На Львівщині прикордонник вкрав бойовий дрон і намагався продати його за $17 тисяч

Петиція, спрямована до президента, вже стала масовим виразом волі українців. За лише три дні вона зібрала вражаючу кількість — 25 тисяч голосів. Це свідчить про те, наскільки важливою є ця ініціатива для громадян. Автори петиції пропонують конкретні заходи, спрямовані на мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери.

Цікаво, що порівняно з попереднім зусиллям, яке стосувалося мобілізації депутатів і чиновників, ця петиція зібрала необхідну кількість голосів за значно коротший термін — всього за 3 дні. Попередня ініціатива вимагала 87 днів і значної медійної підтримки, щоб досягти свого мети. На жаль, навіть після набору необхідної кількості голосів, вона перебуває на розгляді вже протягом 4,5 місяців.

Тим не менш, успіх поточної петиції свідчить про зростаючу активність та свідомість громадян. Це також підтверджує, що суспільство стає більш свідомим своїх прав та можливостей впливу на владні структури. Перехід від тривалих очікувань до швидкого реагування на важливі питання стає все більш характерним для сучасної України.

У висновках можна підкреслити наступне:

• Масове підтримання петиції про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери свідчить про високу активність громадян та їх бажання брати участь у формуванні владної політики.

• Зібрання необхідної кількості голосів за короткий термін свідчить про зростаючу ефективність та мобілізацію громадських ініціатив.

• Порівняно з попередніми ініціативами, час, необхідний для збору підписів та впливу на владні структури, значно скоротився, що свідчить про зростання громадянської активності та швидкість реагування на соціально важливі питання.

• Протягом останніх років спостерігається зростання свідомості громадян щодо їхніх прав та можливостей впливу на дії влади, що сприяє формуванню більш відповідального та взаємодійного суспільства.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Однак, є й інші точки зору:

1. Нідерландська компанія Shell йде з України. Це найбільша енергетична компанія Європи і її остаточний відхід з України нічого хорошого про наш інвестиційний клімат не говорить. Це західна компанія, яка працювала повністю в білу, просто не змогла конкурувати з місцевими компаніями, які успішно застосовують схеми ухилення від податків. Тому факт такого відходу Shell – це реальна оцінка ставлення західних компаній до ситуації в країні.

2. Купує державна Укрнафта. Невже в компанії немає більш пріоритетних завдань і проєктів, куди можна було б інвестувати кошти державної компанії? А це десятки, а то й сотні мільйонів доларів. Скільки Укрнафта інвестувала у власний видобуток і переробку української нафти і газу? Скільки відновили нафтобаз чи нафтопереробних заводів? Скільки можна було побудувати розподіленої генерації за ці кошти? Невже викуп частини Shell був найнеобхіднішим і найактуальнішим способом використання коштів держкомпанії?

Було б цікаво дізнатися думку Кабміну як єдиного акціонера групи Нафтогаз.

3. Зараз країна бореться за залучення коштів у країну, а тут Укрнафта фактично допомагає засобам піти з країни. Станції Shell побудовані і працюють, і вони працювали б ще 5-10 років. Навіщо їх потрібно було викуповувати саме зараз? Вони перестали б працювати або She’ll погрожував закрити їх?

Витрата в такий складний час десятків мільйонів доларів коштів державної Укрнафти на вкрай неважливу задачу – це абсолютно непродумане і неефективне рішення керівництва Нафтогазу і Укрнафти.

Пленарне засідання Київської міської ради, яке мало відбутися 25 вересня, було скасоване розпорядженням міського голови Віталія Кличка. Відповідне повідомлення з’явилося на сайті Київської міської державної адміністрації ввечері 24 вересня, менш ніж за дванадцять годин до запланованого початку роботи депутатів. Причини такого рішення офіційно не роз’яснюються, проте політичний контекст навколо Київради останнім часом став надзвичайно напруженим.

Однією з причин загострення ситуації стало подання депутатом Андрієм Вітренком, головою фракції «Слуга народу» у міській раді, проєкту рішення щодо висловлення недовіри міському голові та дострокового припинення його повноважень. За словами депутата, цей крок є реакцією на системні проблеми у роботі міської влади, які, на його переконання, потребують негайного вирішення.

Віталій Кличко публічно не коментував загрозу імпічменту. Натомість із заявою виступив його заступник Валентин Мондриївський, який нагадав, що обрання міського голови — виключне право киян і лише на виборах можна дати оцінку діяльності мера.

Втім, джерела в Київраді припускають, що реальна причина скасування сесії — небажання Кличка допустити розгляд політично чутливих питань, зокрема ситуації навколо його заступника Миколи Поворозника. Саме невиконання рішення Київради про його звільнення стало предметом конфлікту між депутатами та КМДА. Під час засідання погоджувальної ради 23 вересня Кличко заявив, що Поворозника не звільнить, після чого депутати відмовились розглядати інші питання, окрім критично важливих для життєдіяльності міста.

На тлі цього Андрій Вітренко зареєстрував проєкт рішення щодо недовіри Кличку, а вже за кілька годин стало відомо про скасування пленарного засідання.

Ще одна болюча тема, яка мала розглядатися на сесії, — ситуація з ошуканими інвесторами «Київміськбуду». Міська влада публічно пообіцяла вирішити проблему докапіталізації забудовника до кінця вересня. Проте обіцяне засідання не відбулося, а інвестори так і не побачили жодного прогресу.

Хоча рішення про докапіталізацію було ухвалене ще торік, 2,56 мільярда гривень, передбачених на це, так і не було виділено. За словами депутата Київради Володимира Левіна, у бюджеті Києва немає достатньої суми для виконання цього рішення. Частково це пов’язано з тим, що не зібрався кворум на засіданні бюджетної комісії 23 вересня. Винуватцем цього Вітренко назвав фракцію «УДАР», яка має більшість у комісії.

Також звучить версія, що столичний бюджет нібито втратив 8 мільярдів гривень через зміни у законодавстві щодо перерозподілу прибутку банків. Проте Вітренко називає ці заяви маніпуляцією, наголошуючи, що немає жодних офіційних розрахунків, які б підтверджували таку втрату для Києва.

Щодо «Київміськбуду», Вітренко покладає повну відповідальність на Кличка та його оточення, які, за його словами, роками зловживали довірою інвесторів та уникли будь-якої відповідальності.

У ситуації, що склалася, невідомо, коли саме відбудеться наступне пленарне засідання. За словами Вітренка, в кулуарах обговорюється можливість провести його 2 жовтня, проте наразі немає необхідних процедурних кроків: не зібрана президія, не затверджено порядок денний, а отже, організувати сесію у законний спосіб поки неможливо.

Джерело в Офісі Президента розповіло, що кадрові перестановки є лише передумовою перед впровадженням нових норм та принципів. За інформацією, що надійшла відтуди, Андрій Єрмак активно готується до реформування Кабінету Міністрів, ймовірно, з метою захисту національних інтересів від зовнішнього впливу, особливо після 20 травня. Останнім часом в Офісі Президента та в Раді національної безпеки і оборони України відбулись значні зміни в кадровому складі. Цей процес розпочався зі зміни секретаря РНБО і завершився відстороненням першого помічника Президента.

У вівторок, 26 березня, Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Олексія Данілова з посади секретаря РНБО, призначивши на його місце Олександра Литвиненка, колишнього керівника Служби зовнішньої розвідки, а на посаду Литвиненка було призначено Олега Іващенка. Президент пояснив, що ці зміни націлені на модернізацію відомства, зокрема, для покращення співпраці з розвідкою. Після відсторонення Данілова, він залишився частиною команди влади.

Вчора, 29 березня, Зеленський оголосив, що екс-секретар РНБО отримає посаду посла в Молдові, але відповідний указ поки що не був оприлюднений. Також у п’ятницю, 29 березня, були опубліковані укази про звільнення двох радників глави Офісу Президента Андрія Єрмака. Їхні посади отримали Олена Ковальська та Ірина Мудра. Проте це було лише початком.

Сьогодні Зеленський звільнив Сергія Шефіра з посади першого помічника. Також сьогодні свої посади втратили позаштатні радники президента, уповноважена президента з питань прав захисників та уповноважена з питань волонтерської діяльності. Сергій Никифоров, речник президента, пояснив, що ці кадрові зміни пов'язані з оптимізацією штатної структури. Варто згадати, що Володимир Зеленський раніше неодноразово висловлював своє намірення провести реорганізацію у складі урядової команди з метою зекономити кошти на оборону. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль також зазначив, що кількість міністерств може бути скорочена на третину.

У зазначеній статті відображено значні кадрові зміни, які відбулися в Офісі Президента та Раді національної безпеки і оборони України. Зокрема, відбулися зміни на посаді секретаря РНБО, що спровокувало ланцюжок перестановок у цьому відомстві. Володимир Зеленський також звільнив частину свого радницького складу та першого помічника президента.

Ці зміни, зокрема, пояснюються стратегічними цілями модернізації відомств, зміцненням співпраці з розвідувальними службами та оптимізацією штатної структури. Важливо відзначити, що такі перетворення в кадровому складі стали передумовою для подальших системних реформ та ефективного використання ресурсів країни, зокрема, у сфері оборони.