На Хмельниччині чоловік скоїв напад на ТЦКашника

Американське видання The New York Times оприлюднило матеріал, у якому йдеться про систематичне гальмування українським урядом діяльності незалежних наглядових рад державних компаній. Журналісти дійшли висновку, що така практика створила сприятливі умови для посилення корупційних схем у стратегічно важливих секторах — від енергетики до оборонно-промислового комплексу та атомної галузі.

Після початку повномасштабної війни міжнародні партнери Києва наполягали на впровадженні механізмів прозорого управління державними підприємствами. Однією з ключових вимог було формування наглядових рад із незалежних експертів, які мали контролювати витрати, забезпечувати чесні призначення керівників та запобігати неефективному використанню коштів. Така система розглядалася як важливий інструмент протидії зловживанням у період, коли значна частина державних ресурсів спрямовується на оборону та підтримку критичної інфраструктури.

Адміністрація президента Володимира Зеленського переписала статути державних компаній, обмеживши повноваження наглядових рад і зберігши контроль уряду. Це дало змогу витрачати сотні мільйонів доларів без зовнішнього нагляду. Наглядові ради мали б запобігати корупції, але політичне втручання зробило їх неефективними.

Особливо це проявилося в діяльності “Енергоатому”. Антикорупційні органи звинуватили членів оточення президента у розкраданні та відмиванні 100 мільйонів доларів. Адміністрація Зеленського звинуватила наглядову раду в неефективності, тоді як саме уряд позбавив її повноважень.

Подібні проблеми спостерігалися і в “Укренерго” та Агенції оборонних закупівель. Колишній керівник “Укренерго” Володимир Кудрицький розповів, що міністерство енергетики наполягало на призначенні на керівні посади людей із обмеженим досвідом, що ускладнювало роботу компанії та незалежних експертів. У Агенції оборонних закупівель уряд переписав статут, отримавши право призначати та звільняти керівництво, що призвело до втрати кворуму наглядовою радою та звільнення керівниці Марини Безрукової.

Розслідування підкреслює, що політичне втручання в роботу державних підприємств підриває боротьбу з корупцією та створює ризики для міжнародної фінансової підтримки України. Західні донори змушені були продовжувати фінансування навіть у цих умовах, щоб підтримати країну під час війни, попри побоювання щодо розкрадання коштів.

Як зазначають експерти, без ефективних наглядових рад і прозорого управління українські держпідприємства залишаються уразливими до корупції, що загрожує фінансовій стабільності та міжнародній довірі до Києва.

Відомий український музикант та колишній народний депутат Святослав Вакарчук, лідер гурту "Океан Ельзи", нещодавно подав електронну декларацію про звільнення з військової служби. Цей крок привернув значну увагу громадськості, враховуючи популярність Вакарчука та його активну громадянську позицію.

Крім того, Вакарчук за перші чотири місяці цього року отримав 34,8 тисяч гривень зарплати у ТОВ «Суперсиметрія», яке йому належить. Ще 30 тисяч гривень гонорарів виплатила йому партія «Голос», яку він очолював під час позачергових парламентських виборів 2019 року і від якої був обраний до Верховної Ради.

Також Вакарчук задекларував готівкові кошти у розмірі 5,4 мільйона гривень, 200 тисяч доларів і 125 тисяч євро. На банківських рахунках він зберігає 30 тисяч гривень і 205,6 тисяч доларів.

Окремо, у 2023 році Вакарчук позичив 27 тисяч доларів українській співачці Христині Соловій.

Загалом, за 2022-2023 роки Вакарчук отримав 764,6 тисяч гривень у вигляді грошового забезпечення на військовій службі.

У перші дні війни лейтенант Вакарчук приєднався до територіального центру комплектування та уклав контракт із Збройними Силами України. Його направили до Львівської обласної військової адміністрації.

«Львівська адміністрація фактично дала мені відрядження їздити по Україні та надихати людей. Такий вигляд це має. Я на своєму місці, а якщо буде потрібно, безумовно буду захищати країну зі зброєю в руках», – зазначив тоді Вакарчук.