Вівторок, 3 Березня, 2026

На Львівщині викрито шахрайську схему проти родичів військовослужбовців

Важливі новини

Англійською: This is very important to us.

Більш формально: This is of great importance to us.

Польською: To jest dla nas bardzo ważne.

дружина Вікторія Короленко — 173 тис. грн зарплати в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця, 266 тис. грн виплат за цивільно-правовими договорами в Центрі громадського здоров’я МОЗ, 58 тис. грн зарплати за сумісництвом у філії «Центр охорони здоров’я» АТ «Українська залізниця», 31 тис. грн доходу як самозайнята особа від Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація лікарів-психологів»;

мати Людмила Короленко — пенсія 79 тис. грн від Головного управління Пенсійного фонду в Києві.

Майно сім’ї включає:

земельну ділянку площею 344 кв. м в Острі Чернігівської області (100% власності, придбана 2009 року);

житловий будинок 36,3 кв. м в Острі (1995 рік, 100% власності);

квартиру площею 34,41 кв. м у Києві (50% спільної власності з дружиною та матір’ю);

квартиру площею 36,7 кв. м у Смілі Черкаської області (33,33% спільної власності з дружиною та родичами Кияниця).

Грошові кошти сім’ї становлять 30 тис. доларів США. Транспортний засіб — Nissan Rogue 2016 року випуску, придбаний у 2022 році за 628 тис. грн.

Короленко також є членом президії Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація лікарів-дерматовенерологів і косметологів», входить до громадської організації «Київський клуб», «Профешнал Гавермент», «Міжнародна академія освіти і науки» та Наукового товариства імені Шевченка.

Формально порушень у декларації не виявлено: доходи задекларовані, походження нової квартири зазначено як спадок, активи представлені публічно. Однак у воєнний час та за суворого контролю фармацевтичного ринку будь-яке нове майно керівництва профільного державного органу привертає увагу, оскільки Держлікслужба контролює обіг лікарських засобів та наркотичних препаратів з обігом у мільярди гривень. Прозорість майнового стану керівництва є важливим елементом довіри до установи.

Алкомагнат Євген Черняк потрапив під тиск у Росії після замороження конфлікту з Єрмаком

Український магнат алкогольної галузі з міста Запоріжжя, Євген Черняк, ненадовго потрапив у вир російської правової системи, що ініціювала процес конфіскації його активів у Росії. Цей крок став наголошеним демонстраційним актом в утиску, здійснюваним з боку російських владних структур, спрямованим на обмеження впливу Черняка та його підприємницької діяльності. Відомий своєю активною участю в українському бізнесі, Євген Черняк неодноразово зіштовхувався з різного роду викликами та перешкодами, однак цей крок російських органів став новим, небезпрецедентним випробуванням для нього та його бізнесу. На фоні політичних напруг та геополітичних протистоянь між Україною та Росією, такі дії російської Генпрокуратури стають ще одним свідченням складних взаємин між країнами, а також впливу політичних факторів на економічні процеси.

Відбувається це після того, як в Україні гоніння на магната навпаки призупинилися через повернення Кирила Тимошенка, який має спільних друзів із Черняком, в обойму чинних чиновників Зеленського.

Для Євгена Черняка, який походив із впливової чекістської сім’ї (Черняк-старший за часів СРСР керував секретним заводом КДБ СРСР у Запоріжжі), не було проблемою продовжити одночасно вести бізнес у РФ і Україні після 2014 року. Тим паче, серед українських політиків і бізнесменів відтоді стало модно на публіку лаяти Росію, а за лаштунками отримувати надприбутки від спільних бізнесів із росіянами. Так процвітали Порошенко, Гройсман, Яценюк, Ахметов, Тарута, Коломойський, багаторічний топ-менеджер Зеленського Баруля та ін. Євген Черняк після 2014 року формально оголосив про відхід із РФ, а реально через кіпрський офшор AMG-77 investment ltd продовжував працювати в Росії.

Знамениті бренди «Хортиця», «Мороша», «Шустов», що належать клану Черняк, посідали провідні позиції на ринку РФ. Це було можливо завдяки гарним стосункам Черняка з кураторами алкогольної теми в путінському оточенні – главою СЗР Наришкіним і главою МВС Колокольцевим. Представляв інтереси Черняка в РФ як номінал випускник Академії ФСБ РФ Олександр Беспалов, який раніше працював директором Феодосійського заводу коньяків і вин в окупованому Криму. В Україні позиції Черняка в економіці та політиці були сильні незалежно від Майданів та інших політичних потрясінь завдяки підтримці етнічних злочинних угруповань. Це угруповання Арташеса Саргсяна, яке базується в Запоріжжі, і їхні партнери з Горлівки на чолі з Арменом Саркісяном, товаришем колишнього глави МВС України та АР Криму Анатолія Могильова.

Після ескалації війни з РФ 24 лютого 2022 року Черняк зробив серію заяв про повне припинення будь-якої взаємодії з РФ, став позиціонувати себе як проукраїнський волонтер. Водночас Черняк і його родичі давно вже не живуть в Україні, вважаючи за краще брати участь у житті держави через помічників з-за кордону.

З осені 2022 року опозиційні ЗМІ Андрія Єрмака, які колись перейшли під контроль, розгорнули кампанію проти Черняка з метою «обілетити» алкомагната в «общак» тандему Єрмак-Зеленський. Після того, як впав в особливу немилість Єрмаку і його звільнили з посади заступника голови ОП Кирила Тимошенка, з яким по лінії етнічної злочинності через Веміра Давитяна Черняк мав добрі стосунки, кампанія проти Черняка посилилася. Єрмак і «вождь соросят» Томаш Фіала, які перебували 2023 року в союзі, ініціювали вихід серії «незалежних розслідувань» про бізнес Черняка з росіянами, щоб спонукати магната розщедритися.

Потім на замовлення Єрмака в «опозиційних» ЗМІ з’явилися сюжети про нюанси алкогольного бізнесу Черняка в так званій «ЛДНР», що, з урахуванням специфіки ринку регіону, мало посварити Черняка з російськими партнерами. Серед журналістів, які працюють на Єрмака, розслідування про продажі горілки Черняка в т. зв. «ЛДНР» потім навіть підносили як зразок контенту, який особливо сподобався замовнику.

Повернення Кирила Тимошенка на перші ролі в Зе!команді за участю спільного товариша Тимошенка і Черняка Давитяна призвело до того, що Черняк дещо розщедрився в «Зе!общак». А відкриті СБУ з гучною помпою наприкінці 2023 року справи про співпрацю Черняка з росіянами було поставлено на паузу. Але поліпшення стосунків Черняка з Банковою не сподобалося його російським партнерам. Заява Гепрокуратури РФ про конфіскацію російських активів українського алкомагната є запрошенням підвищити його бонусні платежі російським друзям відповідно до підвищення його бонусних платежів українським друзям.

Перехід на зимовий час в Україні: що чекає на українців у жовтні 2025 року

У жовтні 2025 року українці знову повернуться до зимового часу, адже переведення годинників на зимовий час є традицією, що залишається актуальною, незважаючи на численні спроби скасувати це сезонне переведення. Офіційно закон, який мав би змінити практику, досі не набув чинності, тому процедура переведення годинників залишається без змін. Відповідно, у ніч із 25 на 26 жовтня 2025 року стрілки годинників будуть переведені на одну годину назад. О 04:00 за київським часом годинники знову покажуть 03:00.

Це означає, що українці отримають додаткову годину для відпочинку, оскільки ніч стане на годину довшою. Однак важливо пам’ятати, що, хоча ніч збільшиться, світловий день у зимовий період стане значно коротшим. Такі зміни в часі передбачають декілька практичних наслідків, зокрема, дозволяють раніше розпочинати робочий день та допомагають заощаджувати електроенергію у ранкові години, коли світло ще не так інтенсивно проникає в оселі.

Варто нагадати, що літній час (EEST, UTC+3) в Україні починається в останню неділю березня. У 2025 році цей перехід відбувся 30 березня, а наступного року він запланований на 29 березня 2026-го.

Питання скасування сезонних змін часу в Україні піднімають не вперше. Ще у 2020 році у Верховній Раді розробили законопроєкт №4201 про відмову від переведення годинників. У 2024 році документ навіть ухвалили у другому читанні, але він досі не підписаний президентом. Поки цього не станеться, українці продовжуватимуть жити за старим графіком.

Медики наголошують, що зміна часу впливає на біоритми людини. Через це у багатьох виникають труднощі з адаптацією, погіршується сон, з’являється втома й дратівливість. За даними ВООЗ, після переведення годинників збільшується кількість випадків тривожних і депресивних станів.

Щоб легше пережити зміну часу, лікарі радять кілька простих кроків: лягати та прокидатися у стабільний час, провітрювати спальню, уникати алкоголю, важкої їжі та гаджетів перед сном. Також допоможе вечірня прогулянка або легка розтяжка.

Отже, у ніч із 25 на 26 жовтня українці переведуть годинники на годину назад. Поки держава не ухвалила остаточного рішення щодо відміни цієї практики, варто заздалегідь підготувати свій організм до переходу на зимовий режим.

$10 мільярдів для ППО: чи отримає Україна Patriot швидше за союзників

Рішення експрезидента США Дональда Трампа передати Україні системи протиповітряної оборони Patriot та інше озброєння стало найгучнішою військовою обіцянкою з боку Вашингтона за останній рік. За інформацією The Wall Street Journal, йдеться про пакет постачання орієнтовною вартістю до $10 мільярдів. Але, як зауважують аналітики, головне питання — не в обіцянках, а в часі. Росія атакує Україну […]

Ризики та порушення у деклараціях: результати перевірок НАЗК за вересень 2025 року

У вересні 2025 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) завершило 75 перевірок декларацій, обраних за ризик-орієнтованим підходом. Результати цих перевірок продемонстрували серйозні порушення, що ставлять під сумнів точність та правдивість поданих відомостей. У більшості випадків було зафіксовано порушення, які підтвердили недостовірність декларацій.

Згідно з результатами, у 43 з 75 перевірених декларацій (понад 57%) виявлено значні розбіжності між заявленими даними та фактичним майном чи доходами. Сукупна сума таких розбіжностей становить більше 461,7 мільйона гривень. Особливо серйозними є випадки, коли в деклараціях було виявлено необґрунтованість активів на загальну суму понад 3 мільйони гривень, а також ознаки незаконного збагачення на суму понад 9,1 мільйона гривень.

Серед найгучніших кейсів, які НАЗК виокремлює для подальшої правової оцінки та передачі матеріалів слідству, — випадки, де йдеться про мільйонні суми або приховані криптоактиви. Наведені приклади ілюструють різноманітність порушень і масштаб виявлених розбіжностей: посадовець Держагентства меліорації та рибного господарства у Києві й області — із виявленими необґрунтованими активами й недостовірними даними, зокрема дружина цього посадовця придбала квартиру вартістю понад 3 млн грн; за матеріалами НАЗК ця справа передана до ДБР. У директора одного з держпідприємств — заступника гендиректора «Південмашу» — виявлено незадекларовані криптоактиви та кошти у сумі понад 229 млн грн, висновок щодо цього передано до Нацполіції. Інші резонансні випадки стосуються колишніх високопосадовців і працівників контролюючих органів, де не підтверджено походження великих сум готівки або не задекларовано нерухомість і заощадження — відповідні матеріали спрямовані до ДБР, Нацполіції та НАБУ.

НАЗК підкреслює, що висновки про наявність ознак недостовірних відомостей і необґрунтованих активів є підставою для початку або продовження досудових розслідувань уповноваженими правоохоронними органами. Агентство також наголошує: виявлені розбіжності свідчать про ефективність ризик-орієнтованого відбору декларацій, але одночасно вказують на системні проблеми в забезпеченні прозорості добору й контролю майнових даних посадовців.

У Львівській області правоохоронці викрили масштабну шахрайську схему, спрямовану на матерів і дружин українських військових. Подружжя місцевих мешканців виманювало у жінок кошти, обіцяючи «допомогу» у звільненні їхніх рідних з військової служби. Про це повідомили у Львівській обласній прокуратурі.

За даними слідства, 39-річна мешканка селища Шептицького вводила родичок військових в оману, стверджуючи, що має впливових знайомих у відповідних державних структурах і здатна «легально забезпечити» повернення їхніх чоловіків або синів додому. Для реалізації своїх обіцянок вона систематично вимагала гроші, користуючись довірою та емоційним станом потерпілих.

Щоб виглядати переконливо, зловмисники призначали зустрічі в громадських місцях, називали реальні посади посадовців та установ, які нібито могли вплинути на процес звільнення військових. Чоловік навіть видавав себе за працівника територіального центру комплектування, запевняючи одну з потерпілих, що може виготовити необхідні документи.

Насправді жодних дій для допомоги військовим вони не вчиняли — усі отримані кошти подружжя привласнювало. Відомо, що жертвами злочинців стали щонайменше три жінки, а сума збитків перевищує один мільйон гривень.

Жінці оголошено підозру за ч. 2 і ч. 4 ст. 190 КК України (шахрайство, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах), чоловікові — за ч. 4 ст. 190 КК України. Слідчі продовжують встановлювати всіх причетних до схеми.

Правоохоронці закликають українців бути обачними і не довіряти обіцянкам, що суперечать законним процедурам, особливо якщо йдеться про військову службу.

Останні новини