, що дружина міністра, Ірина Леонідівна, керує стоматологічною клінікою Darident, ліцензування якої здійснює Міністерство охорони здоров’я. Опоненти вважають, що це створює потенційний конфлікт інтересів і потребує додаткової перевірки з боку уповноважених органів.

Станом на момент публікації матеріалу офіційних підозр або рішень суду щодо наведених фактів немає. Представники Міністерства охорони здоров’я раніше заявляли про курс на реформування галузі та підвищення прозорості закупівель. Водночас експерти наголошують, що подальший розвиток подій залежатиме від реакції антикорупційних органів та результатів можливих перевірок.