На кордоні в «Шегинях» вилучили колекцію старовинних монет

15 грудня 2025 року припадає на понеділок і є 349-м днем у році, що робить його завершальною частиною календарного циклу перед святковими зимовими днями. Ця дата поєднує офіційні, церковні, світові та народні традиції, а також низку заборон і рекомендацій, яких дотримувалися наші предки, вірячи в їхню користь для здоров’я, праці та врожаю. День має багатошаровий характер: він одночасно відзначається як професійне свято, є частиною міжнародних ініціатив і пов’язаний із спостереженнями за природою в народному календарі.

В Україні 15 грудня святкують День працівників суду — професійне свято, покликане підкреслити важливість роботи суддів і працівників правової системи. Це нагода вшанувати тих, хто забезпечує верховенство права, справедливість та довіру громадян до інститутів правосуддя. Святкування супроводжується урочистими заходами, нагородженням відзначених працівників та обговоренням сучасних викликів у сфері правозастосування.

Церковний календар сьогодні вшановує святителя Стефана Сурозького та інших кримських святих. За старим стилем, яким нині не користується ПЦУ, цього дня згадували пророка Авакума. Віряни традиційно звертаються до святого Стефана з молитвами про зцілення та укріплення у вірі.

У світі 15 грудня відзначають Міжнародний день чаю — свято, присвячене популярному напою, який має багатовікову історію та уособлює культурні традиції десятків народів. У цей день проводять тематичні ярмарки, фестивалі, чайні церемонії та майстер-класи з приготування різних сортів чаю. Окрім того, сьогодні відзначають День Заменгофа — на честь Людвіка Заменгофа, творця міжнародної мови есперанто, яку він задумав як інструмент для простого і доступного спілкування людей з різних країн. Серед інших міжнародних дат — День кексів, День перлів і День отаку.

У народному календарі 15 грудня має давні погодні прикмети. Вважалося, що замерзлі вікна віщують рясний овочевий урожай, а велика кількість снігу — добрий рік для зернових. Потепління у цей день сприймали як знак ранньої весни. Якщо ворони та граки збиралися у великі зграї, це означало наближення негоди. Через традиційні грудневі морози люди намагалися зайвий раз не виходити з дому, займаючись прибиранням, рукоділлям і підготовкою господарства до зими. У садах розвішували годівниці для птахів, і їхня велика кількість вважалася доброю прикметою.

Народні заборони цього дня передусім стосувалися скарг. Наші предки вірили, що скарги на здоров’я, нестачу грошей чи погоду лише погіршують ситуацію. Не рекомендували також вирушати на риболовлю — для цього дата вважалася невдалою.

У Костянтинівці правоохоронці встановили обставини резонансної справи, у якій 58-річну місцеву жительку підозрюють у тому, що вона протягом 18 років зберігала тіло власної померлої доньки у квартирі. За даними прокуратури Донецької області, під час слідства з’ясувалося, що жінка впродовж багатьох років проявляла жорстокість щодо дітей і не забезпечувала їм навіть мінімальних умов для існування.

Слідчі встановили, що сім’я проживала у занедбаному помешканні, де не було електрики, опалення, води та елементарних санітарних можливостей. Помилка у догляді за дітьми була системною: умови в квартирі становили загрозу для їхнього життя та здоров’я. У таких нелюдських обставинах мати жила разом із двома доньками, одна з яких багато років тому померла, а тіло залишалося у житлі без поховання.

Старша донька померла у грудні 2006 року у віці 22 років. Мати вирішила не повідомляти про смерть ні медиків, ні правоохоронців, а залишила тіло у квартирі, час від часу обмиваючи та переодягаючи його. Молодшій доньці підозрювана говорила, що сестра лише спить, і забороняла розповідати про подію, змушуючи дитину спати поруч із тілом.

Лише у 2025 році, після переїзду до іншого міста, молодша донька розповіла адвокатам про страшну подію. Під час обшуку у квартирі матері правоохоронці виявили муміфіковані останки, які пролежали там близько 18 років.

Жінку підозрюють у злісному невиконанні обов’язків щодо догляду за дитиною, що призвело до тяжких наслідків, та у нарузі над тілом померлої особи (ст. 166, ч. 1 ст. 297 КК України). Підозрювану направлять на психіатричну експертизу для встановлення її психічного стану.

Олександр Усик, неперевершений український боксер, офіційно увійшов до п’ятірки найбагатших спортсменів світу в професійному боксі, повідомляє портал GiveMeSport. За підрахунками експертів, його статки наразі оцінюються у 214 мільйонів доларів. Вражає не лише сама сума, але й те, що Усик здобув її, провівши всього вісім поєдинків у надважкій ваговій категорії за всю професійну кар’єру.

Найбільший внесок у фінансовий успіх принесли бої з британським чемпіоном Тайсоном Ф’юрі. Другий поєдинок із ним став рекордним у сенсі гонорару: Усик отримав приблизно 100 мільйонів доларів, що становить майже половину його загального капіталу. Не менш вагомими були зустрічі з Ентоні Джошуа, а також дебютний бій проти того самого суперника, який закріпив за Усиком статус чемпіона світу.

Незважаючи на 38 років, Усик продовжує виходити на ринг і перетворювати кожен бій на міжнародну фінансову подію. Портал підкреслює, що поєднання спортивної майстерності, стабільних перемог та надприбуткових контрактів дозволило українцю опинитися серед найбагатших боксерів в історії.

Лідером рейтингу є американець Флойд Мейвезер зі статками 400 мільйонів доларів. До топ-5 також увійшли Сауль Альварес (Мексика) — 300 млн, Джордж Форман (США) — 300 млн, Менні Пак’яо (Філіппіни) — 220 млн і Усик (Україна) — 214 млн доларів.