На Чернівецькій митниці проходять обшуки: посадовців підозрюють у контрабанді сигарет до Румунії

Резервний член Кам’янець-Подільська ВЛК оприлюднив щорічну декларацію про доходи та майновий стан за 2024 рік, відобразивши у ній основні джерела прибутків, наявне нерухоме й рухоме майно, а також фінансові активи. Документ став предметом громадського обговорення, адже діяльність військово-лікарських комісій перебуває під пильною увагою суспільства в умовах воєнного стану.

У декларації зазначено доходи, отримані за основним місцем роботи, а також інші можливі надходження, зокрема соціальні виплати чи додаткові винагороди. Окремо вказано інформацію про об’єкти нерухомості — житлові приміщення, земельні ділянки або частки у спільній власності, якщо такі є. Крім того, задекларовано транспортні засоби та грошові активи, включно з коштами на банківських рахунках.

Юрій Варчак задекларував 350 тисяч гривень готівкою та 25 тисяч доларів. Його дружина мала 300 тисяч гривень і 20 тисяч доларів готівкою. Крім цього, активи у золотих злитках у самого Варчака оцінюються у 287 тисяч гривень, у дружини — ще на 130 тисяч. Виглядає, що родина вирішила частину капіталу зберігати у матеріальному вигляді для стабільності.

Для повноти картини у 2024 році посадовець продав Hyundai Accent за 20 тисяч гривень, що виглядає символічною сумою, але додає декларації певного колориту.

Директора Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Семена Кривоноса закликають провести службове розслідування за повідомленнями про можливий витік інформації агентства його працівниками. Цей заклик надійшов від голови правління Центру протидії корупції, Віталія Шабуніна, що підкреслює загальний рівень занепокоєння стосовно ефективності та надійності роботи НАБУ. Під таким приступом до справи відображається прагнення громадських діячів забезпечити прозорість та відкритість у роботі антикорупційних структур. Крім того, це свідчить про важливість збереження конфіденційності та дотримання внутрішніх процедур з метою запобігання можливим витокам інформації, які можуть загрожувати ефективності боротьби з корупцією в Україні.

«Триває другий місяць від повідомлення детектива НАБУ про злив матеріалів слідства. Проте Кривонос досі не розпочав службового розслідування щодо оприлюднених журналістами фактів (і не лише щодо них)», — написав Шабунін.

Журналісти-розслідувачі Bihus.Info повідомили, що конфіденційну інформацію щодо роботи НАБУ — внутрішні документи бюро, ухвали, скриншоти листувань тощо — «зливали» фігуранти розслідувань самого НАБУ.

Докази цьому знайшли у вилучених слідством телефонах бізнесмена Юрія Голика, який називав себе «ідеологом “великого будівництва”». За даними Bihus.Info, інформація до Голика надходила через його соратника Георгія Біркадзе, колишнього голову Броварської РДА, якого зараз називають радником Офісу президента. Причетним також називають детектива НАБУ Валерія Полюгу.

Журналісти також стверджують, що знахідки та інформація зі «зливів» вказують на ймовірну причетність до витоків керівництва НАБУ, зокрема першого заступника директора НАБУ Гізо Углави.

Наприкінці травня стало відомо, що Управління внутрішнього контролю НАБУ розслідує можливий витік інформації за статтями 364 та 387 Кримінального кодексу України та навіть провело обшуки вдома у детектива НАБУ, але не в приміщеннях агентства. Провадження розпочали після службової записки викривача-співробітника НАБУ. На час розслідування директор НАБУ усунув Углаву від обов’язків, за його ж заявою про можливий конфлікт інтересів.

Американське видання NBC News повідомило, що питання боротьби з корупцією викликало напруженість у відносинах між Києвом та Вашингтоном, а останні події у НАБУ стали прикладом постійної необхідності реформ.

Шабунін заявив, що після розслідування Bihus.Info у Telegram-каналах почалася «активна кампанія з порятунку Углави». «Йде другий місяць кризи довіри до керівництва НАБУ. Стає все більше схоже, що проблема не так в Углаві, як у Кривоносі», — зазначив Шабунін.

Рекрутинг в Україні активно працює, але проблеми, пов'язані з алкоголізмом серед військовослужбовців, а також низька ефективність дисциплінарних заходів, ставлять під серйозну загрозу боєздатність підрозділів. За словами командира полку «Ахіллес» Юрія Федоренка, які він озвучив в ефірі програми «Фабрика новин», командири різних рівнів щодня стикаються з наслідками недбалого ставлення до проблеми пияцтва в армії. Це питання набуває особливої актуальності на фоні війни, коли кожен військовий має бути на висоті, готовий до виконання бойових завдань в найскладніших умовах.

Як зазначає Федоренко, систематичне перебування військовослужбовців на службі в стані алкогольного сп'яніння може створювати реальну загрозу для безпеки як самого бійця, так і його побратимів. Алкоголь, будучи фактором, що погіршує концентрацію, реакцію та загальну фізичну підготовку, в умовах війни може стати фатальним для виконання завдань, зокрема у критичний момент, коли кожен бій важить на вагу життя.

Щоб мінімізувати ризики, Федоренко пропонує практичні рішення: у військових частинах має бути спеціальне закрите і безпечне місце — підвал або окрема кімната — куди нетверезого бійця можна помістити під нагляд, аби він не завдав шкоди собі або іншим. Командир наголошує, що після «протрезвіння» формальні обіцянки більше так не робити часто не витримують перевірки, тому потрібен системний підхід до проблеми: медична, психологічна та дисциплінарна робота, яка реально діє.

Федоренко також звернув увагу на різницю між армією та приватною організацією: якщо компанія наймає спеціалістів для досягнення економічної мети, то полк має завдання інше — знищувати противника. Тому підхід до людських ресурсів у ЗСУ інший — командири повинні не лише вимагати від підлеглих, а й створювати умови для їхнього виживання і виконання завдань. Без притомної системи управління, за його словами, ефективної роботи на передовій не буде.

Крім проблем із дисципліною, командир підкреслив важливість збереження і ремонту «коридорів життя» — логістичних шляхів, що забезпечують постачання і евакуацію. За його словами, ці споруди мають охороняти й обслуговувати вчасно, інакше після ворожого удару вони перетворюються на «коридори смерті». Також Федоренко вкотре закликав цивільне населення опановувати елементарні навички користування вогнепальною зброєю — зокрема рушницями — для захисту від дронів за потреби.

Експерти й командири наголошують: проблема алкоголю в армії потребує комплексних рішень — від профілактики й соціальної роботи до реальних програм лікування залежностей і адекватної дисциплінарної політики. Інакше локальні покарання та формальні догани не зможуть вирішити системну загрозу для бойової готовності підрозділів.

Зокрема, можливі кроки: посилення профілактичних заходів під час рекрутингу, введення ефективних медико-психологічних програм в частинах, облаштування спеціальних безпечних приміщень для нетверезих бійців, а також створення механізмів реальної відповідальності та реабілітації, які працюють не лише на папері, але й у реальному бойовому житті.

Юрій Федоренко у своїх виступах нагадує, що кожний боєць — це не просто працівник, а людина, від стану якої залежить життя інших. Саме тому питання алкоголю та дисципліни мають підніматися на рівні політики, командування та медичної спільноти для знаходження сталих рішень.