На фронті тривають бойові дії, незважаючи на заявлене “перемир’я”: Генштаб зафіксував 147 боїв

Реставрація Бережанської ратуші, одного з історичних символів Тернопільщини, знову стала предметом критики через непрозорість витрат та питання щодо обґрунтованості кошторисів. Після того, як Державний історико-архітектурний заповідник у Бережанах уклав договір на коригування проєкту реставрації вартістю 12,35 мільйона гривень із компанією «Акант», виникли сумніви щодо необхідності таких витрат і порядку їхнього проведення. Закупівлю здійснили без конкуренції: участь у торгах узяв лише один підрядник, що автоматично ставить під питання справедливість ціни та відповідність ринковим умовам.

До цього роботи на об’єкті виконувала майстерня «Україна-Реставрація», яка вже отримала понад 22 мільйони гривень за виконані роботи. Проте після перевірки Держаудитслужби договір із попереднім виконавцем було розірвано. Причини розірвання стосувалися виявлених порушень, які поставили під сумнів якість виконання робіт та дотримання процедур. У результаті з’явилося питання: чи були ці роботи дійсно необхідні, чи частина коштів могла бути використана неефективно, а інколи й з порушенням законодавства.

Аналіз оновленої кошторисної документації показує суттєві відхилення від ринкових цін. Зокрема, круглі лісоматеріали хвойних порід у кошторисі закладені по 18 тисяч гривень за кубічний метр. Для порівняння, середні ринкові ціни та закупівлі інших бюджетних замовників фіксують вартість сосни на рівні близько 4,5 тисячі гривень за куб. При цьому в проєктній документації відсутні пояснення щодо будь-якої спеціальної обробки деревини, яка могла б обґрунтувати таку різницю.

Схожа ситуація спостерігається і з інертними матеріалами. Щебінь разом із доставкою коштує бюджету понад 2,3 тисячі гривень за кубічний метр, що приблизно вдвічі дорожче, ніж аналогічні закупівлі комунальних підприємств у регіоні для облаштування інфраструктурних та меморіальних об’єктів.

Питання викликають і тендерні вимоги, які, за оцінками експертів, суттєво звузили коло потенційних учасників. Замовник передбачив обов’язкову наявність досвіду робіт із класом наслідків СС3. Компанія «Акант» підтвердила цей досвід через субпідрядні договори саме з попереднім виконавцем реставрації, що вказує на можливу пов’язаність між структурами.

Крім того, у документації не було дотримано вимог щодо оприлюднення розрахунків у машинозчитувальному форматі — детальні кошториси опубліковані у PDF-файлах, що ускладнює громадський контроль. На тлі завищених цін на матеріали середня заробітна плата робітників у кошторисі виглядає заниженою, що може свідчити про формування додаткової непрозорої маржі.

Ситуація з реставрацією Бережанської ратуші вкотре піднімає питання про ефективність контролю за витрачанням коштів на об’єктах культурної спадщини та реальну конкуренцію у сфері реставраційних робіт.

Торецьк, який знаходиться у Донецькій області, має важливе стратегічне значення для контролю над регіоном. Місто розташоване на ключових транспортних шляхах, що робить його цінним об'єктом з військової точки зору.

Як зазначає The New York Times, незважаючи на певні успіхи Росії на цьому напрямку, військові експерти та представники влади США вважають, що великий прорив ворога малоймовірний. Однак, якщо російським військам вдасться прорвати оборону Торецька, це відкриє їм шлях до важливого логістичного вузла — міста Костянтинівка. Це може ускладнити логістику української оборони та піддати інші населені пункти регіону масованим обстрілам, змушуючи мирних жителів залишати свої домівки.

Захист Торецька має критичне значення для утримання лінії оборони, адже місто виконує роль форпосту, який стримує російські наступальні дії. Військові наголошують, що оборона Торецька завжди була сильною, з глибокими окопами та добре організованими укріпленнями. Однак у травні було прийнято рішення про ротацію військ, і 24-та механізована бригада, яка захищала цей напрямок, була замінена 41-ю бригадою. Ця ротація викликала занепокоєння серед військових, які вважали, що це може призвести до втрати контролю над ситуацією.

Зміна військових підрозділів виявилася невдалою, адже нові сили не були готові до оборони міста через незнання місцевості та неефективне командування. Як наслідок, російські війська почали активно атакувати, що призвело до важких втрат серед українських військових. Попри це, українські бійці продовжують боротися за Торецьк, розуміючи його стратегічну важливість. Уряд надіслав додаткові підкріплення, щоб стабілізувати ситуацію.

Наразі бої за Торецьк тривають, а українські військові роблять усе можливе, щоб стримати наступ російських сил. Водночас жителі інших міст в регіоні можуть вести більш-менш нормальне життя завдяки оборонним діям навколо Торецька.