На Львівщині невідомий кинув гранату у фасад будівлі ТЦК

В Україні зафіксовано найвищий добовий показник імпорту електроенергії з моменту початку повномасштабної війни. Це рішення стало важливим елементом підтримки енергосистеми в умовах постійних ризиків, пов’язаних з пошкодженням генерувальних потужностей, мереж та інфраструктури внаслідок воєнних дій.

Збільшення обсягів імпорту дозволило частково компенсувати дефіцит електроенергії, який виникає через аварійні ремонти, планові обмеження та зростання споживання у пікові години. Особливо відчутним цей ефект є в осінньо-зимовий період, коли навантаження на систему традиційно зростає, а можливості внутрішньої генерації залишаються обмеженими.

За його словами, ситуація в енергосекторі залишається напруженою через пошкодження об’єктів інфраструктури внаслідок ударів РФ у ніч проти 7 лютого. На низці електростанцій і підстанцій тривають аварійно-відновлювальні роботи, енергетики працюють у посиленому режимі.

Водночас уряд робить ставку на комплексні рішення для посилення стійкості системи — зокрема, на запуск нових генеруючих потужностей і активніше використання імпорту.

8 лютого було зафіксовано найбільший за час великої війни обсяг імпорту електроенергії. Як наголосив міністр, саме цей крок допоміг утримати баланс в енергосистемі та зменшити дефіцит електрики після масованих атак.

Окрему увагу приділяють Києву. Найближчим часом у столиці планують ввести в експлуатацію додаткові 9 МВт генерації. Це має підсилити енергетичну незалежність міста та знизити ризики відключень у пікові періоди навантаження.

Крім імпорту і запуску нових потужностей, Україна продовжує отримувати масштабну міжнародну допомогу для відновлення енергетики. Від початку повномасштабної війни партнери передали близько 27 тисяч тонн гуманітарних вантажів для галузі, з яких понад 25 тисяч тонн уже розподілено між регіонами.

Лише за останні два тижні на склади Міністерства енергетики надійшло 17 вантажів від 11 країн, серед яких Швейцарія, Словаччина, Данія, Канада, Швеція, Азербайджан, Німеччина, Австрія, Литва та Італія. Регіони отримали 774 генератори, а також десятки одиниць теплогенеруючого обладнання — блочно-модульні котельні, когенераційні установки та котли.

У найближчій перспективі очікується ще майже 800 генераторів, понад 100 трансформаторів і більше сотні котлів та когенераційних установок. Це обладнання має зміцнити енергетичну безпеку громад та допомогти пройти складні періоди без значних перебоїв з постачанням електроенергії.

15 жовтня 2023 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду ухвалила важливе рішення, яке дає можливість слідству продовжити спеціальне досудове розслідування у справі бізнесмена Костянтина Жеваго. Суд задовольнив апеляційну скаргу сторони обвинувачення та надав дозвіл на проведення цієї процедури за відсутності підозрюваного на території України. Це рішення є ключовим кроком у справі, яка стосується підозр у корупційних діях високопрофесійного бізнесмена.

Жеваго обвинувачують у передачі неправомірної вигоди службовим особам, що за версією слідства, сталося через укладення угод, що призвели до значних фінансових порушень. За результатами розслідування, йому інкримінують порушення ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років із конфіскацією майна.

У липні 2024 року Вищий антикорупційний суд уже заочно заарештував Жеваго та наклав арешт на частину його майна, зокрема на гелікоптер, а також розпочав розгляд інших кримінальних проваджень, пов’язаних із бізнесменом. Слідство підозрює його також у причетності до масштабної фармацевтичної схеми, яка нібито передбачала організацію виробництва і збуту українських препаратів на території Російської Федерації.

Оскільки Костянтин Жеваго тривалий час перебуває за кордоном, звичайне досудове розслідування у його присутності провести неможливо; тому прокуратура клопотала про спеціальну процедуру розслідування in absentia. Рішення Апеляційної палати ВАКС відкриває слідчим можливість працювати з матеріалами, викликати свідків, призначати експертизи та готувати справу до подальшого судового розгляду.

Ухвала Апеляційної палати не означає вироку — слідство має завершити всі необхідні процесуальні дії, після чого матеріали справи будуть передані до суду для розгляду по суті.

У Києві розпочинається важливий етап – встановлення нових енергетичних об’єктів, які вимагатимуть значних інвестицій у розмірі понад мільярда євро. Планується, що реалізація цього проєкту займе від 12 до 15 років. Володимир Бондаренко, заступник голови міста та секретар міської ради, оголосив про затвердження плану встановлення шести міні-теплоелектроцентралей (міні-ТЕЦ) у спальних районах обох берегів Дніпра. Це стратегічно важливий крок у напрямку забезпечення енергетичної незалежності та підвищення екологічної стійкості міста. Розташування нових енергетичних об’єктів у спальних районах сприятиме покращенню якості життя місцевого населення та зменшенню негативного впливу на довкілля.

План передбачає створення індивідуальних котелень як для кількох будинків, так і для окремих житлових одиниць. Мер міста, Віталій Кличко, вже видав доручення з цього питання, а чиновники працюють над програмою для багатоквартирних житлових комплексів.

План встановлення додаткових ТЕЦ, з потужністю від 20 МВт до 324 МВт, отримав підтримку від 85 депутатів Київради на сесії, що відбулася 16 травня 2024 року. Цей проєкт передбачає витрати до 1,2 млрд євро і очікується його реалізація протягом 12-15 років.

Петро Пантелеєв, заступник мера Києва, обіцяє, що першу партію обладнання встановлять до кінця 2024 року, що сприятиме створенню енергетичних островів або зон, забезпечених теплом, світлом і водою.

Міні-ТЕЦ будуть базуватися на сучасних газових турбінах і газопоршневих установках, що допоможе знизити втрати внаслідок можливих обстрілів з боку Росії об’єктів енергетичної інфраструктури.

У Києві вже існують три ТЕЦ та понад 150 котелень різної потужності, але ці нові ініціативи спрямовані на забезпечення міста найбільш необхідними послугами. Як зазначив Пантелеєв, сьогоднішня мета – не вирішити всі проблеми, а забезпечити місту виживання та основні послуги.

Після початку повномасштабної війни мільйони українців виїхали за кордон, зберігши фінансові зв’язки з країною та продовжуючи користуватися картками вітчизняних банків. Втім, практика користування державними картками за межами України може стати джерелом серйозних проблем. Для клієнтів Ощадбанку це іноді обертається повною втратою доступу до власних коштів, що створює додатковий стрес у непростий час.

Видання «Мінфін» оприлюднило один із таких випадків, коли звернення клієнта показало низку проблем. За словами чоловіка, його дружина оформила картку Ощадбанку спеціально для використання за кордоном, проте перед виїздом випадково залишила її в Україні. Після переїзду за межі країни жінка виявила, що не може здійснити жодної операції та навіть отримати доступ до власних коштів через віддалене управління.

За словами чоловіка, у контакт-центрі Ощадбанку їй порадили тимчасово заблокувати картку, запевнивши, що подальше розблокування займе лише кілька секунд. Пізніше картку знайшли, однак спроби увійти в мобільний застосунок виявилися безрезультатними через активне блокування.

Після повторного звернення до служби підтримки клієнти отримали несподівану відповідь. У банку пояснили, що через попередні спроби входу в застосунок розблокувати картку навіть за допомогою голосової ідентифікації вже неможливо. Єдиний варіант — перевипуск картки.

Ключова проблема полягає в тому, що перевипуск і розблокування карток Ощадбанку можливі виключно на території України. За кордоном банк не надає таку послугу, тож клієнти фактично втрачають доступ до власного рахунку без фізичного повернення в країну.

Водночас на офіційному сайті Ощадбанку зазначено, що за межами України працюють картки платіжних систем Visa та MasterCard. Ними можна розраховуватися у гривнях, доларах США та євро. При цьому картки для адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, а також картки платіжної системи «Простір» за кордоном не обслуговуються.