На кордоні з Польщею українські вантажівки заблоковані: понад 2000 транспортних засобів.

За попередніми даними, під час експлуатації атракціону відбувся обрив троса, внаслідок чого загинув молодий чоловік віком 20 років. Ця трагедія глибоко вразила киян та гостей міста, викликавши хвилю обурення та вимог щодо посилення контролю за безпекою подібних об'єктів.

Поліція Києва проводить невідкладні слідчі дії для визначення осіб, з вини яких на атракціоні загинув 20-річний хлопець. Наразі слідчі проводять обшуки у відповідних службах КМДА, які погодили розташування атракціону, органах державного контролю, що видавали дозволи та мали здійснювати належний контроль за його діяльністю, та безпосередньо у фірмах власника атракціону

У межах розпочатих кримінальних проваджень правоохоронці, як зазначається, “допитали директора атракціону та персонал й вилучили службову документацію, яка буде вивчатись в межах призначеної експертизи дослідження причин та наслідків порушення вимог безпеки життєдіяльності та охорони праці”.

Досудове розслідування здійснюється за двома статтями Кримінального кодексу України: ч. 2 ст. 272 – Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, що спричинило загибель людини, та ч. 3 ст. 367 – Службова недбалість.

Відповідно до санкції статей, винним загрожує до восьми років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Протягом останнього року реєстр корупціонерів значно збільшився, поповнившись 2,4 тисячами осіб. Ця цифра втричі менша, ніж під час конфлікту у 2021 році. Аналіз показує, що причини включення порушників до цього списку зазнали змін протягом повномасштабної війни. Якщо у 2021 році основними порушеннями були виявлені недостовірності в деклараціях (76%), то у 2022 році влада зробила подання та перевірку декларацій необов’язковими, що призвело до різкого зменшення порушників у цій сфері протягом 2022 та 2023 років. Замість цього, до Реєстру почали включати більше хабарників: за надання хабара – 38,2%, за обіцянку – 53,1%.

Проте покарання за корупцію залишаються досить м’якими в Україні, бо часто звільняються штрафом, що становить 92% від загальної кількості вироків. У той час, як ті, хто були позбавлені волі чи засуджені до громадських робіт або испитового строку, становлять лише 5-8%. За аналізами, найбільше корупціонерів виявлено в таких областях як Львівська, Київська та Дніпропетровська. Протягом останніх трьох років лідером за кількістю вироків є Львівщина. Кількість включень у Реєстр зменшилася з часом. У 2021 році було зафіксовано 537 випадків, а минулого року – лише 192.

Заявники з Опендатабот наголошують, що Реєстр корупціонерів не може бути єдиним показником боротьби з корупцією в Україні. Вони вважають, що вирішення проблеми корупції потребує будівництва прозорих систем, а не схильності до селективного покарання. Значна кількість довічних ув’язнень “за корупцію” відображає якість даних у реєстрі та ефективність роботи Національного агентства з питань запобігання корупції. Варто відзначити, що в Україні існує шість державних антикорупційних органів. Найбільша витрата бюджетних коштів припадає на утримання Державного бюро розслідувань – понад 2,4 мільярда на поточний рік, а на другому місці за обсягом фінансування знаходиться Національне антикорупційне бюро України з близько 1,3 мільярда гривень.

• За останні роки кількість осіб, включених до Реєстру корупціонерів, значно збільшилася, але покарання за корупційні дії залишаються недостатньо суворими.

• Зміни у законодавстві та підходах до боротьби з корупцією призвели до зменшення кількості порушників, які виявляються через недостовірності в деклараціях.

• Однак, зростання включень корупціонерів за отримання хабарів та обіцянок свідчить про необхідність подальшого удосконалення законодавства та ефективності правоохоронних органів.

• Важливо підкреслити, що Реєстр корупціонерів не може бути єдиним інструментом в боротьбі з корупцією, але має сприяти будівництву прозорих та ефективних антикорупційних систем.

• Потрібно підтримувати роботу державних антикорупційних органів та забезпечити їм достатні фінансові ресурси для успішного виконання їхніх обов'язків.

За п'ять років своєї політичної кар'єри Микола Тищенко, народний депутат України, неодноразово ставав головною фігурою різноманітних скандалів і суспільних дебатів. Його ім'я часто відзначалося у заголовках через конфліктні ситуації та емоційні вибухи українського парламенту.

Нардеп Микола Тищенко знову став героєм стрічок новин після скандалу зі побиттям військового в Дніпрі. За час під куполом Ради він освоїв спосіб життя перекотиполя — живе у квартирах та їздить автівками інших людей.

До Верховної Ради був власником мережі ресторанів та вів теле-шоу “Ревізор”. У 2019 році був обраний депутатом по 219 округу (Святошинський район Києва) від партії “Слуга народу”.

У січні 2023 року Тищенка виключили з фракції та партії “Слуга народу”, відсторонивши від ключової посади заступника голови фракції. Також усунули від керівництва Закарпатською обласною організацією “Слуги Народу”.

Зараз — заступник голови Комітету з питань транспорту та інфраструктури. Позафракційний.

Тищенко у 2022 році зайнявся ТСК щодо лісових, водних ресурсів та екоінспекції. Пропонував, щоб ЗСУ захищали ліси та гори під час війни.

Однак звіти не набирали голосів.

Наприкінці 2022 року проголосував за містобудівну реформу (#5655). Голосував проти відкриття реєстру декларацій.

Декларації Тищенка — окремий вид мистецтва знаходити шпарини у законодавстві. Нещодавно журналіст “УП” Михайло Ткач кілька днів їздив за нардепом по Ужгороду і побачив купу незадекларованого майна:

Колишня також подарувала йому 12 млн грн після розлучення. Подарунок надійшов 15 лютого 2024 року, а розлучилася пара наприкінці 2023 року.

Тищенко також безоплатно користувався квартирою й паркомісцями в елітному ЖК “PecherSKY” у столиці.

Хоча особливих сенсацій від декларації Тищенка очікувати не варто (бо він мало що декларує), все ж погляньмо, як змінився стан його фінансових справ.

На старті потрапляння у Раду у 2019 році Тищенко задекларував:

Також вказав колекцію сумочок і прикрас дружини: Dior, Prada, Chanel, Balenciaga, Celine, Bottega Veneta, Yves Salomon, Valentino, Yves Saint Laurent, Hermes, каблучку і браслет Cartier, кілька годинників Rolex, у тому числі 3 самого Тищенка. Депутат теж не відставав та мав годинники Breguet, Bovet 1822, Patek Philippe, Hublot, Audemars Piguet.

За час перебування Тищенка у Раді дружина пересіла на Mercedes-Benz E400 (1,3 млн грн), у неї також з 2020 року з’явилося нежитлове приміщення в Києві (спільно з Володимиром Сітаком та Геннадієм Дмітрієвим площею 283,5 кв.м). Вона — власниця салонів краси у Києві та Ужгороді.

Заощадження депутата також зросли: він вже мав 242 тис. євро (у 2019-му — 11 тисяч), 41,5 тис. доларів (порівняно з 38,5 тис. раніше). Дружина зберігала готівкою 9,15 млн гривень (у 2019 — 980 тис. грн) та 290 тис. доларів.

Тищенку щастить потрапляти у скандали. Їх настільки багато, що просто перерахуємо їх по пунктах: