На Львівщині намагалися «продати» відстрочку від мобілізації

Зміни у соціальних виплатах, які набувають чинності з 1 березня, вплинуть на внутрішньо переміщених осіб та пенсіонерів в Україні. Зменшення кількості отримувачів допомоги серед ВПО буде спрямовано на найбільш вразливі та малозабезпечені категорії населення, з метою оптимізації видатків та відповідності державної політики зі стандартами справедливості.

Планується, що фінансування на допомогу для внутрішньо переміщених осіб у 2024 році складатиме 57 мільярдів гривень, що на 15 мільярдів менше, ніж у 2023 році. Зміни в системі виплат передбачають перерозподіл та уточнення прав на допомогу, що стосується певних категорій осіб.

Найвразливіші категорії мають продовжити отримувати державну допомогу, в той час як інші категорії зобов'язані будуть подати заяву на отримання виплат з 1 березня. Розмір допомоги залишиться незмінним: 2 тисячі гривень для основної допомоги та 3 тисячі гривень для осіб з інвалідністю та дітей.

Окрім цього, пенсіонери отримають невелике збільшення пенсій за рахунок індексації та зростання мінімальної зарплати. Мінімальні пенсії підвищаться автоматично, а середня пенсія зросте приблизно на 8%, що дозволить підвищити соціальний захист для усіх категорій пенсіонерів, зокрема найбільш вразливих серед них.

Україна очікує значний приріст фінансової підтримки від своїх союзників у березні, хоча фінансування з певних джерел ще не надійшло. Згідно з оптимістичними прогнозами, цього року Україна може отримати близько 9 мільярдів доларів допомоги. В цю суму входить транші від МВФ, Японії, Євросоюзу та Світового банку.

У контексті невизначеності з фінансовою допомогою від партнерів, Україна має розраховувати на зменшення обсягів зовнішнього фінансування порівняно з минулим роком. Це ускладнює ситуацію з дефіцитом бюджету, що спричинений воєнними витратами країни.

Паралельно з цим, очікується, що блокада українських кордонів Польщею посилиться, адже польські перевізники приєднаються до акцій фермерів. Ці протести відбуваються через незадоволення з приводу політики стосовно українських перевізників в Польщі.

Крім того, у березні почнеться вступна кампанія-2024, яка передбачає реєстрацію на Національний мультипредметний тест. Абітурієнти матимуть можливість обрати предмети для тестування та зареєструватися з 14 березня до 11 квітня, після чого пройдуть тестування в травні-червні під час основної сесії.

У березні Україна очікує значний приріст фінансової підтримки від своїх союзників, що стане важливим джерелом фінансування для перекриття дефіциту бюджету, що утворився через воєнні витрати країни. Згідно з прогнозами, Україна може отримати близько 9 мільярдів доларів допомоги від МВФ, Японії, Євросоюзу та Світового банку. Однак, несправедливість політики стосовно українських перевізників у Польщі може призвести до посилення блокади кордонів з цією країною. Крім того, вступна кампанія-2024 стартує з можливістю реєстрації на Національний мультипредметний тест, що стане важливим етапом для абітурієнтів.

Після російської військової атаки на місто Авдіївку, ситуація в регіоні стала дуже напруженою. Російські війська просуваються все ближче до міста, зазнаючи значного опору від українських сил. Звіти різних джерел свідчать про загострення бойових дій як на півдні, так і на півночі міста. Військові експерти зауважують недоліки у підготовці оборонних структур, що підкреслює необхідність вжиття негайних заходів для зміцнення оборони. Ситуація в Авдіївці визначається як критична, з чим погоджується й місцева військова адміністрація. Через інтенсивні обстріли та авіаудари, місто опиняється під значним загрозою, і необхідно прийняти невідкладні заходи для захисту цивільного населення та збереження територіальної цілісності.

Протягом останніх днів російські війська інтенсифікували свої штурмові дії проти українських сил в Авдіївці. Зростає кількість зіткнень, авіаударів і використання FPV-дронів. Незважаючи на це, наші захисники і захисниці міцно тримають оборону, завдаючи ворогу значних втрат. Логістичне постачання українського гарнізону в Авдіївці зберігається стабільним, а ЗСУ вживають заходів для посилення оборони, установлюючи додаткові вогневі позиції та спостережні пункти. Хоча ситуація складна, вона залишається під контролем українських сил.

Плани російського командування стають все більш очевидними. Хоча вони не змогли здійснити "широкий обхват" Авдіївки, їм вдалося проникнути до деяких територій міста, зокрема, до району ресторану "Царське полювання" та дачного масиву "Івушка". Російські війська намагаються відсікти головні логістичні шляхи ЗСУ, але українські сили стійко протистоять їхнім атакам.

Незважаючи на спроби російських військ прорватися на північ і південь міста, українські сили підтримують свою позицію і активно відбивають напади ворога. Важливою задачею залишається збереження стратегічних точок і контроль над головними комунікаційними маршрутами.

Спостереження за ситуацією в Авдіївці вказують на те, що російські війська намагаються поділити гарнізон у місті на дві частини або змусити українські війська на південному та південному сході міста – в районі 9-го кварталу та позицій "Зеніт" – відступити. Це має на меті перерізати шляхи постачання українських сил в Авдіївці і створити складні умови для оборони.

Українські війська тримають оборону, проте складна ситуація вимагає посилення заходів для збереження контролю над ключовими територіями міста. Російські війська намагаються обхідити місто з двох боків, а невелика кількість успіхів у контролі над головними трасами може призвести до важких наслідків для української оборони.

Прогрес російських військ в Авдіївці може стати стратегічною перевагою для них, оскільки контроль над районами з високими будинками, такими як "9 район", дозволить їм маневрувати і встановити артилерійські позиції. Це ускладнить оборону міста та може призвести до стратегічних втрат.

Українські війська повинні розглянути варіанти посилення гарнізону в місті або поступового виведення своїх сил з Авдіївки. Однак наразі не спостерігається жодних ознак зміцнення оборони чи контрударів. Це вимагає уважного аналізу та швидких дій для збереження контролю над містом.

За висловами аналітика, Збройні Сили України мають резерви, які можна перерозподілити з інших, менш напружених напрямків. Російська Федерація вже використовує цю тактику, активно перекидаючи резерви під Авдіївку з інших фронтів. У випадку, якщо обидві сторони вирішать розпочати вуличні бої у місті, це стане викликом для особового складу.

"Для проведення вуличних боїв потрібні мотивовані та добре підготовлені піхотинці, просто мобілізовані військові не зможуть впоратися з цим. Це специфічний вид бойових дій", – зауважує аналітик.

Якщо українська влада вирішить вивести гарнізон із напівоточеного міста, то є час для цього, але він обмальний, переконаний Жирохов. "Ми ще не досягли точки неповернення. Є можливість поступово вивести українське угруповання по рубежах. Але час стискається. І це відбувається дуже швидко", – підкреслює він.

Військове командування утримується від коментарів з цього питання, але зазначає, що безпека українських військових є пріоритетом. "Як повторено керівниками української держави та Збройних Сил, в найважчі моменти на полі бою найважливіше – це збереження життів наших військових, захисників України", – заявив речник ОСУВ "Таврія" Дмитро Лиховій.

У військових діях під Авдіївкою вирішальним фактором стає ефективне управління резервами та гнучкість у відповіді на ворожі дії. Російська сторона активно перебрасує свої сили, намагаючись вибити український гарнізон з рівноваги, а також створює загрозу вуличних боїв, які вимагають високого рівня підготовки військових. Українська влада має стратегічний вибір щодо виведення військових із міста, однак час для цього обмальний. Головним пріоритетом залишається безпека українських військових та збереження їхніх життів на полі бою.

Зараз українська хлібна галузь перебуває в надзвичайно складній ситуації. Проблеми з електропостачанням та браком кваліфікованих працівників негативно позначаються на всій ланцюгові виробництва. Безперечно, хліб являє собою продукт №1 для українців, але зростання його вартості може стати серйозним випробуванням для багатьох громадян.

Несправності в електромережах зумовлюють нерівномірне живлення обладнання, що призводить до збоїв у виробництві хлібопродуктів. Крім того, брак кваліфікованих працівників у галузі ускладнює ситуацію: багато підприємств змушені працювати на межі своїх можливостей через недостатню кількість робочої сили.

Найбільшою загрозою для галузі є криза платежів. Недостатнє фінансування виробництва може призвести до обмеження випуску продукції або навіть припинення роботи певних підприємств. Це, в свою чергу, призведе до дефіциту на ринку та подальшого зростання цін на хліб.

Урядові та галузевим організаціям необхідно негайно реагувати на цю ситуацію та приймати ефективні заходи для забезпечення стабільності у хлібній галузі. Це може включати вдосконалення інфраструктури електромереж, залучення додаткових фахівців та надання фінансової підтримки підприємствам. Тільки шляхом спільних зусиль усіх зацікавлених сторін можна забезпечити стабільність у хлібній галузі та запобігти подальшому зростанню цін на продукти.

Проблеми в українській енергетиці торкнулися і хлібної галузі, де ситуація з постачанням електрики сьогодні критична. Це врешті-решт позначиться і на кінцевій ціні для споживача, оскільки вартість хліба може зрости на третину. Про це заявив президент Всеукраїнської асоціації пекарів, директор ТОВ «Київ Хліб» Юрій Дученко.

Він нагадує, що більшість підприємств хлібної галузі сьогодні належать до переліку об’єктів критичної інфраструктури, а отже, їм не повинні відключати електроенергію. Однак у реальності картина абсолютно протилежна. Через це ті підприємства, які мають можливість, переходять на електрогенератори, що позначається на стабільності роботи та подальшій ціні готового продукту.

«Хлібна галузь споживає не так багато електроенергії, проте аварійні відключення, відключення поза графіком, призводять до виробництва бракованої продукції, виходу з ладу обладнання. Не всі заводи можуть працювати на генераторах. А ті, що мають, мають бути попереджені, щоб планово переключити виробництво на аварійну роботу на 2-3 години, не більше. Ситуація вже призвела до дефіциту потужностей, адже є заводи, які не можуть відновити обладнання через блекаути”, – наголосив експерт.

Він зазначив, що графіки відключення електроенергії для хлібозаводів також не підходять, оскільки впливають на технологічний цикл. Так, якщо світла немає 2 години, графік випікання хліба зміщується на 8 годин.

Щодо ціноутворення, то в собівартості хліба простої рецептури електрика становить 50 копійок, а при виробництві цього ж хліба на генераторі – 1,5 грн.

Друга проблема, з якою зіткнулася галузь, – бронювання працівників. Через брак людей деякі заводи змушені змінювати графік роботи, а також коригувати обсяги та асортимент виробництва в бік скорочення. Крім того, зараз критично важливі працівники, яким складно знайти заміну.

Але й на цьому перелік викликів, з якими зіткнулися хлібопекарі, не обмежується. Гостро стоїть проблема з відсутністю зерна другого та третього класу.

«Не розумію, як ми будемо працювати до нового врожаю. Нам терміново потрібно говорити з усіма учасниками процесу, під егідою профільного міністерства підписувати меморандум з аграріями та експортерами, адже борошномели сьогодні вже не можуть знайти зерна, щоб сформувати помольні партії. Саме борошно піднялося також у ціні на 25-30%”, – каже Дученко.

Вишенька на торті – криза платежів за вже поставлену хлібобулочну продукцію в торгівлю і ЗСУ.

«Брак обігових коштів не дає змоги підприємствам своєчасно платити за сировину, енергоносії, зарплату. А ще потрібно придбати генератори, пальне. Уже мовчу про розвиток і модернізацію галузі, на що взагалі немає коштів”, – акцентує експерт.

Таким чином, резюмує Дученко, уже зараз є всі передумови до того, що хліб спершу подорожчає на 10%, а в наступні кілька місяців його ціна зросте ще на 20%.