На Черкащині жінка вбила чоловіка шампуром під час сварки на відпочинку

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За словами Бабака, державне замовлення зберігається, оскільки є певні спеціальності, де держава виступає монополістом як роботодавець. Це, зокрема, стосується вчителів, частини медиків і працівників атомної енергетики, які працюють на державу. Вони повинні готуватися за бюджетні кошти, адже держава потребує саме таких фахівців.

Паралельно з держзамовленням почав діяти пілотний проєкт із грантами, які покривають частину витрат на навчання за контрактом. Вступники можуть отримати гранти на суму від 15 до 25 тисяч гривень залежно від спеціальності. Це має мотивувати абітурієнтів обирати більш важливі для економіки країни напрямки, зокрема природничі та технічні спеціальності.

Бабак зазначає, що через ризик втрати важливих спеціалістів для держави, зокрема в таких сферах, як атомна енергетика та високоточні технології, повна заміна системи державного замовлення грантами наразі не є доцільною. Водночас гранти можуть стати стимулом для майбутніх фахівців, щоб обирати спеціальності, яких бракує на ринку праці.

Законопроєкт №10399, який запроваджує перехідний період, ухвалили у першому читанні. Під час цього перехідного етапу залишатиметься система держзамовлення, водночас паралельно вводитимуться гранти. Важливою частиною експерименту є аналіз того, як зміни впливають на вибір спеціальностей серед абітурієнтів. Якщо гранти будуть ефективними, то на майбутнє уряд розгляне можливість подальшого розвитку цієї системи.

На даний момент триває обробка даних щодо результатів пілотного проєкту. Важливим аспектом є мотивація студентів вибирати спеціальності, які мають високий попит в економіці та забезпечують стабільну кар’єру. Проте повне ухвалення змін до законодавства, яке передбачає впровадження грантової системи, може затягнутися до початку вступної кампанії 2025 року.

Таким чином, хоча система державного замовлення в освіті збережеться, гранти на навчання можуть стати важливим інструментом для реформування освітнього процесу в Україні, стимулюючи правильний вибір майбутніх фахівців.

Реставрація Бережанської ратуші, одного з історичних символів Тернопільщини, знову стала предметом критики через непрозорість витрат та питання щодо обґрунтованості кошторисів. Після того, як Державний історико-архітектурний заповідник у Бережанах уклав договір на коригування проєкту реставрації вартістю 12,35 мільйона гривень із компанією «Акант», виникли сумніви щодо необхідності таких витрат і порядку їхнього проведення. Закупівлю здійснили без конкуренції: участь у торгах узяв лише один підрядник, що автоматично ставить під питання справедливість ціни та відповідність ринковим умовам.

До цього роботи на об’єкті виконувала майстерня «Україна-Реставрація», яка вже отримала понад 22 мільйони гривень за виконані роботи. Проте після перевірки Держаудитслужби договір із попереднім виконавцем було розірвано. Причини розірвання стосувалися виявлених порушень, які поставили під сумнів якість виконання робіт та дотримання процедур. У результаті з’явилося питання: чи були ці роботи дійсно необхідні, чи частина коштів могла бути використана неефективно, а інколи й з порушенням законодавства.

Аналіз оновленої кошторисної документації показує суттєві відхилення від ринкових цін. Зокрема, круглі лісоматеріали хвойних порід у кошторисі закладені по 18 тисяч гривень за кубічний метр. Для порівняння, середні ринкові ціни та закупівлі інших бюджетних замовників фіксують вартість сосни на рівні близько 4,5 тисячі гривень за куб. При цьому в проєктній документації відсутні пояснення щодо будь-якої спеціальної обробки деревини, яка могла б обґрунтувати таку різницю.

Схожа ситуація спостерігається і з інертними матеріалами. Щебінь разом із доставкою коштує бюджету понад 2,3 тисячі гривень за кубічний метр, що приблизно вдвічі дорожче, ніж аналогічні закупівлі комунальних підприємств у регіоні для облаштування інфраструктурних та меморіальних об’єктів.

Питання викликають і тендерні вимоги, які, за оцінками експертів, суттєво звузили коло потенційних учасників. Замовник передбачив обов’язкову наявність досвіду робіт із класом наслідків СС3. Компанія «Акант» підтвердила цей досвід через субпідрядні договори саме з попереднім виконавцем реставрації, що вказує на можливу пов’язаність між структурами.

Крім того, у документації не було дотримано вимог щодо оприлюднення розрахунків у машинозчитувальному форматі — детальні кошториси опубліковані у PDF-файлах, що ускладнює громадський контроль. На тлі завищених цін на матеріали середня заробітна плата робітників у кошторисі виглядає заниженою, що може свідчити про формування додаткової непрозорої маржі.

Ситуація з реставрацією Бережанської ратуші вкотре піднімає питання про ефективність контролю за витрачанням коштів на об’єктах культурної спадщини та реальну конкуренцію у сфері реставраційних робіт.

Міністр енергетики України Герман Галушенко розговорився із виданням Bloomberg, розкриваючи можливість підвищення тарифів на електроенергію. За його словами, реальних збитків від останніх російських атак наразі офіційно не оцінено. Проте, на думку Галушенка, ці втрати вже нараховуються мільярдами гривень і можуть продовжувати зростати, навіть до масштабів мільярдів доларів. Він зазначив, що Україна активно шукає можливості для заміни пошкодженого енергетичного обладнання по всьому світу, включаючи сусідні країни, але цей пошук може бути надто складним, особливо без належної протиповітряної оборони.

Галушенко підкреслив, що мета Росії полягає в зруйнуванні економіки України, що може стати ще більш проблематичним, особливо під час піків споживання цього літа. Він зазначив, що уряд буде закликати громадян до максимальної економії електроенергії, але обіцяє, що ситуація не стане настільки критичною, як у минулі роки, коли відбувалися масові відключення електроенергії.

Щодо можливості підвищення тарифів на електроенергію для населення, Галушенко повідомив, що уряд розглядає різні фінансові механізми для забезпечення ремонту енергетичних активів країни. Він зазначив, що після зимових атак у 2023 році ціни на електроенергію для промислових підприємств підвищилися, а зараз ситуація стала ще складнішою через втрати в гідроенергетиці та потребу у планових ремонтах атомних енергоблоків.

Уряд України також планує розширення атомної енергетики, зокрема, будівництво двох нових атомних блоків на Хмельницькій атомній електростанції. За словами чиновників, один з блоків майже готовий до введення в експлуатацію. У липні минулого року болгарські законодавці схвалили план відмови від будівництва атомної електростанції у місті Белене та почали переговори щодо продажу обладнання Україні. Галушенко оцінює, що після завершення будівництва нового атомного блоку Україна зможе додатково отримувати до одного гігавата електроенергії.

У висновках до цієї статті можна зазначити наступне:

• Міністр енергетики України Герман Галушенко в інтерв'ю Bloomberg висловив можливість підвищення тарифів на електроенергію через російські атаки та втрати в енергосистемі.

• Збитки від цих атак ще не офіційно оцінені, але вони можуть сягати мільярдів гривень і навіть доларів.

• Уряд шукає шляхи фінансування для ремонту енергетичних об'єктів, включаючи можливість підвищення тарифів на електроенергію.

• Планується розширення атомної енергетики в Україні шляхом будівництва нових атомних блоків.

• Вводження нових атомних блоків може допомогти забезпечити додаткові обсяги електроенергії для країни.

В цілому, стаття підкреслює складність ситуації в енергетичному секторі України через воєнні дії та необхідність шукати шляхи вирішення проблем для забезпечення стабільного енергопостачання.