На Одещині викрито схему розкрадання виплат зниклих безвісти військових

У світлі останніх геополітичних подій, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив свою думку щодо майбутнього статусу України на міжнародній арені. Його заява викликала значний резонанс у політичних та дипломатичних колах.

Про це повідомляє газета The Times, вказуючи на рішення, до якого дійшли також деякі союзники Британії по НАТО.

Загалом політика британського уряду щодо таких ударів «стала настільки заплутаною, що навіть президент Зеленський був збитий з пантелику зустріччю з Кіром Стармером».

Видання нагадує, що 10 липня Зеленський уже заявляв, що Британія дала дозвіл на далекобійні удари по Росії. Але газета пише, що за фактом це не так.

У виступі перед парламентом, командувач Об’єднаних сил Збройних Сил України, генерал-полковник Юрій Содоль, звернув увагу на важливу проблему, що стосується недостатньої кількості особового складу в армії. Він підкреслив, що це питання стає критичним для національної безпеки України. Спеціально зазначивши, що військові підрозділи оперативно-стратегічного угруповання "Хортиця", яке він очолює, мають значний дефіцит особового складу, що серйозно обмежує їх можливості на фронті. Відомий військовий лідер пояснив, що багато відділень, які зазвичай складаються з 8-10 бійців, зараз опинилися з лише 2-4 вояками. Це негативно впливає на ефективність оборони, особливо у зв'язку зі зростанням загроз, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони. Командир акцентував увагу на тому, що недостатня кількість бійців у військових підрозділах ускладнює здійснення ефективної оборони на всьому фронті. Він висловив своє занепокоєння тим, що відповідні бригади змушені обороняти значно менші території, ніж це передбачено стандартами. Юрій Содоль закликав депутатів прийняти законопроєкт про мобілізацію, щоб забезпечити необхідну кількість бійців для Збройних Сил та забезпечити ефективний захист країни.

У виступі перед парламентом командувач Об’єднаних сил Збройних Сил України, генерал-полковник Юрій Содоль, викликав увагу до нагальної проблеми недостатньої кількості військовослужбовців у армії. Він підкреслив, що ця проблема серйозно обмежує обороноздатність країни, особливо в контексті зростаючих загроз з боку Російської Федерації. Содоль закликав народних депутатів ухвалити законопроєкт про мобілізацію для забезпечення необхідної кількості бійців для армії та ефективного захисту країни. Це свідчить про необхідність негайних заходів з урядового та законодавчого рівня для зміцнення обороноздатності України та забезпечення національної безпеки в умовах зростаючих загроз зовнішнього ворога.

Наші інформатори в Оперативному Підрозділі повідомили, що Генеральний Штаб армії наполягає на впровадженні електронних повісток, а питання цього планування планують розглянути в липні, коли стануть очевидними результати мобілізаційних заходів.

Українці вносять зміни у свої військові дані через застосунок “Резерв+”. З’ясовано, чи планується використовувати його для розсилання повісток та направлень на ВЛК.

Член комітету Верховної Ради з нацбезпеки, оборони та розвідки, народний депутат Федір Веніславський, поділився інформацією про можливе використання електронних повісток та направлень на ВЛК у контексті посилення мобілізації в Україні.

Веніславський підкреслив, що не планується впроваджувати електронні повістки через застосунок “Резерв+”. Він пояснив це рішенням, прийнятим під час обговорення законопроєкту про мобілізацію. Ідея електронних повісток не знайшла підтримки серед учасників дискусії, тому вона не буде реалізована.

Щодо направлень на медичну комісію, Веніславський уточнив, що закон про мобілізацію не передбачає можливості використовувати електронні засоби комунікації для цієї цілі. Таким чином, через застосунок “Резерв+” не будуть надсилатися направлення на ВЛК згідно з чинним законодавством.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Йдеться про криту пішохідну галерею – надземний перехід від Центрального залізничного вокзалу Києва до колій швидкісного трамвая. Вартість цього об’єкта була значно знижена у порівнянні з реальною, що дозволило приватній структурі незаконно придбати його. Як вважає Нацполіція, дії посадовця призвели до збитків в особливо великих розмірах – 63 млн грн, що є серйозною фінансовою втратою для бюджету міста Києва.

Службова недбалість посадовця, зокрема відсутність контролю за належним проведенням перевірок і поданням апеляційної скарги на судове рішення, викликала резонанс серед громадськості та виконавчих органів. Підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі до п’яти років у разі доведення його вини в суді.

Ця справа є ще одним прикладом важливості контролю за витратами бюджетних коштів і майном, яке перебуває в комунальній власності. Водночас ситуація викликає запитання щодо ефективності механізмів контролю у КМДА.

Розслідування триває, і правоохоронці обіцяють надати додаткові подробиці щодо подальших кроків у цій справі.