На кордоні України заарештовано жінку, яка вербувала українок в сексуальне рабство

Верховна Рада України прийняла нову процедуру, яка дає змогу чоловікам та жінкам, навіть не є військовослужбовцям, стати батьками після смерті. Згідно з цим нововведенням, партнери загиблих зможуть використати їхні заморожені репродуктивні клітини для породження дитини, яка буде визнана рідною з повним спектром прав, передбачених законодавством. Депутати прийняли два документи для цього: один головний у цілому і ще один допоміжний у першому читанні. Щоб розпочати цю процедуру, потрібне затвердження обох документів та підпис президента.

Проблема можливого знищення сперми загиблих військових була вже вирішена ухваленням головного документа в цілому. Цей крок був здійснений після гучного скандалу наприкінці січня, коли стало відомо, що Рада заблокувала можливість посмертного батьківства та навіть передбачила примусову утилізацію замороженого біоматеріалу військових після їхньої загибелі. Про ці нові зміни оголосив Михайло Радуцький, голова парламентського комітету з питань здоров’я нації, який був автором скандальних правок до попередньої редакції закону та обіцяв виправити ситуацію. Згідно з виступом Радуцького, Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкт №10448, який містить ключові нововведення.

У попередній редакції закону, після смерті військового, зберігання репродуктивних клітин припинялося, і їх мали утилізувати. Проте, в новій редакції, у разі загибелі військового (чи військової) або оголошення його померлим, репродуктивні клітини зберігаються за рахунок держави протягом трьох років. Після цього терміну вони також можуть залишатися збереженими, але вже за рахунок особи, яка була вказана померлим як розпорядником свого біоматеріалу за життя.

Революційність цього законодавчого акту полягає в тому, що вперше в Україні передбачено можливість громадянину розпорядитися своїми репродуктивними клітинами у разі своєї смерті, оголошення судом померлим або безвісти відсутнім. Ця можливість стосується будь-якого громадянина, а не тільки військовослужбовця. У випадку народження дитини відповідно до прижиттєвого розпорядження громадянина і завдяки репродуктивним технологіям, загиблий "визнається батьком чи матір'ю народженої у такий спосіб дитини". Протягом трьох місяців після введення в дію закону, уряд має прийняти додаткові норми, щоб врегулювати всі юридичні тонкощі. Водночас, закон визнає чинними заповіти та інші нотаріально посвідчені волевиявлення громадян стосовно їхнього біоматеріалу, які були укладені до прийняття цього закону.

Юристка Олена Бабич високо оцінила новий документ, щодо якого в соціальних мережах розпочався скандал у зв'язку з попереднім законом. Вона зазначила, що цим законом планується реалізувати довгочекане бажання репродуктивної спільноти – законодавчо врегулювати використання репродуктивних клітин після смерті особи, не обмежуючись лише військовослужбовцями. У першому читанні Рада також ухвалила законопроєкт № 10450 про внесення змін до Цивільного кодексу, який передбачає визнання батьківства та надання пільг таким дітям. За словами депутата Радуцького, цей закон не лише дозволяє захисникам визначати долю своїх репродуктивних клітин у разі смерті, а й надає можливість використовувати допоміжні репродуктивні технології. Він зазначив, що ця особа буде визнана батьком або матір'ю дитини, народженої за допомогою цих технологій.

У листопадовому законі, що стосується права на безкоштовне зберігання репродуктивних клітин військових, була внесена поправка, яка передбачала утилізацію біоматеріалу в разі їхньої загибелі. Це викликало гучний скандал, особливо в умовах війни, коли багато людей щодня ризикують своїм життям на фронті. Багато депутатів заявили, що ця поправка була додана на останньому етапі і не мала підтримки профільного комітету. Сам автор поправки, Радуцький, відкинув її, назвавши її неправильною та несправедливою щодо героїв та їхньої пам'яті. Він обіцяв виправити ситуацію до набуття чинності попередньої редакції закону.

Українська Верховна Рада прийняла важливі закони, які стосуються права на батьківство після смерті особи. Ці законодавчі акти передбачають можливість використання репродуктивних клітин померлих осіб для породження дітей, а також визнання їхнього батьківства. Нововведення розширюють права не лише військовослужбовців, а й всіх громадян України. Важливою є також ініціатива з внесення змін до Цивільного кодексу, яка передбачає надання пільг таким дітям. Гучний скандал, що виник під час обговорення попередньої редакції закону, свідчить про важливість цього питання для українського суспільства. Вирішення цих питань стало актуальним в умовах війни, коли багато людей щодня ризикують своїм життям на фронті. Закони забезпечують правову основу для регулювання репродуктивних прав громадян після їхньої смерті і відображають важливість захисту цих прав в умовах сучасного українського суспільства.

Згідно з останнім соціологічним дослідженням, яке оприлюднив Фонд "Демократичні ініціативи" імені Іллі Кучеріва, Telegram став найпопулярнішим джерелом інформації про війну серед українців, припавши на долю цілком вражаючих 53%. Цей феномен відображає тенденцію сучасного суспільства до активного використання цифрових платформ для сприйняття новин та аналізу подій.

Але не лише Telegram заслуговує на увагу в цьому звіті. За даними дослідження, на другому і третьому місцях розташувалися міжособистісні контакти (42%) і YouTube (40%). Це свідчить про те, що українці активно користуються різноманітними джерелами інформації, щоб утримуватися в курсі важливих подій.

Цікаво, що дослідження також виявило залежність між вибором джерела інформації та рівнем освіти. Наприклад, особи із середньою або неповною середньою освітою переважно спираються на телемарафон (49%) та міжособистісне спілкування (48%). У той час як люди з середньою спеціальною освітою віддають перевагу Telegram-каналам (53%) та каналам міжособистісного спілкування (45%). А особи з високим рівнем освіти найбільше довірилися Telegram-каналам (61%) та YouTube (45%). Це свідчить про те, що вибір джерела інформації частково визначається освітнім рівнем і можливістю критичного мислення.

Однак, коли йдеться про довіру до інформації, яка надходить від органів влади, ситуація не така однозначна. Хоча 39% опитаних виражають певний рівень довіри, тільки 6% повністю довіряють цій інформації. Це відображає загальну тенденцію до критичного ставлення до державних джерел інформації та підкреслює важливість незалежних джерел для формування об'єктивного уявлення про події.

Висновки з цієї статті свідчать про значущі зміни в способах сприйняття інформації українцями, особливо щодо подій, пов'язаних із війною. Telegram виявився найпопулярнішим джерелом новин про війну, обігнавши інші медіа, такі як телемарафон та YouTube. Також варто зазначити, що вибір джерела інформації частково залежить від рівня освіти: люди з вищою освітою частіше віддають перевагу Telegram та YouTube, тоді як телевізійний телемарафон залишається популярним серед менш освічених. Крім того, існує значна недовіра до інформації, що надходить від державних джерел, що вказує на необхідність розвитку довіри до незалежних джерел інформації. Ці висновки підкреслюють важливість доступності різноманітних джерел інформації для формування об'єктивного світогляду та розуміння суспільно-політичних подій.

У зверненні до парламенту, командувач Об’єднаних сил ЗСУ, генерал-полковник Юрій Содоль, виклав на стіл проблему дефіциту особового складу у військах, яка стає критичною для національної безпеки України. Зокрема, він зазначив, що на передовій оперативно-стратегічному угрупуванні військ "Хортиця", яке він очолює, відчутний великий недостаток в особовому складі. Такий стан речей серйозно обмежує їх можливості на фронті та підвищує загрозу для національної безпеки.

Содоль пояснив, що відділення, які традиційно складалися з 8-10 осіб, зараз змушені діяти лише з 2-4 бійцями. Це призводить до значного зниження ефективності оборони, особливо в умовах зростаючої загрози від нових технологій, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони. Він наголосив, що основне навантаження падає на плечі бійців механізованих та піхотних підрозділів, та зазначив, що з недостатньою кількістю бійців у військових частинах стає складніше забезпечувати ефективну оборону на всьому фронті.

У своєму виступі він висловив обурення тим, що відповідні бригади примусово обороняють значно меншу територію, ніж передбачено нормативами. Содоль закликав народних депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію, щоб забезпечити необхідну кількість бійців для армії та гарантувати ефективну оборону країни. Його виступ був спрямований на те, щоб привернути увагу до цієї серйозної проблеми та вжити невідкладних заходів для її вирішення в інтересах безпеки України.

У виступі командувача Об’єднаних сил ЗСУ перед парламентом України відзначається серйозна проблема дефіциту особового складу в армії, особливо на передовій угрупуванні військ "Хортиця". Недостатня кількість військовослужбовців серйозно обмежує можливості оборони та підвищує загрозу для національної безпеки, особливо у зв'язку з появою нових технологій у воєнній сфері.

Зазначається, що бійці, які зазвичай мали діяти в складі 8-10 осіб, тепер працюють у складі 2-4 осіб, що суттєво погіршує ефективність оборони. Також відзначається необхідність прийняття законопроекту про мобілізацію для забезпечення необхідної кількості бійців для армії та гарантування ефективної оборони країни.

Висновок полягає у тому, що вирішення проблеми дефіциту особового складу українських Збройних Сил є надзвичайно важливим для збереження національної безпеки та суверенітету країни. Необхідні невідкладні заходи з мобілізації ресурсів для забезпечення адекватного захисту території та відстоювання національних інтересів.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Перед призначенням на нову посаду Юлія Кіріллова виконувала обов’язки виконавчого директора Українського ветеранського фонду з липня 2024 року. У команді фонду вона працює з 2022 року, де спочатку очолювала відділ навчально-аналітичної роботи, а згодом стала першим заступником директора.

Кіріллова також має досвід військової служби — у 2015-2016 роках вона проходила службу в Збройних Силах України. Її активна діяльність на підтримку ветеранів відзначилася заснуванням Жіночого ветеранського руху, який став важливою платформою для обговорення проблем, з якими стикаються жінки-військовослужбовці.

Юлія Кіріллова має численні нагороди за свою службу та активну громадську діяльність. Серед них — орден Княгині Ольги III ступеня, відомча відзнака Міністерства оборони України, нагрудні знаки «Знак пошани», «25 батальйон Київська Русь», а також медаль Міністерства оборони «За сприяння Збройним Силам України».

Крім того, вона є лауреаткою програми Open World, яка фокусується на роботі з ветеранами, що свідчить про її зобов’язання підтримувати та покращувати життя ветеранів в Україні.

Вироком Апеляційного суду від 9 квітня було скасовано попереднє рішення щодо утримання під вартою Олександра Лієва, експосадовця Міністерства оборони України. Проте, через те, що термін тримання під вартою завершився 8 квітня, він залишився без запобіжного заходу. Його адвокат, Назар Кульчицький, підтвердив цю інформацію. Раніше, Лієва взяли під варту з заставою у 50 мільйонів гривень, проте через місяць його відпустили під особисте зобов'язання. Урядове агентство з контролю за фінансовими операціями та боротьби з корупцією (ВАКС) 17 квітня розглянуло знову клопотання про зміну запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення не розглянуло його. Цей випадок став приводом для обговорення ефективності судової системи та ролі адвокатів у справах, пов'язаних з корупцією.

Висновки з вищезгаданої статті свідчать про низьку ефективність судової системи в розгляді справ, пов'язаних з корупцією. Попри підозру в масштабному заволодінні майже 1,5 мільярда гривень у процесі закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України, експосадовець Міноборони Олександр Лієв залишився без запобіжного заходу через закінчення терміну тримання під вартою. Відсутність належного контролю та підозра у недієздатності судової системи викликає обурення серед громадськості та підкреслює необхідність проведення реформ для забезпечення справедливості та прозорості у розгляді подібних справ.