На Одещині жінка випадково поранила 5-річну онуку з пневматичної гвинтівки

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

За даними Гетманцева, станом на 1 грудня 2024 року в Україні налічується понад 2 мільйони ФОПів, з яких 272,9 тисячі було зареєстровано цього року. За останні два місяці кількість нових реєстрацій перевищила кількість припинених підприємств на 7 тисяч – 47,7 тисяч нових ФОПів проти 40,7 тисяч закритих. Це, на думку Гетманцева, вказує на позитивний баланс і спростовує побоювання щодо масового закриття бізнесів.

Згідно з даними Опендатабот, значний наплив закритих підприємств спостерігався після підписання закону про підвищення податків, що спровокувало більше ніж 22,5 тисячі закритих ФОПів у перші три тижні після набрання закону чинності. Величезну частину підприємців змусили закритися через підвищення податкових зобов’язань та ускладнення звітності. Статистика показує, що з кожним тижнем відзначаються великі втрати малим бізнесом, зокрема через труднощі з фінансовою оптимізацією.

Гетманцев, однак, поставив під сумнів драматичні висновки ЗМІ, які стверджують про масові закриття ФОПів. Він наголосив, що спрощена система оподаткування все ще є популярною серед малих підприємців, хоча не завжди для розвитку бізнесу, а часто для оптимізації податків середнього та великого бізнесу.

Тим не менш, ці зміни стали чутливими для малого бізнесу. Закон про фінансування армії, що передбачав підвищення податків, дещо посилив навантаження на підприємців, змусивши багатьох ухвалити рішення про закриття ФОПів. Однак за словами Гетманцева, це не є індикатором падіння економіки країни, адже зміни також дали імпульс до зростання кількості нових реєстрацій.

Попри несприятливі обставини, малий бізнес, за словами Гетманцева, залишається важливим фактором підтримки економічного фронту України в умовах війни. Проте існує необхідність у створенні стабільних і прогнозованих умов для розвитку підприємництва, що дозволить уникнути подібних хвилювань у майбутньому.

За словами експерта, у разі настання тривалих сильних холодів, енергосистема може опинитися під значним навантаженням. Це пов'язано з підвищеним споживанням електроенергії для опалення та інших побутових потреб в умовах низьких температур.

За його словами, на зиму існує низка сценаріїв. Так, за базовим очікується, що вдасться відновити 3 ГВт генерації та забезпечити стабільну роботу 8 або 9 блоків АЕС, а погода взимку буде без сильних холодів. У такому разі відключення світла можуть тривати до 12 годин на добу.

За негативного сценарію вдасться відновити до 2 ГВт генерації та забезпечити роботу 6-7 блоків АЕС. Та якщо будуть сильні холоди, це призведе до “певних кризових ситуацій, а саме падіння енергосистеми”, підкреслює Корольчук.

Багато українських експертів сходяться на думках, що незалежно від швидкості ремонту об’єктів енергогенерації взимку графіки вимкнення світла неминучі й, імовірно, будуть тривалішими, ніж улітку. Але є й інша проблема, яка веде країну до “чорної” зими – через посилення мобілізації в Україні фактично провалилася підготовка до опалювального сезону у великих містах (водопостачання, каналізація, електроенергетика, теплотраси). Частково це явище ми вже спостерігали в Києві, де фекаліями затоплювало дороги, однак наступної зими це буде значно масштабнішим – вихід з ладу тепломереж, водопроводів тощо. Тобто, “чорна” зима обіцяє бути не лише холодною, а й брудною та смердючою.