На Полтавщині викрили масштабну корупційну схему у Держпродспоживслужбі: «чорна каса» майже на 100 тисяч доларів

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Корнієнко підкреслив, що в Україні, на відміну від Сполучених Штатів, можливість перевиборів обмежена, особливо під час війни. Він зазначив, що українським депутатам потрібна підтримка міжнародної спільноти для завершення війни, що дозволить провести вибори.

“На жаль, ми у Верховній Раді не можемо змінитися, як вони (Конгрес), але ми дуже хотіли б, щоб американські політики всі, починаючи з Дональда Трампа, обраного президента, і закінчуючи Конгресом, Сенатом, щоб вони зробили максимум для того, щоб ми могли переобратися. Це наше прохання, як депутатів, до них”, – сказав Корнієнко

Корнієнко зауважив, що під час воєнного стану вибори в Україні проводити не можна. Тому мирне врегулювання та відновлення безпеки в країні є критично важливими для відновлення виборчих процесів і демократичних процедур.

Український виробник безпілотників Warbirds of Ukraine на міжнародній виставці Brave1 Defense Tech Valley 2025 презентував новітній ударний дрон-камікадзе Zozulya, який став справжнім проривом у сфері військових технологій. Цей дрон спеціально розроблений для виконання точних та потужних ударів по ворожих цілях на великих відстанях, що робить його ефективним інструментом у боротьбі з агресором, зокрема для нанесення ударів по важливих об'єктах, які знаходяться далеко від передової лінії фронту.

— Крейсерська швидкість — близько 130 км/год, максимальна — до 180 км/год.— Навантаження бойової частини залежить від дальності: у заявках і медіа-публікаціях називають діапазон від ~10 до 50 кг. При цьому для польотів на максимальну відстань (зазначають 2 100 км) вказують боєзаряд близько 10–15 кг, а з максимальною боєприпасною масою (близько 50 кг) — меншу дальність (приблизно до ~1 100 км). Це співпадає з поясненням, що далекобійність змінюється залежно від маси корисного навантаження.

Розробники зазначають, що Zozulya оснащена системою візуальної навігації і має заходи протидії ворожому спуфінгу (анти-GPS-атакам). У польотному контролері застосовано власну інерційну систему, яка в умовах відсутності GPS дозволяє тривалий час уникати істотних відхилень від курсу. Це дає змогу зберігати траєкторію навіть при активній радіоелектронній протидії.

У доступних публікаціях вказують орієнтовну ціну одиниці на рівні близько 40 тисяч доларів. За повідомленнями розробника та медіа, станом на виставку компанія виготовила близько 100 таких апаратів, дрон уже має кодифікацію Міноборони і постачається до ЗСУ; окремі зразки вже застосовувалися в бойових умовах.

Поява таких систем вписується в ширший тренд української оборонної індустрії: цього року активізувалися розробки середнього та далекого радіусу дії, а також заходи щодо підвищення витривалості систем у середовищі радіоелектронної боротьби. Платформа Brave1 і суміжні ініціативи сприяють пришвидшенню випробувань і кодифікації нових типів БПЛА для оперативного використання.

У відкритих джерелах і на сайті виробника можна знайти трохи різні цифри щодо дальності й навантаження — це очікувано для систем з варіативними конфігураціями (дальність зростає при менших корисних навантаженнях). Також комерційні оцінки ціни й дані про обсяги виробництва можуть коригуватися залежно від контрактів і ступеня локалізації комплектуючих

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Проблеми з податками та фіктивні компанії

Останнім часом в Україні триває слідство щодо несплати податків компаніями, що експортують зерно через Одеський порт. Зокрема, йдеться про ТОВ “ТОЛАНС”, ТОВ “ЛІВІОН”, ТОВ “ІНТЕГРА ЛАЙТ” та ТОВ “МЕНТІ”. Виявилося, що ці компанії за допомогою складних схем обходять обов’язкове повернення податків, що завдає значних збитків державному бюджету.

Наприклад, ТОВ “ТОЛАНС” та ТОВ “ЛІВІОН” не лише мали проблеми з реєстрацією фінансових звітів, а й виявилися залучені до численних маніпуляцій з фіктивними компаніями. Як показало розслідування, ці фірми часто змінюють свої назви і власників, а також використовують фіктивні адреси та реквізити, що ускладнює їх відстеження і контроль.

Великі обсяги зерна, які проходять через Одеські порти, нерідко стають предметом обговорення через численні порушення митних і податкових норм. Розслідування показало, що багато з цих компаній використовують “фірми-прокладки”, які купують зерно у фермерів, але не платять належних податків.

Ці фірми часто відзначаються відсутністю реального виробництва або земельних ділянок, що підвищує ризик їх фіктивності. Випадки, коли такі компанії за один рік показують прибуток у розмірі 100 гривень або навіть працюють у збиток, тільки підтверджують підозри щодо їхньої діяльності.

Після підписання попередньої “зернової угоди” Україна зіткнулася з безліччю проблем. Фермери, які не змогли продати свою продукцію через імпортні обмеження в Польщі, Румунії, Угорщині, Болгарії та Словаччині, зіткнулися з протестами і серйозними економічними труднощами. Водночас, державні органи не змогли належним чином забезпечити контроль за експортом, що призвело до негативних наслідків для економіки країни.

Проблеми з митним контролем і можливість ухилення від податків через фіктивні компанії не лише завдають збитків державі, а й підривають довіру до системи. Випадки, коли зерно вивозять через схеми, що обходять митні платежі, і коли компанії, що мають підозрілу фінансову історію, продовжують свою діяльність без жодних покарань, показують системні недоліки в управлінні та контролі.

Окремої уваги заслуговує ситуація з Олексієм Федоричевим, російським бізнесменом, який володіє ТОВ “ТІС-Зерно” і ТОВ “ТІС-Міндобрива”. Попри двічі накладені санкції, Федоричев продовжує активно заробляти на українському зерні. Згідно з офіційними даними, його компанії отримали значний прибуток навіть у період санкцій, що викликає додаткові питання про ефективність санкційного режиму та контроль за їх виконанням.

В Україні Федоричев не лише зареєстрований як власник компаній, а й активно оскаржує санкції в суді, що ставить під сумнів дієвість таких обмежень.

Ситуація на українському ринку зерна вимагає термінового реагування з боку державних органів. Необхідно забезпечити суворий контроль за компаніями, що займаються експортом, вдосконалити системи перевірок і запобігання ухиленню від податків. Додатково слід провести комплексну перевірку діяльності підсанкційних бізнесменів і їх компаній.

Важливо, щоб державні органи не лише активно боролися з існуючими схемами, але й запобігали появі нових фірм-прокладок, які можуть шкодити економічним інтересам України. Для цього потрібно зміцнити взаємодію між митницею, податковими органами та правоохоронними структурами, забезпечити прозорість процесів і підвищити ефективність контролю на всіх етапах — від експорту до надходження податків до державної казни.

Українська економіка і аграрний сектор потребують надійних механізмів захисту від шахрайства та корупційних схем, які можуть підірвати їхню стабільність і зростання.